Справа № 0309/8340/2012
Провадження № 2-а/0309/7802/2012
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2012 року селище Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Глинянчука В.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,--
встановив:
ОСОБА_1 свої вимоги мотивує тим, що з 09 грудня 1994 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи". В січні 2004 року в зв’язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та проведенням пенсійної реформи позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії. За її вибором перерахунок було проведено із заробітку за 12 місяців (за період з 01 грудня 1993 року по 30 листопада 1994 року), з якого було визначено індивідуальний коефіцієнт заробітку -- 2,22745, що відповідало вимогам статей 27, 40, 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з врахування положень статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В січні 2006 року відповідно до частини 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з врахуванням страхового двох років додаткового стажу як працюючому пенсіонеру. Працівниками Пенсійного фонду було змінено порядок її нарахування - перерахунок пенсії проводився не із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, а з врахуванням заробітку за період роботи з 2000 по 2005 роки. При цьому в своїй заяві не вказувала про бажання змінити порядок визначення заробітної плати (доходу) для проведення перерахунку. Внаслідок цього їй було зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з 2,22745 до 1,93544.
Крім того, у 2010 році відповідачем знову проведено перерахунок пенсії та знову зменшено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати до 1,55711. Вважає, що відповідач при здійсненні перерахунку у січні 2006 року порушив вимоги частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", яким гарантується пенсіонеру врахування його бажання та вибору на визначення періоду заробітної плати для обчислення пенсії.
Додатково вказує, що в січні 2004 року у зв’язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" їй було частково змінено умови нарахування пенсії і зроблено доплату в розмірі 1% мінімального розміру пенсії за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж для жінок 20 років, що суперечить частині 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Оскільки відповідач відмовив в задоволенні її вимог, звернулась до суду. Просить визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі щодо відмови в перерахунку на збільшення їй пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років та зміні індивідуального коефіцієнта заробітної плати, встановленого при нарахуванні пенсії. Зобов’язати відповідача в межах визначеного строку позовної давності поновити індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений у 2004 році, та здійснити перерахунок пенсії за вказаний період, виходячи з коефіцієнта заробітної плати 2,22745 та провести перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років.
Ухвалою від 17 вересня 2012 року було відкрито скорочене провадження у справі.
Відповідач подав до суду заперечення, в якому позовні вимоги не визнав. Вказав, що відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та заяви позивача від 11 січня 2006 року з 01 січня 2006 року проведено перерахунок пенсії. Відповідно до статті 40 вказаного Закону позивачем для обчислення пенсії було подано довідки про роботу та про заробітну плату за період роботи з січня 1990 року по грудень 1996 року. В поданій заяві було вказано вид перерахунку "за вигідним варіантом", то спеціалісти управління зробили перерахунок, який був вигідніший для позивача, внаслідок чого коефіцієнт заробітної плати позивача знизився до 1,93544. В 2008 та 2010 роках позивачу за її заявами також проводився перерахунок пенсії за стаж та заробіток.
Крім того, згідно частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки -- 20 років, жінки –15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.
Ця стаття Закону визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, але аж ніяк не розмір доплати до пенсії за понаднормований стаж.
Поняття доплати до пенсії за понаднормований страховий стаж законодавцем визначено в статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає, що за кожен рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків пенсія за віком збільшується на один відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті.
Відповідач вважає, що застосування двох законодавчих актів потягне за собою подвійну виплату у вигляді збільшення розміру пенсії та доплату за понаднормований стаж, тобто понаднормований стаж до розрахунку пенсії буде включатися двічі.
З цих підстав просить в позові відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов в частині визнання дій управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі щодо відмови в зміні індивідуального коефіцієнта заробітної плати, встановленого при нарахуванні пенсії неправомірними, та зобов’язати відповідача в межах визначеного строку позовної давності поновити індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений у 2004 році, до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія по віку з 09 грудня 1994 року відповідно до статі 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується пенсійним посвідченням та посвідченням потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС.
У зв’язку з набранням чинності Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" відповідно до вимог статей 27, 40, 43 цього Закону та згідно поданої відповідачем 08 грудня 2003 року заяви позивачу було проведено перерахунок пенсії з урахуванням вимог статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме за її бажанням для обчислення пенсії середньомісячний фактичний заробіток було визначено за час роботи на території радіоактивного забруднення за 12 місяців підряд (в період з 01 листопада 1991 року по 30 жовтня 1992 року) та визначено індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії 2,22745.
Відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 після призначення пенсії у 1994 році та після її перерахунку у 2004 році, продовжувала працювати, а тому у 2006, 2008, 2010 роках набула право на наступний перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу.
Як убачається з поданого заперечення та доданих документів, позивач 11 січня 2006 року звернулася до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області і в заяві вказала мету звернення: проведення перерахунку "за вигідним варіантом". При цьому подала до органів Пенсійного фонду довідку про роботу та довідки про заробітну плату за період з січня 1990 року по грудень 1996 року на підставі чого спеціалісти Пенсійного фонду зробили перерахунок пенсії, який був вигідний позивачу на час звернення. Крім того, в 2008 та в 2010 роках ОСОБА_1 зверталася до відповідача з заявами про перерахунок пенсії з врахуванням стажу та заробітку відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", про що вказано в заявах від 11 січня 2008 року та від 12 січня 2010 року.
На підставі вищенаведеного суд вважає, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу у січні 2006 року, січні 2008 року, січні 2010 року відповідач не порушив вимоги закону, які передбачають врахування бажання та вибору пенсіонера щодо порядку здійснення перерахунку пенсії, внаслідок чого було змінено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача, що на той момент їй було вигідно.
Таким чином, в цій частині позов до задоволення не підлягає.
Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі щодо відмови в перерахунку пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено, позивач отримує пенсію за віком відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09 грудня 1994 року, станом на день звернення до органів пенсійного забезпечення мала стаж роботи більше 15 років.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом з тим, громадянам надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Обставини справи свідчать про те, що позивач обрала умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 56 цього Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно пункту 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.
Згідно абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно із цим законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
ОСОБА_1 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії. Отже, на момент перерахунку їй пенсії відповідачем неправомірно було визначено доплату до пенсії за понаднормований стаж 20 років, оскільки таку доплату слід було встановити за понаднормований стаж 15 років.
Суд розцінює як стилістичну помилку позивача її вимогу про визнання дій відповідача неправомірними. Адже відповідно до положень статті 162 КАС України у разі задоволення позову ухвалюється рішення про визнання дій протиправними. Зазначене, проте, не впливає на суть спірних правовідносин
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до адміністративного суду за захистом прав 12 вересня 2012 року, тому суд задовольняє позовні вимоги позивача з 12 березня 2012 року.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 256 КАС постанову суду у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.
Розподіл судових витрат між сторонами слід здійснити за правилами статті 94 КАС.
Керуючись статтями 11, 17, 94, 158, 160, 162, 183-2, 256 КАС України, статтями 40, 42, 102 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (в редакції 2003 року), статтею 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку на збільшення пенсії ОСОБА_1 на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 12 березня 2012 року відповідно до вимог частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету України в користь ОСОБА_1 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок понесених та документально підтверджених судових витрат.
Постанову у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук