ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.06р.

Справа № 9/195

За позовом   Відкритого акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя 

до  відповідача-1 Державного підприємств 2Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до  відповідача-2  Закритого акціонерного товариства "АРС", м. Донецьк

до  відповідача-3  Відкритого акціонерного товариства  Центральна збагачувальна фабрика

                               "Добропільська" Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного

                               товариства  "Державна холдингова компанія"Донбасвуглезбагачення",

                               м. Добропілля  Донецької області 

про стягнення 1265 грн. 11 коп.

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

   Від позивача - Косаревська О.М. - ю/к, довіреність № 19/8 від 01.01.05 р.

    Від відповідача-1 - представник не з'явився

    Від відповдача-2 - представник не з'явився

    Від відповідача-3 - Бурлаков І.М. - ю/к, довіреність № 2 від 16.01.06 р. 

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ "Запоріжкокс" звернулося у травні 2006 року із позовом до ДП „Придніпровська залізниця”, ЗАТ „АРС” та ВАТ Центральна збагачувальна фабрика "Добропільська" ДП ВАТ "Державна холдингова компанія "Донбасвуглезбагачення", в якому просить господарський суд визначити належного відповідача та стягнути з останнього на свою користь грошову суму 1265 грн. 11 коп. шкоди, завданої нестачею вугільної продукції, що підтверджується комерційним актом БН № 742034/1028 від 28.10.0205р.

Відповідач-1 позов не визнає, посилаючись на те, що вантаж прибув на станцію  призначення у справному вагоні, а засвідчені у комерційному акті заглиблення  не свідчать про втрату вантажу, оскільки є наслідком нерівномірного завантаження вагону вантажовідправником.

Відповідач-2 позов не визнає, посилаючись на те, що вантажовідправником була ВАТ Центрально-збагачувальна фабрика „Добропільська”, а ЗАТ „АРС” не приймало участь ані у завантаженні, ані у перевезенні продукції. Вказує, що представники ЗАТ „АРС” не викликались для участі у прийманні продукції.

Відповідач-3 позов не визнає, посилаючись на те, що нестача вантажу сталася під час перевезення. Вказує, що ВАТ „Центрально-збагачувальна фабрика „Добропільська” не має договірних відносин із ВАТ „Запоріжкокс”.

          В судовому засіданні 29.06.2006 року оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

                                                      ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством „Запоріжкокс” (надалі - Позивач) та Закритим акціонерним товариством „АРС” (надалі –Відповідач-2)  було укладено договір №431 від 01.02.2004 р., відповідно до умов якого (п.1.1) Відповідач-2 зобов’язався поставити Позивачу вугільну продукцію.

27.10.2005р. в адресу Позивача у вагоні №65949067 надійшло вугілля марки Г0-100. У залізничній накладній №52086601 було вказано, що маса вугілля у вагоні №65949067 становить по 69000 кг, а вантажовідправником є ВАТ ЦЗФ „Добропільська” ДП ВАТ „ДХК „Донбасвуглезбагачення”(надалі –Відповідач-3).

Під час приймання вказаної партії вугілля по кількості було встановлено, що фактична вага отриманого вугілля у вагоні №65949067 становить 64 900 кг., тобто виявлена недостача 4100 кг.

Недостача продукції документально підтверджена комерційним актом №БН 742034/1028 від 28.10.2005р., в якому зокрема зафіксоване заглиблення над 2 та 3 люками довжиною 180 см, шириною 150 см, глибиною 70 см, вагон технічно полагоджений, двері та люки зачинені, теча вантажу відсутня.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, з врахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, відповідальна недостача складає: 3410 кг (4100 кг виявлена недостача –690 кг норма недостачі = 3410 кг), що підтверджується відповідним розрахунком Позивача в матеріалах справи.

Згідно з розрахунком Позивача вартість вугілля, якого недостає, складає 1265,11 грн.: 309,17 грн. (ціна за тону, без ПДВ, згідно з додатком №22 до договору №431 від 01.02.2004 року) х 3,410 т (розмір недостачі) = 1054,26 грн. (вартість недостачі без ПДВ); 1054,26 грн. (вартість недостачі без ПДВ) + 210,85 грн. (розмір ПДВ) = 1265,11 грн. (вартість недостачі з ПДВ).

Рахунки Відповідача-2 (№у-663 від 31.10.2005р., №у-641-17 від 17.10.2005р., №у-651-31 від 24.10.2005р., №у-695 від 04.11.2005р., №у-651-31 від 24.10.2005р.) були сплачені Позивачем у повному обсязі платіжними дорученнями №123723 від 17.10.2005р., №124304 від 31.10.2005р., №124630 від 04.11.2005р. та №124631 від 04.11.2005р.

Пред’явлену Позивачем претензію №19/49 від 06.02.2006р. перевізник - Державне підприємство „Придніпровська залізниця (надалі – Відповідач-1) повернуло без розгляду на підставі ст.115 Статуту залізниць, оскільки Позивачем не був наданий документ, що підтверджує кількість та вартість відправленого вантажу.

Ціна 309,17 грн. за 1 тону (без ПДВ) та кількість вугілля марки Г0-100 була узгоджена між Позивачем та і Відповідачем-2 та вказана у договорі №431 від 01.02.2004р. та специфікації №2434 (додаток №22 до Договору). Копії цих документів направлялись Позивачем на адресу Відповідача-1 разом із претензією.

          З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача до відповідача-1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за втрату, нестачу чи пошкодження вантажу.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув на непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Як видно із комерційного акту №БН 742034/1028 від 28.10.2005р. у ньому були засвідчені поглиблення, що є доказом неохоронного перевезенні зі сторони залізниці.

          За таких обставин відповідальність за нестачу вантажу має бути покладено на залізницю - Відповідача-1, тому позовні вимоги Позивача про стягнення суми 1265,11 грн. з Відповідача-1 - є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а у позовних вимогах до Відповідача-2 і Відповідач-3 слід відмовити.

          Судові витрати у справі покладаються на Відповідача-1, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                     В И Р І Ш И В:

          Позов Відкритого акціонерного товариства „Запоріжкокс” до Державного підприємства „Придніпровська залізниця ” задовольнити.

          Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця” на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжкокс” суму 1265 грн. 11 коп. нестачі, 102 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У позові Відкритого акціонерного товариства „Запоріжкокс” до Закритого акціонерного товариства „АРС” відмовити.

          У позові Відкритого акціонерного товариства „Запоріжкокс” до Відкритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія „Донбасвуглезбагачення” відмовити.

          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.М. Подобед

Рішення підписано 07.07.06р.