№2-a-161/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.08.2007 року.Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М. при секретарі Мельниченко І.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Макарів адміністративну справу за позовами ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4, до Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації про стягнення недоплачених сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з вказаним позовом,посилаючись на те, що вони є постраждалими від наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категоріЦевакуйовані в 1986 році із зони відчуження) і мають право згідно ст..48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на щорічну допомогу на оздоровлення в сумі трьох розмірів мінімальної заробітної плати.Проте їм виплачували в 2003,2004,2005 роках вказану допомогу в менших розмірах. Таким чином їм недоплатили по 4176 грн.60 коп.,і такі суми просили стягнути з відповідача на їх користь.
В судовому засіданні позивачі,представники позивачів позовні вимоги зменшили до суми 2470 ,60 грн.Пояснили,що дізнались про порушення свого права лише два-три місяці назад.Отримували допомогу на оздоровлення спочатку в сумі 15,70 грн. та 75 грн.Проте не знали,який її розмір повинен бути і який розмір мінімальної заробітної плати. Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовних вимог. Згідно пояснень представника відповідача позивачам,як постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії,евакуйованим із зони відчуження в 1986 році, виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року в 2003-2004 роках по 15,70 грн.,за 2005 рік -75 грн.
Управління праці та соціального захисту населення є головним розпорядником бюджетних коштів в межах району і здійснює фінансування заходів щодо соціального захисту громадян в обсягах,передбачених затверджених кошторисами і не має права направляти кошти державного бюджету на цілі,не передбачені кошторисами. Вислухавши пояснення сторін,дослідивши письмові докази,суд вважає вимоги позивачів обґрунтованими,оскільки встановленого позивачі-є на підставі відповідних посвідчень постраждалими від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії,евакуйованими із зони відчуження в 1986 році,яким відповідно до ст..48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат ..При цьому,розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абзац 7 частини 4 ст.48 Закону № 796-Х11).
Згідно Закону України № 1344-1У від 27.11.2003 року розмір мінімальної заробітної плати з 1.09.2004 року становив 237 грн.,згідно Закону України № 2285 - 1У від 23.12.2004 року розмір мінімальної заробітної плати з 1.04.2005 рік по 30.06.2005 рік становив 290 грн., з 1.07.2005 року по 31.08.2005 року-310 грн.,з 1.09.2005 по 31.12.2005 року становив 332 грн.
Згідно роз"яснення та довідок відповідача вбачається, що позивачам щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, за 2003 p.- 14.09.2004 року в сумі 15,70 грн., за 2004 рік -5.08.2005 року в сумі 15,70 грн.,за 2005 рік - 16.12.(30.11.).2005 року - в сумі 75 грн .-відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.
2
Позивачу ОСОБА_2 допомога виплачувалась лише за 2005 рік,оскільки раніше він на
обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення не перебував.
Тайм чином, загальний розмір недоплат позивачам за 2003 - 2005 роки становить по 2470
грн.60 коп.
Позивачу ОСОБА_2 недоплатили 921 грн. за 2005 рік.
Тому позови підлягають задоволенню.
У відповідності до ст..22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесені
змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У відповідності до ст..8 ч.1 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом
верховенства права,відповідно до якого права та свободи людини визнаються найвищими
цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
У відповідності до ст..9 ч.2,ч.4 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції
та законів України,у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції
України,закону України суд застосовує акт,який має вищу юридичну силу.
У відповідності до ст..99 КАС України для звернення до адміністративного суду за
захистом прав ,свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,який обчислюється
з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав,свобод
чи інтересів.
З пояснень позивачів вбачається, що вони дізнались про порушення свого права лише в
цьому році.Коли отримували одноразову грошовудо думали,що її розмір відповідає
вимогам закону.Можливості дізнатись про порушення свого права вчасно не мали.
Тому суд вважає,що позивачі звернулись до суду в межах строку звернення до
адміністративного суду.
На підставі наведеного та керуючись ст..ст.161-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Вимоги позивачів задовільнити .
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1,ОСОБА_3,ОСОБА_4 по 2470 грн.60 коп.,на користь ОСОБА_2921 грн.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення постанови.