справа 1-47/2008р.
ВИРОК
ІМ”ЯМ УКРАЇНИ
17квітня 2008 року Ямпільський райсуд
Сумської області
В складі: головуючого-судді - Селезньової В.І.
при секретарі - Савченко О.М.
з участю прокурора - Глух М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Ямпіль справу про обвинувачення
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1громадянина України, освіта вища, має троє неповнолітніх дітей ,
працюючого приватним підприємцем,
мешканця АДРЕСА_2
раніше не судимого
- за ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України, суд ,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 18.12.1992 року був зареєстрований Ямпільською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності, про що йому було видане свідоцтво.
Будучи приватним підприємцем ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності використовував працю найманих працівників, тим самим виконував організаційно - розпорядчі та адміністративно -господарські обов'язки, тобто являється службовою особою .
Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно статті 24-1 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
Згідно статті 253 КЗпП України - особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно статті 27 Законом України “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” -
Страхувальник зобов'язаний:
- нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;
- надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;
- вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;
- допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;
- вести облік заробітної плати застрахованої особи та зберігати ці дані протягом строку, встановленого законодавством;
- надавати на вимогу застрахованої особи відомості щодо заробітної плати, суми сплачених страхових внесків;
- надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості:про чисельність найманих працівників, розмір їх заробітної плати за встановленою формою звітності;
про зміну відомостей про застраховану особу в десятиденний строк з дня одержання цих змін.
Постановою Правління ФСС з ТВП № 21 від 04.03.2004 року затверджено Порядок подання та обліку звітів по коштах державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням згідно якого :
Форми звітності по коштах Фонду, порядок їх складання та терміни подання встановлюються правлінням Фонду.
Всі страхувальники повинні
щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам
Фонду "Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із
загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою
втратою працездатності" за формою Ф4-ФСС з ТВП
В порушення зазначених нормативних актів, ПП ОСОБА_1 по домовленості з ОСОБА_2прийняв її на роботу в якості продавця продовольчих товарів, належного йому магазину “Колос” який розташований в АДРЕСА_2
Продавець ОСОБА_2працювала без укладення трудового договору магазині “Колос” , який належить ПП ОСОБА_1 в період з 01.11.2007 року по 29.02.2008 року.
Протягом зазначеного періоду, ПП ОСОБА_1 грубо порушуючи законодавства про працю, письмовий трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_2не уклав, в Ямпільському районному центрі зайнятості не зареєстрував.
Отже, ПП ОСОБА_1 не уклавши у встановленому законодавством порядку трудовий договір з найманим працівником , грубо порушив законодавство про працю, та право найманого працівника ОСОБА_2. на соціальне страхування та пенсійне забезпечення у випадках безробіття, тимчасової втрати працездатності, настання пенсійного віку ( зменшення трудового стажу).
Крім цього, ОСОБА_1 являючись службовою особою, з метою приховування факту грубого порушення законодавства про працю, так як з найманим працівником не було укладено трудового договору надав до Ямпільської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності недостовірні звіти форми Ф4-ФСС з ТПВ, в яких умисно занижував середньооблікову кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості.
Так, при подачі звіту Ф4 ФСС з ТВП 10.01.2008 року , за 2007 рік , ПП ОСОБА_1 в пункті 1 звіту вказав, що середньооблікова кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості у нього складає 3 особи в т.ч. 3 жінки, при цьому він не зазначив у звіті дані про фактично працюючу ОСОБА_2
Таким чином, ОСОБА_1 являючись службовою особою, вніс в офіційні документи завідомо неправдиві відомості, а також склав і видав завідомо неправдивий документ-звіт Ф4 ФСС з ТВП до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю і пояснив, що він є приватним підприємцем, зареєстрованим в установленому законом порядку державним реєстратором 28.12.1992 року і має 2 магазини в смт Свеса та одну торгову точку в смт Ямпіль.
Протягом 2007 року він використовував працю 6 найманих працівників, з якими ним було укладено письмові трудові договори, зареєстровані в Ямпільському районному центрі зайнятості.
Також з 1.11.2007 року він став використовувати працю найманого працівника ОСОБА_2в належному йому магазині „Колос”, з якою не було укладено трудового договору, хоча по кінцю кожного місяця він платив їй заробітну плату за фактично відпрацьований нею час і вона розписувалась в платіжних відомостях.
1 березня 2008 року він уклав трудовий договір з ОСОБА_2
Таким чином протягом періоду з 1 листопада 2007 року по 28 лютого 2008 року продавець ОСОБА_2. працювала у нього продавцем без укладання трудового договору.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2не була належним чином оформлена на роботі, він подавав до Ямпільської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності недостовірні звіти форми Ф4-ФСС з ТВП, в яких невірно вказував середньооблікову кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості, тобто занижував показники..
Зокрема, у вказаному звіті за 2007 рік він в пункті 1 звіту вказав, що середньооблікова кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості у нього складає три особи, в т.ч. три жінки. Ці дані виходили з того, що у нього працювало фактично 6 осіб які були оформлені на 0, 5 ставки. В зазначеному звіті він не вказував те, що у нього працювала ОСОБА_2
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію ( а.с.54 ) ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Згідно протоколу огляду речових доказів ( а.с.95 ), видно що звіт за 2007 рік містить середньооблікову кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості 3 особи.
Згідно протоколу огляду речових доказів ( а. с. 34-36)- відомостей на виплату заробітної плати видно, що ОСОБА_2отримувала заробітну плату від ПП ОСОБА_1 на протязі періоду з 01.11.07 р. по 29.02.08 р.
Згідно акту перевірки № 18-25-043 державного інспектора праці встановлено, що ПП ОСОБА_1 грубо порушено законодавство про правцю, так як не було складено та зареєстровано трудового договору з найманим працівником ОСОБА_2
Враховуючи вищезазначені обставини та обмежившись дослідженням доказів у справі у порядку , передбаченому ст. 299 КПК України, суд приходить до висновку, що вина підсудного у скоєнні злочинів повністю доказана. Вказані дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 172 ч.1 КК України, як інше грубе порушення законодавства про працю та за ст. 366 ч.1 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.
При призначенні підсудному виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно.
Пом'якшуючими відповідальність обставинами для ОСОБА_1 суд визнає те, що він щиро розкаявся у вчиненому, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, вперше притягується до кримінальної відповідальності .
З урахуванням цих обставин, суд вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_1 додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю за ст. 366 ч.1 КК України, застосувавши ст. 69 КК України.
Цивільний позов не заявлено, судових витрат немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України, суд ,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України і призначити покарання:
- за ст.172 ч.1 КК України в вигляді штрафу в сумі 550 грн.
- за ст. 366 ч.1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді штрафу 600 грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
У відповідності зі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу в сумі 600 грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Речові докази по справі - звіти Ф4 ФСС з ТПВ вважати повернутими Ямпільській виконавчій дирекції ФСС з ТВП.
На вирок може бути подана апеляція в Сумський апеляційний суд через Ямпільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками судового розгляду.
Суддя: підпис
Копія вірна.
Суддя Ямпільського
районного суду