ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.06р.

Справа № 9/232

За позовом  Міського комунального підприємства “Дніпропетровські міські теплові мережі”,

                     м. Дніпропетровськ      

до   Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного

                     підприємства Красногвардійського району, м. Дніпропетровськ 

про стягнення 1224 грн. 50 коп.

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

  Від позивача - Хоменко Т.А. - ю/к, довіреність № 134 від 24.01.06 р.   Від відповідача - Дорофєєва Н.П. - юрист, довіреність від 01.12.05 р. 

СУТЬ СПОРУ:

МКП „Дніпропетровські міські теплові мережі” звернулось у травні 2006 року із позовом до КВЖРЕП Красногвардійського району про стягнення 1224,50 грн., у якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 1224,50 грн. заборгованості. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань по оплаті за поставлену теплову енергію відповідно до умов договору №070427 від 15.10.2002р. (пункт 3.2.18) по сплаті за понад нормативні витрати мережної води, які відбулись на протязі листопада і грудня 2005 року.

Відповідач визнає позов повністю.

В судовому засідання оголошувалась перерва з 27.06.2006р. по 04.07.2006р.

В судовому засіданні 06.12.2005р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

     встановив:

Між Міським комунальним підприємством „Дніпропетровські міські теплові мережі” („енергопостачальна організація”) та Комунальним виробничим житлово-експлуатаційним підприємством Красно гвардійського району („споживачем”) був укладений договір №870427 від 15.10.2002р., відповідно до умов якого Позивач зобов’язався постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді на об’єкти Відповідача у потрібних йому обсягах, вказаних у додатку №1 до цього договору, а Відповідач зі своєї сторони зобов'язався сплачувати вартість наданих послуг на умовах цього договору, а саме: сплатити не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду вартість теплової енергії згідно із її кількістю, визначеною в додатку № 1 до цього договору із остаточним розрахунком не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим (пункти 1, 6, 7.1-7.4 договору).

У відповідності до пункту 3.2.18 умов вказаного договору, Відповідач, як споживач, також зобов’язався сплачувати Позивачу, як Енергопостачальній організації, понад нормативні витрати мережної води, якщо на дільниці теплової мережі, яка знаходиться на балансі Відповідача, або в системі тепло споживання допущені витоки мережної води. Понад нормативні витоки визначаються Позивачем в односторонньому порядку.

          Протягом листопада і грудня 2005 року Позивачем було виявлено низку фактів понаднормативного витоку мережної води, обсяг якої підтверджується відповідними актами в матеріалах справи.

          За розрахунками Позивача загальний обсяг витраченої понад нормативні витрати мережної води становив 790 м куб. на суму 1224,50 грн., на оплату якої Відповідачу був пред’явлений рахунок № 114 від 06.03.2006р.

          Відповідач визнає наявність зазначеної заборгованості, але доказів її добровільного погашення на час розгляду справи судом не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися  передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно до приписів ст. 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відповідач не належним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов’язання перед Позивачем з оплати за понад нормативні витрати мережної води, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 1224,50 грн. основного боргу –є обґрунтованими  і підлягають задоволенню.

          Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 9, п. 4  Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 4 п. 4 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" суму 1224 грн. 50 коп. основного боргу, 102 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.М. Подобед

Рішення підписано 07.07.06р.