Справа №11-а-546 2008р. Головуючий в суді І-ї інстанції - Пляка С.Л.
Категорія - ст.367 ч.2 КК України Доповідач у апеляції - Драний О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2008 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого: Драного О.П.
Суддів: Палічука А.О.
Нікітіна О.С.
з участю прокурора: Ахалшенішвілі Н.Є.
захисника: ОСОБА_2
засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2008 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с. Олександрівка Кіровоградської області, громадянин України, українець, освіта вища, одружений, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що не працює, військовозобов'язаний, раніше не судимий, мешканець АДРЕСА_1,
засуджений за ст.367 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займати посади в органах державного управління, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на 1 рік; на підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. На підставі ст.1 п.«б» Закону України «Про амністію» від 9 червня 2007 року ОСОБА_1 звільнений від відбування основного покарання.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за скоєння злочину при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_1, займаючи посаду першого заступника голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (надалі Олександрівської РДА) згідно розпорядження голови Олександрівської РДА №130-р від 12.04.2005 року, являючись службовою особою, підписав довідку від 18 листопада 2005 року за № 615/01-24 про те, що фермерське господарство «Задвір», головою якого є ОСОБА_3, знаходиться на території Бовтиської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області та є фермерським господарством з відокремленою садибою, однак не перевірив достовірність зазначеної в цій довідці інформації. При цьому, згідно ч.2 ст.5 Закону України „Про фермерське господарство" якщо постійне місце проживання членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса, а відповідно до висновку експертизи по визначенню меж населеного пункту за № 1 від 14 вересня 2007 року садиба СФГ «Задвір» знаходиться в межах існуючого населеного пункту села Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області.
На підставі довідки від 18 листопада 2005 року за № 615/01-24, підписаної ОСОБА_1, Кіровоградським відділенням Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств у відповідності до «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року за № 1102, вказане фермерське господарство внесено до Реєстру підприємств агропромислового комплексу на здійснення фінансової підтримки через механізм здешевлення короткострокових кредитів, виданих Кіровоградським регіональним управлінням «Приватбанку», та платіжними дорученнями №50 від 16 грудня 2005 року та № 4 від 30 червня 2006 року перераховано бюджетні кошти СФГ «Задвір» у вигляді фінансової допомоги на безповоротній основі в загальній сумі 81 092,59грн.
За таких обставин діями першого заступника голови Олександрівської РДА ОСОБА_1, які полягають у вчиненні службової недбалості, заподіяно тяжких наслідків державним інтересам в особі Кіровоградського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств у вигляді безпідставного надання СФГ «Задвір» бюджетних коштів на загальну суму 81 092,59грн.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду першої інстанції із закриттям провадження по справі на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу злочину. Свої доводи апелянт мотивує тим, що: в обов'язки ОСОБА_1 не входила необхідність перевірки достовірності змісту довідки № 615/01-24 від 18.11.2005 року про те, що СФГ «Задвір» є фермерським господарством з відокремленою садибою; між діями засудженого та негативними наслідками відсутній причинний зв'язок, оскільки незалежно від наявності зазначеної довідки СФГ «Задвір» не мало права на отримання фінансової підтримки від Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств; суд не мав права кваліфікувати дії засудженого за ст.367 ч.2 КК України, оскільки обвинувачення ОСОБА_1 органами досудового слідства було пред'явлено лише за ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України і в ході судового розгляду прокуратурою не змінювалося.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважав за необхідне залишити вирок суду без зміни, думку ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, що наполягали на доводах апеляцій, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну та об'єктивну оцінку, правильно кваліфікувавши дії засудженого за ст.367 ч.2 КК України.
Так, як органом досудового слідства, так і судом, з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1, займаючи посаду першого заступника голови Олександрівської РДА підписав вищезазначену довідку про те, що СФГ «Задвір» знаходиться на території Бовтиської сільської ради та є фермерським господарством з відокремленою садибою, при цьому довідку ОСОБА_1 підписав у відсутність голови Олександрівської РДА та заступника з питань розвитку агропромислового комплексу, в посадові обов'язки яких входить підписання вказаної довідки. У подальшому на підставі виданої Олександрівською РДА довідки, яка була підписана ОСОБА_1, Кіровоградським відділенням Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств перераховано бюджетні кошти СФГ «Задвір» у вигляді фінансової допомоги в загальній сумі 81 092,59грн.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину, за який він засуджений підтверджується його власними показаннями, даними під час судового розгляду справи, у яких він пояснив, що вказівку підготувати довідку від 18.11.2005 року за № 615/01-24, яка містить завідомо неправдиві відомості про наявність у СФГ „Задвір" статусу фермерського господарства з відокремленою садибою нікому не давав, чи звертався до нього голова СФГ «Задвір» по даному питанню не пам'ятає. Разом з тим, зазначив, що підпис на довідці виконаний ним особисто, довідку міг підписати разом з іншими документами не вникаючи у зміст викладеної в ній інформації.
Крім того, вина засудженого підтверджується показаннями ОСОБА_4, який на час подій, що розглядаються, працював головою Олександрівської РДА. Свідок зазначив, що вказана вище довідка була виконана на бланку Олександрівської РДА, завірена печаткою загального відділу апарату РДА та підписана ОСОБА_1, оскільки в цей день він був у відрядженні; ОСОБА_1 як перший заступник голови райдержадміністрації мав право підписати довідку за його відсутності. Також свідок ОСОБА_4 пояснив, що згідно службової інструкції у разі коли необхідно терміново вирішити будь-які питання, що стосуються діяльності району, заступники голови райдержадміністрації мають право підписувати окремі документи.
Свідок ОСОБА_6 показала, що 31.07.2007 року під час спілкування з ОСОБА_1 після конференції, останній розповів їй про те, що згадану вище довідку він підписував і давав ОСОБА_3особисто.
Свідок ОСОБА_5 показав, що він працює на посаді начальника юридичного відділу апарату Олександрівської РДА; в листопаді 2005 року він мав розмову з ОСОБА_1 з приводу з'ясування питання чи є СФГ «Задвір» господарством з відокремленою садибою, проте він не пам'ятає готував особисто цю довідку чи ні; також свідок пояснив, що йому не відомо за яких обставин ОСОБА_1 підписав вказану вище довідку.
До того ж, вина ОСОБА_1 підтверджується іншими проаналізованими та оціненими у вироку доказами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши всі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєні злочину, передбаченому ст.367 ч.2 КК України.
Доводи апеляції про те, що в обов'язки ОСОБА_1 не входила необхідність перевірки достовірності змісту довідки № 615/01-24 від 18.11.2005 року, виданої голові СФГ «Задвір» ОСОБА_3, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки засуджений згідно до своїх службових обов'язків повинен був перевірити зміст та належне оформлення вказаного документа перед тим як підписувати його.
Також є необґрунтованими доводи апелянта з приводу відсутності між діями засудженого та негативними наслідками причинного зв'язку, оскільки в разі ненадання ОСОБА_3 такої довідки до Кіровоградського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, СФГ «Задвір» не отримало б фінансову допомогу на безповоротній основі в загальній сумі 81 092,59грн., що свідчить про протиправність дій ОСОБА_1 та наявність причинного зв'язку між його діями та зазначеними наслідками.
Що стосується твердження апеляцій з приводу того, що суд не мав права кваліфікувати дії засудженого за ст.367 ч.2 КК України, оскільки обвинувачення ОСОБА_1 органами досудового слідства було пред'явлено за ст.ст.365 ч.3, 366 ч.2 КК України і в ході судового розгляду прокуратурою не змінювалося, то таке твердження не відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства, оскільки саме суд вирішує чи має вчинене ОСОБА_1 діяння склад злочину і за якою статтею кримінального закону необхідно кваліфікувати таке діяння, при цьому в разі зміни кваліфікації діяння особи допускається застосування судом кримінального закону про менш тяжкий злочин у межах пред'явленого органами досудового слідства обвинувачення.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, що відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та призначив засудженому покарання в межах санкції ст.367 ч.2 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком. Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від відбування основного покарання на підставі Закону України «Про амністію» від 9 червня 2007 року.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляцію без задоволення, оскільки вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.
СУДДІ: