Справа № 22ц - 5152/07 Головуючий в 1 інстанції - Афанасьєвський Ю.М.
Категорія Доповідач - Ступіна Я. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2007р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого судді СтупіноїЯ. Ю.,
суддів: Коротенка Є.В.. ТемніковоїВ.І.,
при секретарі Плахотнюк К.К.,
за участю представників відповідачей Опанасюк О.В., Решетнікова І.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (далі - Фонд) на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 26 липня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду та ВАТ "Краснодонвугілля" про відшкодування моральної шкоди,
встановила:
Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 26.07.2007р. позов ОСОБА_1 задоволено частково: з Фонду на користь позивача на відшкодування моральної шкоди стягнуто 2500 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ "Краснодонвугілля" про відшкодування моральної шкоди було відмовлено за необґрунтованістю.
З таким рішенням Фонд не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати і в позові Данілову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Представник Фонду в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник відповідача ВАТ "Краснодонвугілля" в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу-відхилити.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, були повідомлені про час і місце судового розгляду.
Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідачей, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 18.03.2003 року обласною МСЕК позивачу була встановлена стійка втрата працездатності внаслідок професійного захворюваня в розмірі 15%, у зв'язку з чим він має право на відшкодування Фондом моральної шкоди.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, висновок суду відповідає вимогам ч.1 ст.9 Закону України "Про охорону праці" щодо обов'язку Фонду відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( № 1105-XIV в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин ).
Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на те. що у потерпілого
виникає право на відшкодування моральної шкоди в разі підтвердження факту заподіяння йому такої шкоди висновком МСЕК. Оскільки у позивача такий висновок відсутній, то у нього не має права на відшкодування моральної шкоди.
Проте з такими доводами погодитися не можна з наступних підстав.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абц. 2 п.11 постанови № 6 від 27.03.1992р. з наступними змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" порядок і розміри виплат, передбачені ч.3 ст.34 Закону № 1105-ХІУ, застосовуються лише при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, які не спричинили втрати потерпілим професійної працездатності.
Оскільки у позивача встановлена втрата професійної працездатності, то необхідність підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди висновком МСЕК відсутня.
Крім того. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 27 січня 2004 р. по справі N 1-9/2004 про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування зазначив наступне. "Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам незалежно від відшкодування майнової шкоди передбачено статтею 1 Закону (1105-14) і є одним із способів захисту особистих немайнових прав працівника. Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку відповідно до абзацу третього статті 5 Закону (1105-14) є своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком. Згідно з частиною першою статті 25 Закону ( 1105-14 ) всі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок його коштів. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за-наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому (підпункт "є" пункту 1 частини першої статті 21. частина третя статті 28 Закону ( 1105-14 ). ...Відповідно до статей 23. 1167 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо-Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відмова потерпілому у праві на отримання грошової суми за моральну шкоду від Фонду соціального страхування від нещасних випадків залежно від ступеня втрати професійної працездатності має обмежувальний характер. Встановлення Законом ( 1105-14 ) обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (стаття 3). До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою (частина четверта статті 14 Закону ( 1105-14 ^...Відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, лише потерпілим, які не втратили професійної працездатності, означало б звуження сфери соціального захисту за станом здоров'я. Враховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що правова норма, викладена у частині третій статті 34 Закону ( 1105-14 ), яка передбачає обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати працівникам моральну (немайнову) шкоду, заподіяну умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, за своїм характером є спеціальною і стосується окремого випадку. Зазначене положення частини третьої статті 34 Закону ( 1105-14 ) не позбавляє застрахованого працівника, який втратив професійну працездатність, права на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, і не виключає обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, у випадках тимчасової чи стійкої втрати потерпілим професійної працездатності (статті 1, 5, частина п'ята статті 6, частина друга статті 13, підпункт
"є" пункту 1 частини першої статті 21, частина третя статті 28). ...Передбачене статтею 237-1 КЗпП України ( 322-08) і статтею 1167 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) відшкодування моральної шкоди як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим ним органом, не застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону ( 1105-14 ). Зазначені норми регламентують відшкодування моральної шкоди всім іншим особам, які не є суб'єктами страхування від нещасного випадку і на яких не поширюється дія Закону ( 1105-14 ), в тому числі працівникам, що виконують роботу не на основі трудового договору (контракту), а на інших підставах. ...Втрата потерпілим професійної працездатності завжди пов'язана з неможливістю виконувати роботу за своєю професією (фахом), про що зазначається у висновку медичного органу, який видається потерпілому відповідно до вимог частини третьої статті 34 Закону ( 1105-14 )".
Тому суд правомірно, згідно з вимогами ст.ст.И, 57 ЦПК України, оцінивши в сукупності всі надані йому сторонами докази, дійшов до висновку про встановлення факту заподіяння позивачеві моральної шкоди ушкодженням здоров'я.
Доводам представника Фонду про те, що призупинення дії вказаного Закону не дає підстав для його застосування саме в частині відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків потерпілому моральної (немайнової) шкоди, дана правильна оцінка судом першої інстанції, який визнав їх на підставі ст.5 ЦК України необгрунтованими.
Висновок суду про те, що на спірні вимоги не поширюється позовна давність, відповідає положенням ст.268 ЦК України.
Колегія суддів також вважає, що розмір моральної шкоди, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер його немайнових втрат, а також виходячи із засад розумності та справедливості, судом було визначено вірно.
Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду; суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити і залишити рішення суду без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308. 314 ч.1 п.1, 315. 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області відхилити.
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 26 липня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду та ВАТ "Краснодонвугілдя" про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.