Справа № 2-5808/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, уточнивши позовні вимоги, звернулися до суду з позовом до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог посилалися на обставини, викладені в позовній заяві. Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд визнати за ними право власності, по 1/3 частині за кожним, на домоволодіння № 2 по вул. Колгоспній в м. Дніпропетровську, яке складається з: житлового будинку літ. А-1, прибудови літ. А?-1, ганку літ. а, сараю літ. Б, сараю літ. В, погребу літ. Г, вбиральні літ. Д, душу літ. Ж, гаражу літ. Е, споруд К, № 1, 2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 10 листопада 2005 року; вважати житловий будинок літ. А-1 житловою площею 46,6 кв.м., загальною площею 79,5 кв.м.

Позивачі надали суду заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Представник Дніпропетровської міської ради надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності зі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 20 квітня 1970 року, виданого виконкомом Ленінської райради згідно рішення виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих № 194 від 08 квітня 1970 року про відведення земельної ділянки, посвідченого 09 червня 1970 року нотаріусом Другої нотконтори ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі за № 1-1553, ОСОБА_4, який є чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2, ОСОБА_3, була надана у безстрокове користування земельна ділянка площею 700 кв.м. по вул. Колгоспній, 2 сел. Таромське в м. Дніпропетровську.

Управлінням Головного архітектора м. Дніпропетровська ОСОБА_4 була надана довідка про землекористування вказаною земельною ділянкою та Акт відводу земельної ділянки від 20 квітня 1970 року.

Рішенням виконавчого комітету Таромської селищної районної Ради народних депутатів від 27 березня 1986 року № 48/7 узаконено прибудову коридору до будинку та будівлю гаражу у домоволодінні № 2 по вул. Колгоспній сел. Таромське в м. Дніпропетровську.

На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_4 у 1976 році збудував житловий будинок літ. А-1, сараї літ. Б, літ. В, погріб літ. Г, вбиральню літ. Д, гараж літ. Е, споруду К, огорожі № 1, 2, що підтверджується Актом прийомки індивідуального житлового будинку від 08 вересня 1986 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Таромської селищної районної Ради народних депутатів від 24 жовтня 1986 року.

Згідно технічного висновку № ПМ 09-26-1 від 26 вересня 2011 року про оцінку технічного стану будівельних конструкцій житлового будинку літ. А-1, прибудови літ. А?-1, ганку літ. а у домоволодінні № 2 по вул. Колгоспній в м. Дніпропетровську, виконаного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, ліцензія серії АВ № 558401, строк дії ліцензії з 09 липня 2010 року по 09 липня 2013 року встановлено, що згідно нормативної класифікації по несучій здатності та експлуатаційним характеристикам конструкції та вироби відносяться до категорій К-1 та К-2; ганок літ. а знаходиться у нормальному стані та відноситься до категорії К-1; висота приміщень, внутрішнє планування житлових та допоміжних приміщень, їх розміри відповідають вимогам діючих ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі»; конструкції відповідають вимогам будівельних норм і правил, нормативним актам пожежної безпеки та санітарному законодавству; можлива подальша експлуатація будівлі житлового будинку та прибудови за функціональним призначенням.

Згідно технічного висновку № ПМ 09-26-2 від 26 вересня 2011 року про оцінку технічного стану будівельних конструкцій літньої кухні літ. Б, прибудови літ. В, гаражу літ. Е, душу літ. Ж, вбиральні літ. Д, погребу літ. Г у домоволодінні № 2 по вул. Колгоспній в м. Дніпропетровську, виконаного фізичною особою підприємцем ОСОБА_6, ліцензія серії АВ № 558401, строк дії ліцензії з 09 липня 2010 року по 09 липня 2013 року встановлено, що згідно нормативної класифікації по несучій здатності та експлуатаційним характеристикам конструкції та вироби відносяться до категорій К-1 та К-2; душ літ. Ж та вбиральня літ. Д знаходиться у нормальному стані та відноситься до категорії К-1; погреб літ. Г знаходиться у задовільному стані та відноситься до категорії К-2; конструкції відповідають вимогам будівельних норм і првил, нормативним актам пожежної безпеки та санітарному законодавству; можлива подальша експлуатація господарчих будівель за функціональним призначенням.

10 листопада 2005 року помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина на домоволодіння № 2 по вул. Колгоспній у м. Дніпропетровську. Позивачі є єдиними спадкоємцями першої черги за законом, як дружина, що пережила чоловіка, та діти спадкодавця. У передбачений законом шестимісячний строк позивачі не звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, однак, прийняли спадщину фактично, оскільки вступили в управління та володіння спадковим майном та не відмовлялися від спадщини, розпорядились спадковим майном, проживають у спадковому домоволодінні.

Згідно відповіді Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 24 лютого 2012 року після смерті ОСОБА_4, померлого 10 листопада 2005 року, з заявою про прийняття або відмову від спадщини до нотконтори ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

У відповідності зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього ж Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

На підставі ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна має право пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на викладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв’язку у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 законні, обґрунтовані, повністю доведені, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 328, 392, 1261, 1268-1270 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-60, 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 212, 213-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності, по 1/3 частині за кожним, на домоволодіння № 2 по вул. Колгоспній в м. Дніпропетровську, яке складається з: житлового будинку літ. А-1, прибудови літ. А?-1, ганку літ. а, сараю літ. Б, сараю літ. В, погребу літ. Г, вбиральні літ. Д, душу літ. Ж, гаражу літ. Е, споруд К, № 1, 2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 10 листопада 2005 року. Вважати житловий будинок літ. А-1 житловою площею 46,6 кв.м., загальною площею 79,5 кв.м.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.В. Залімська

Копія вірна: Суддя Секретар