Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          30.05.2011                                                             2-576/11

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

           головуючого - судді Буйкіна М.І.

при секретарі - Гайворонській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне цивільну справу за позовом Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, третя особа ОСОБА_2

в с т а н о в и в:          

          Позивач звернувся до суду з даним позовом, вказавши наступне.

Згідно акту перевірки Контрольно - ревізійним відділом у м. Рубіжне за № 210-21/012 від 16.06.2010 року фінансово - господарчої діяльності за період з 01.01.2003 року по 31.12.2009 року було встановлено, що заводом були витрачені незаконно кошти на професійну освіту ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які не належали до персоналу підприємства у сумі 51854,43 грн. за період з 2003 по 2006 рік.          

Контрольно - ревізійним відділом у м. Рубіжне підприємству було пропоновано відобразити в обліку дебіторську заборгованість за ненадані послуги підприємству, а також вжити заходи щодо відшкодування збитків нанесених підприємству.

          Збитки підприємству ОСОБА_1 не були відшкодовані.

          11.10.2010 року Контрольно –ревізійне управління в Луганській області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду про поновлення дебіторської заборгованості в сумі 51 854,43 грн. за надані послуги та відшкодування зайвих витрат з ОСОБА_3 та ОСОБА_2

          Постановою від 06.12.2010 року Луганський окружний адміністративний суд зобов’язав підприємство відновити дебіторську заборгованість та відшкодувати зайві виплати.

          Посилаючись на вищевказане позивач просить стягнути ОСОБА_1 49 208, 08 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди , судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, підтвердила викладені в позові обставини справи.

Відповідач в судове засідання не з, явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність , позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити позивачу в задоволені позову у зв’язку з пропуском позовної давності.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши надані докази по справі в їх сукупності , суд вважає, позов не обґрунтованим і таким ,що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 липня 2003 року між Національною юридичною академією України імені ОСОБА_4 та Рубіжанським хімічним заводом«Зоря «в особі директора ОСОБА_5, укладений договір в інтересах 3-ї особи ,згідно якого учбовий заклад зобов’язався за рахунок коштів заводу ( позивача ) здійснити навчання громадянки ОСОБА_2, зарахувавши її на денну форму навчання, строком на 5 років ,за спеціальністю »Правознавство «.

Завод «Зоря «зобов’язався вносити плату за надані освітні послуги в розмірах та строки встановлені Договором.

Згідно розділу 4 даного Договору , розмір плати становить 55 000 гривень, при чому за перший рік навчання становить 11000 гривень, а за послідуючі роки навчання завод зобов’язався вносити щорічну плату в розмірі 11,800 гривень.

Згідно акту перевірки господарської діяльності заводу «Зоря « Контрольно - ревізійним відділом у м. Рубіжне за № 210-21/012 від 16.06.2010 року за період з 01.01.2003 року по 31.12.2009 року було встановлено, що заводом були витрачені незаконно кошти на професійну освіту ОСОБА_2 яка не належала до персоналу підприємства у сумі 51854,43 грн. за період з 2003 по 2006 рік.

Контрольно - ревізійним відділом у м. Рубіжне підприємству було пропоновано відобразити в обліку дебіторську заборгованість за ненадані послуги підприємству, а також вжити заходи щодо відшкодування збитків нанесених підприємству.

Постановою від 06.12.2010 року Луганський окружний адміністративний суд зобов’язав підприємство відновити дебіторську заборгованість та відшкодувати зайві виплати.

Згідно з вимогами ст.130 КЗпрП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду,

заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

Відповідно до вимог ч.1 п.2 ст. 133 КЗпрП України у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть:

- керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього

місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Як видно із вищезазначеного Договору особою, яка уклала договір про навчання ОСОБА_2 в порушення умов діючого законодавства є керівник підприємства ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_1 будь-якого відношення до укладання зазначеного договору не має і зобов’язань щодо відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням гр. ОСОБА_2 на нього не покладались.

За таких обставин суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 не є належним відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України заміна первісного відповідача належним відповідачем або залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача допускається лише за клопотанням позивача.

Позивачу було роз’яснено дані вимоги закону, але позивач відмовився заявити клопотання про заміна неналежного відповідача.

За таких обставин суд вважає, позовні вимоги Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря«про відшкодування шкоди заявлені до відповідача ОСОБА_1 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,209,212 –215 ЦПК України, ст.130, 133 Кодекс законів про працю України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, третя особа ОСОБА_2 залишити без задоволення за їх необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                      М.І.Буйкін