Справа №2/0523/187/2012

                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                     І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          26 вересня 2012 р. Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого- судді Шликова С.П.

за участю секретаря Савченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості отримання права на спадкування та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування,-

                                В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну черговості отримання права на спадкування, мотивуючи вимоги наступним.

08 січня 2011 року померла двоюрідна сестра позивача –ОСОБА_3, яка мешкала в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності.

Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді вказаної квартири.

ОСОБА_1 вказує, що її померла двоюрідна сестра одруженою не була, дітей не мала, спадкоємців першої черги також на мала.

Відповідач ОСОБА_2 є рідним братом померлої, тому він є спадкоємцем другої черги відповідно ст.. 1262 ЦК України.

Позивач, як двоюрідна сестра померлої є спадкоємцем п’ятої черги, постійно спілкувалася з сестрою, дружили, були дуже в гарних стосунках.

В січні 2005 року сестра дуже захворіла тому позивач постійно надавала їй допомогу, ходила з нею до лікарні, проходили усі курси лікування, а в березні 2005 року їй був встановлений діагноз, який потребував оперативного лікування.

01 березня 2005 року їй зробили операцію, яка постійно надавала їй догляд, була з нею в лікарні, поки вона там знаходилася і була в тяжкому і безпомічному стані, готовила їй їжу, купувала ліки за свої гроші, тобто надавала їй матеріальну допомогу.

Позивач також зазначає, що відповідач ніякої участі у догляді та піклування померлої сестри не приймав, до сестри не приїжджав, ніякої допомоги не надавав.

Витрати по похованню померлої також несла позивач, відповідач ніякої участі у похованні не приймав.

Позивач вважає, що оскільки вона тривалий час опікала ОСОБА_3, забезпечувала її матеріально, надавала їй різну іншу допомогу, так як вона за тяжкої хвороби була в безпорадному стані, вона має право бути спадкоємцем на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, сумісно із спадкоємцем другої черги, тобто з відповідачем.

Просила суд змінити чергу отримання права на спадкування та надати їй право на отримання спадщини сумісно з ОСОБА_2 на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3

Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги наступним.

На підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 01 грудня 2000 року, ОСОБА_3 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

08 січня 2011 року ОСОБА_3 померла, спадкоємців першої черги після її смерті не має.

ОСОБА_3, який рідний брат спадкоємця, є єдиним спадкоємцем другої черги.

Протягом шести місяців після смерті його сестри ОСОБА_3 він звернувся до Шостої донецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом виявилося не можливим, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зміну черговості отримання права на спадщину.

ОСОБА_3 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а факти викладені в позові не відповідають дійсності, оскільки померла в безпорадному стані не перебувала та сторонньої допомоги, матеріального забезпечення не потребувала.

Просив суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3, померлої 08 січня 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 взаємно виключають друг другу та не потребують додаткових рішень.

Саме ОСОБА_5 протягом тривалого часу здійснювала догляд за двоюрідною сестрою, яка знаходилась в безпорадному стані внаслідок тяжкої хвороби, забезпечувала її матеріально, фізично та надавала психологічну допомогу.

В задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

          Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, зустрічні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості отримання права на спадкування не підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) №10030 від 01 грудня 2000 року, виданого Представництвом фонду Державного майна України в м. Донецьку Донецької міської ради народних депутатів, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 15).

08.01.2011 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.8-9).

В судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2.

Судом встановлено, що спадкоємцем за законом другої черги після смерті ОСОБА_3 є відповідач ОСОБА_2, спадкоємцем за законом п’ятої черги є позивач ОСОБА_1

Відповідно до змісту ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, як на причину застосування ч.2 ст. 1259 ЦК України вказувала на те, що на протязі тривалого часу піклувався про спадкодавця ОСОБА_3, яка знаходилася в похилому віці, надавала їй допомогу, оскільки вона її потребувала.

          В судовому засіданні із показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 встановлено, що померла ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в березні 2005 року, їй було зроблено операцію, після якої позивач ОСОБА_1 здійснювала догляд за нею протягом двох –трьох місяців, надавала їй матеріальну та фізичну допомогу, після одуження ОСОБА_3 працювала та самостійно забезпечувала себе, сторонньої допомоги не потребувала.

Як вбачається з наданої довідки ККЛПЗ «Донецький обласний протипухлинний центр»№172 від 13 березня 2012 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 01.03.2005 по 22.03.2005 року перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні комбінованих методів лікування ККЛПЗ «Донецький обласний протипухлинний центр» з діагнозом: кісти правого і лівого яєчників великих розмірів. 01.03.2005 року виконано операцію –надпіхвова ампутація матки з придатками (а.с. 161).

В судовому засіданні встановлено, що померла ОСОБА_3 після операції потребувала стороннього догляду, але не перебувала у безпорадному стані, вона самостійно забезпечувала умови свого життя, працювала головним бухгалтером ТОВ «Аптека 593»до квітня 2005 року, з березня 2007 року по травень 2007 року кондуктором пасажирського транспорту в ККП «Донелектроавтотранс», що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 41-43), мала задовільний стан здоров’я, що підтверджується копією особової медичної книжки (а.с. 44-47) та особисто отримувала грошові кошти зі вкладу у ВАТ «Державний ощадний банк»(а.с. 50-51).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування».

Отже, саме наявність опіки, матеріального забезпечення чи іншої допомоги спадкодавцю протягом тривалого часу є умовою зміни черговості одержання права на спадкування за відсутності згоди інших спадкоємців.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_12 є єдиним спадкоємцем за законом другої черги, інших спадкоємців першої чи другої черги не має.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 не надано жодних переконливих доказів для зміни черговості у спадкуванні.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну черговості отримання права на спадкування не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 є рідним братом померлої ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 48-49), спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 не має.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, який на підставі ст. 1262 ЦК України, є спадкоємцем другої черги права на спадкування за законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, але отримати свідоцтво про право на спадщину не зміг, оскільки ОСОБА_1 подано позов до суду з вимогою про зміну черговості отримання права на спадкування, ОСОБА_2 не заявляв відмову від прийняття спадщини та фактично прийняв спадщину після смерті сестри.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті своєї сестри.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном після смерті своєї сетсри, проте в нотаріальній конторі йому було відмовлено про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч.3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Після прийняття спадщини спадкоємець набуватиме статус власника з урахуванням вимог законодавства щодо оформлення права власності на отримане ним майно, особливо щодо права власності на нерухоме майно.

Згідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 392,1223,1258,1259,1262,1268 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 234, 256, 259 ЦПК України, суд,-

                                         В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 –відмовити.

Позов ОСОБА_2 –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_3 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої 08 січня 2011 року.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: