ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" червня 2006 р.                                                              Справа №  11/155

За позовом                    ТзОВ «ФерКом»м.Київ

до відповідача:         Приватного підприємства фірми «Меркурій-Інвест» м.Рівне

про стягнення     159 494 грн. 88 коп. заборгованості по розрахунках, пені та річних

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-              не з’явився;

від відповідача-      не з’явився.

В судове засідання 27 червня 2006р. представники сторін не з’явились, хоч про час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому порядку.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача 157 600 грн. 00 коп. збитків, завданих непоставкою оплаченого товару та 1 750 грн. 91 коп. пені згідно укладеного договору, а також 143 грн. 97 коп. –3% річних за користування коштами.(арк.справи 2-5).

Позивач 27.06.2006р. направив до канцелярії суду лист з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв’язку з хворобою. Проте, жодного доказу в обгрунтування клопотання –суду не надав.(арк.справи 46-47). З мотиву необгрунтованості і тієї обставини, що суд не визнавав обов’язковою явку сторін –клопотання відхилено.

Відповідач не подав суду витребуваних ухвалою від 09.06.2006р. відзиву на позов та доказів поставки товару, вимог не заперечив.

До господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: м.Рівне, вул.Чорновола,53 було направлено ухвалу від 09.06.2006р. з довідкою відділення підприємства зв’язку: ”адресат вибув з даної адреси”.

Оскільки, з поданої реєструючим органом на вимогу суду від 09.06.2006р. довідки про місцезнаходження відповідача від 26.06.2006р. вбачається, що місцезнаходження Приватного підприємства фірми «Меркурій-Інвест»: м.Рівне, вул.Чорновола, буд.53, –вищезазначена обставина свідчить про неподання відповідачем органу статистики всупереч п.5 ст.29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” –відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача –ПП фірму «Меркурій-Інвест».

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі сторін.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ,

ТзОВ «ФерКом»-покупець та ПП фірма «Меркурій-Інвест»-постачальник 21 квітня 2006р. уклали договір поставки №21/04 та додаток до нього (надалі в тексті Договір). Згідно розд.1, 2.1, 3.1, 4, 5, 6.1 Договору продавець зобов’язувався (на умовах СРТ станція покупця) протягом 2-х банківських днів поставити мінеральні добрива: карбамід марки Б поліпропіленових мішках по 50 кг в обсязі 130 тон., а покупець –зобов’язувався прийняти товар та на умовах 100% попередньої оплати сплатити його вартість. Договір діє з моменту підписання –до 31.12.2006р., а в частині розрахунків –до повного виконання.(п.11.1 Договору). Договір підписано представ-никами ТзОВ «ФерКом»та ПП фірма «Меркурій-Інвест»та скріплено відбитками їх печаток.

Додатковою угодою №1 від 21 квітня 2006р. сторони погодили, що вартість 1 тони товару складає 1 083 грн. 33 коп., а всього сума до оплати складає 161 200 грн. 00 коп. до якої входить вартість навантажувальних робіт та транспортування до станції призначення. Додаток №1 до Договору підписано представниками ТзОВ «ФерКом»та ПП фірма «Меркурій-Інвест»та скріплено відбитками їх печаток. Інших змін та доповнень до Договору сторо-ни не вносили.(арк.справи 9-12).

Фактично платіжним дорученням №173 від 26 квітня 2006р. позивач перерахував на рахунок відповідача 80 600 грн. 00 коп. за карбамід згідно рахунку СФ-0000017 від 25.04.2006р., а платіжним дорученням  №175 від 28 квіт- ня 2006р. позивач додатково перерахував на рахунок відповідача 80 600 грн. 00 коп. за карбамід згідно рахунку СФ-0000017 від 25.04.2006р. Всього сплачено 161 200 грн. 00 коп.(арк.справи 13-14).

В передбачений Договором термін, тобто до 03 травня 2006р. –відповідач зобов’язання з поставки міне-ральних добрив не виконав, що стверджується матеріалами справи.

Пропозиція позивача повернути сплачені 161 200 грн. 00 коп, а також повідомлення про незацікавленість в подальшій поставці мінеральних добрив –отримана відповідачем 05 травня 2006р. і залишена без відповіді і  задоволення.

Наступна пропозиція позивачаповернути 161 200 грн. 00 коп і сплатити 1 510 грн. 42 коп. пені,  а також повторне повідомлення про незацікавленість в поставці міндобрив від 16 травня 2006р. – отримана відповідачем 17 травня 2006р. і частково виконана ним шляхом сплати на розрахунковий рахунок позивача 3 600 грн. 00 коп. платіжним дорученням №57 від 19 травня 2006р.(арк.справи 15-17).

Таким чином, на момент звернення до суду, відповідач не здійснив поставки міндобрив на суму 157 600 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи.

На підставі п.7.1 Договору, за несвоєчасну поставку оплаченого товару, –позивач нарахував пеню з 03 по 23 травня 2006р., сума якої складає 1 750 грн. 91 коп.

Крім того, посилаючись на статті 530, 625, 693 ЦК України, позивач нарахував 143 грн. 97 коп. 3% річних за користування коштами за період з 13.05.2006р. по 23.05.2006р., вважаючи, що своєю вимогою повернення коштів від 05 травня 2006р. –він замінив майнове зобов’язання відповідача на грошове.  

Розглянувши матеріали справи, зваживши на доводи позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати пос-лугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

За договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяль-ність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору пос-тавки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 665 ЦК України встановлено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.(ч.2 ст.220 Господарського кодексу України).

Вбачається, що позовні вимоги в частині стягнення збитків та пені стверджуються Договором, Додат-ком, платіжними дорученнями та претензіями та підлягає задоволенню на підставі стст. 509, 526, 546, 549, 665, 712, п.2 ст.693  Цивільного кодексу України та стст. 193, 220, 224, 230 Господарського кодексу України.

Вбачається, що непоставкою оплаченого товару на суму 157 600 грн. 00 коп. –відповідач завдав пози-вачу майнових збитків.

Проте, з вимогою стягнення 143 грн. 97 коп. –3% річних погодитись з доводами позивача неможливо, оскільки сторони у зобов’язанні рівні; згідно ч.1 ст.638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України, - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку повідомлення позивача про незацікавленість в подальшій поставці внаслідок її прост-рочення відповідачем –не змінило майнового зобов’язання останнього на грошове, а тому застосування позива-чем ст.625 ЦК України –відповідльності за невиконання грошового зобов’язання –є надуманим і безпідставним.

На підставі ст.33 ГПК України, в частині стягнення 143 грн. 97 коп. 3% річних –в позові необхідно відмовити.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 159 350 грн. 91 коп. збитків та пені. В решті позову –відмовити. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати пропорційно розміру задо-волених вимог на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірми «Меркурій-Інвест», яке знаходиться в м.Рівне, вул.Чорновола,53 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФерКом», яке знаходиться в м.Київ, вул.Анрі Барбюса, буд.13, 2 поверх  157 600грн. 37коп. збитків, 1 750грн. 91коп.  пені за період з 03.05.2006р. по 23.05.2006р., 1 593грн. 51коп. витрат по сплаті держав-ного мита та 118грн. 00коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В частині стягнення 143 грн. 97 коп. 3% річних –в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "30" червня 2006 р..