Судове рішення #252573
9/397-06


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.06р.


Справа № 9/397-06


За позовом  Державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання”,                    м. Кривий Ріг Дніпропетровської області  

до   Радушненського житлово-комунального підприємства, с. Радушне

                     Криворізького району Дніпропетровської області  

про стягнення 77202 грн. 82 коп.


Суддя  Подобед І.М.


Представники:

  Від позивача - Орєхов О.О. - юрисконсульт, довіреність № 16-05-441 від 20.02.06 р.

  Від відповідача - Белькова М.В. - гол.бухгалтер, довіреність № 112 від 09.10.06 р.

                            - Богута Є.П. - начальник 


СУТЬ СПОРУ:

ДПП “Кривбаспромводопостачання” звернулось у вересні 2006 року із позовом до Радушненського житлово-комунального підприємства, в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 77202,82 грн. заборгованості за надані послуги з постачання питної води, в тому числі: 65284,05 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції за спожиту питну воду за період з 01.07.05р. по 01.12.05р., 10250,26 грн. пені, 1668,51 грн. три проценти річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов’язань за договором № 25 від 09.12.04р. “на виробництво та надання послуг централізованого питного водопостачання”.

          Відповідач позовні вимоги не визнає повністю, посилаючись на відсутність предмету спору в зв’язку із перерахуванням Позивачеві фінансовим управлінням Дніпропетровської обласної державної адміністрації платіжним дорученням від 28.09.06р. суми основного боргу. Окрім того вказує, що відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України, кредитор не має права на неустойку (зокрема, пеню) в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання. Просить суд відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 10.10.06р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

        встановив:

          Між Державним промисловим підприємством “Кривбаспромводопостачання” (далі –Позивач) і Радушненським житлово-комунальним підприємством (далі –Відповідач) був укладений договір № 25 від 09.12.04р. “на виробництво та надання послуг централізованого питного водопостачання”, згідно до умов якого Позивач  зобов’язався виробляти та надавати Відповідачу послуги централізованого постачання питної води до межі розподілу балансової належності мереж, а останній зі своєї сторони зобов’язався здійснювати оплату наданих послуг з питного водопостачання (пункт 1.1 Договору).

          Згідно пунктів 3.1-3.3 Договору, обсяг наданих послуг з питного водопостачання  протягом дії договору визначається фактичним обсягом поданої Відповідачу питної води за показниками водовимірювальних приладів і фіксується у двосторонніх актах.

          Пунктами 4.3-4.5 договору сторони встановили, що розрахунок за послуги з централізованого питного водопостачання в розмірі вартості  заявленого місячного обсягу питної води (згідно пункту 2.1 договору) здійснюється Відповідачем самостійно у вигляді попередньої оплати грошовими коштами на поточний рахунок Позивача до 10-го числа розрахункового (поточного) місяця, а кінцевий  розрахунок за фактично надані послуги з питного водопостачання повинен бути здійснений Відповідачем у повному розмірі до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування  грошових коштів на поточний рахунок Позивача.

          Пунктом 7.1 договору сторони встановили, що при несвоєчасній оплаті (порушенні п.4.5 договору) наданих послуг Відповідач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 0,2% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки  НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

За період часу з  01.07.05р. по 01.12.05р. Позивач передав Відповідачу 191305 м куб. питної води загальною вартістю на суму 78074,48 грн., що підтверджується розрахунками Позивача та відповідними актами подачі питної води, що знаходяться в матеріалах справи, із зазначенням її кількості і ціни на момент споживання.

          На час розгляду справи судом заборгованість Відповідача у сумі 61056,26 грн. основного боргу відсутня за рахунок погашення знецінених вкладів громадян, що підтверджується актом звірки сторін станом на 06.10.06р. та платіжним дорученням від 28.09.06р. в матеріалах справи.

          На підставі пункту 7.1 договору Позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 10250,26  грн. за весь час прострочення платежів за період з 20.08.05р. по 20.08.06р., виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за цей період.

Окрім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував Відповідачу суму 1668,51 грн. три проценти річних за весь час прострочення платежів за період з 20.08.05р. по 20.08.06р.

Доказів погашення додаткових нарахувань Відповідач на час розгляду справи судом не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до умов вищевказаного договору і до положень ст.265 Господарського кодексу України, Відповідач зобов’язаний прийняти від Позивача поставлену питну воду і сплатити за це певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

В частині позовних вимог на суму 61056,26 грн. основного боргу між сторонами відсутній предмет спору, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності  через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив  виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання перед Позивачем, допустивши прострочення виконання грошових зобов’язань, тому позовні вимоги Позивача про стягнення суми  4227,79 інфляційних втрат та 1668,51 грн.  трьох процентів річних –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на поважність причин несвоєчасного виконання Відповідачем своїх грошових зобов’язань, затримка по яких частково викликана проведенням заліку заборгованості за рахунок грошових коштів громадян у колишньому Ощадбанку України, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 10% від належної до стягнення, що буде становити  суму 1025,02 грн., а у стягненні решти пені у розмірі 9225,24 грн. відмовити.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 14, 16, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 20, 173-175, 193, 197-198, 275-276, ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 80 ч. 1 п. 1-1, 83. ч.1 п.3, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -


ВИРІШИВ:


Позов задовольнити частково.

Стягнути з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання” суму 4227 грн. 79 коп. інфляційних втрат,  1025 грн. 02 коп. пені, 1668 грн. 51 коп. три проценти річних, 772 грн. 02 коп. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог на суму 61056 грн. 26 коп. провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.


Суддя


 І.М. Подобед


Рішення підписано- 10.11.06р.


 



 

 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація