Справа - № 22ц-4422 /07 Головуючий в 1 інстанції - Суконцева Л. Г.
Категорія Доповідач - Ступіна Я. Ю.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Ступіної Я.Ю.,
суддів: Кравченко Н. В., Яреська А. В.,
при секретарі Ковальчук Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровську Луганської області (далі -Фонд) на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 24 липня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Фонду про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, -
встановила:
16 липня 2007 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, при цьому посилався на те, що відповідач, починаючи з 1 березня 2002 року хоча і провадив перерахунки страхових виплат кожного року, але виходив із встановлених Правлінням Фонду України коефіцієнтів зростання середньомісячної "реальної"' заробітної плати, а не із коефіцієнтів зростання середньомісячної "номінальної"" заробітної плати, як це передбачено законом, що призвело до зменшення розміру належних йому страхових виплат та недоплаті за вказаний період до 1 березня 2007 року у загальній сумі 1698,56 грн.
Добровільно відповідач не бажає провести належний перерахунок та доплатити йому вказану суму, а також визначити нову суму щомісячних платежів з 1 березня 2007 року, яка повинна складати 266,68 грн. щомісячно.
Тому позивач просив стягнути з відповідача вказану суму одноразово та зобов'язати сплачувати йому щомісячно до наступного перерахунку по 266,68 грн.
Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 24 липня 2007р. позовні вимоги позивача задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач з рішенням суду не згоден, вважає його таким, що не відповідає вимогам закону, просить скасувати і у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач у зв'язку з втратою працездатності одержує щомісячні страхові платежі згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які йому виплачує відповідач.
У відповідності зі ст. 29 цього Закону відповідач повинен проводити перерахування щомісячних страхових виплат у встановлених цією статтею випадках, у тому числі
перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року.
Судом встановлено, що відповідачем, починаючи з 1 березня 2002 року провадилися перерахунки страхових виплат позивачеві кожного року, при цьому відповідач виходив з коефіцієнтів, визначених Правлінням Фонду ССНВ України відповідними постановами та доведених до відповідача для використання при перерахунках щомісячних страхових сум відшкодування шкоди, однак на час встановлення цих коефіцієнтів, це виходило за межі повноважень Правління Фонду, що підтверджено чинною постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2006 року, які є у справі.
Згодом, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 717 від 23 лютого 2007року до ст. 17 цього Закону, яка містить перелік повноважень Правління Фонду, внесено зміни, якими до повноважень Правління Фонду віднесено затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
У відповідності з вищезазначеними повноваженнями постановою Правління Фонду № 24 від 27 квітня 2007 року було затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, яким було визначено, що підставою для перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, так як це і передбачено вказаним Законом України.
Цим Порядком також передбачено перерахування розміру щомісячної страхової виплати виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків. При цьому визначено вказані коефіцієнти підвищення страхових виплат за даними Державного комітету статистики України у 2002 році - 1,193, у 2003 році - 1,182, у 2004 році - 1,152, у 2005 році -1,238, у 2006 році - 1,203, у 2007 році - 1,183, що відповідає вимогам ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Вищезазначений Порядок зареєстрований у Міністерстві Юстиції України у встановленому порядку 22 червня 2007 року за № 715/13982, після чого він у встановленому порядку набрав чинності, і є належним нормативним актом, який підлягає виконанню.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при перерахунку щомісячних страхових виплат позивачеві застосовувалися у зазначені роки саме вказані коефіцієнти.
Таким чином, після набрання чинності вказаного вище Порядку, підстав вважати, що відповідачем для перерахунку щомісячних страхових виплат позивачеві у зазначені роки, застосовувалися коефіцієнти підвищення страхових виплат, які не відповідають вимогам Закону, немає.
Суд задовольняючи позовні вимоги позивача на вказані обставини не звернув уваги, також не звернув уваги на те, що позивач з вказаним позовом звернувся до суду 16 липня 2007 року, тобто після набрання чинності вказаним Порядком, а тому помилково дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки суд повинен керуватися тими нормативними актами, які регулюють виниклі правовідносини на момент звернення до суду за вирішенням спору.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову позивачеві у задоволені позову за необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кіровську Луганської області задовольнити повністю.
Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 24 липня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Фонду про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплатскасувати.
В задоволені позову ОСОБА_1до Фонду про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але на нього може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.