Справа №  1-237/08

ПОСТАНОВА

30.07.2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі

            Головуючого судді:               Фінагєєва В.О.

            При секретарі:                       Кабанець О.С.

            За участю                             

            Прокурора:                            Менчиц С.Є.

            Захисника:                             ОСОБА_1

            Обвинуваченого                   ОСОБА_2                             .

            розглянувши в  судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

 ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, українця, освіта незакінчена вища, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаний, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого   ч. 2 ст. 309   КК України;

ВСТАНОВИВ:

26.03.2008 року в порядку ст. 232 КПК України до суду надійшла вказана кримінальна справа.

Органами досудового слідства ОСОБА_2обвинувачується в тому що він   у   невстановлений   слідством   час,   у   невстановленому слідством місці, у невстановленої слідством особи незаконно без мети збуту придбав шприц об'ємом 20 мл з рідиною коричневого кольору, що містить наркотичний засіб, та став незаконно зберігати його при собі без мети збуту. 15.02.2008 року, приблизно об 17.30 годині, у під'їзді АДРЕСА_1 ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції. ОСОБА_2був доставлений до службового кабінету № 22 Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві по вул. Московській, 30 в м.Києві, де у нього був вилучений шприц об'ємом 20 мл з рідиною коричневого кольору та фрагмент футболки, на яку ОСОБА_2вилив частину рідини із шприца при доставлені його до Печерського РУ, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності. Згідно висновку хімічної експертизи №2793х від 08.01.2008 р., у наданій на дослідження рідині із шприца (об.І) та нашаруваннях на фрагменті тканини (об.2), які вилучені у ОСОБА_2, виявлено наркотичні алкалоїди опію морфін, кодеїн та ацетилморфін, що свідчить про наявність в них наркотичного засобу опію ацетильованого. Маса вилученого опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,032 г (об.І) та 0,210 г (об.2). Загальна маса опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) - 0,242 г (об. 1,2). Опій (ацетильований), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №1 особливо небезпечних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1», є особливо небезпечним наркотичним засобом.

В ході судового розгляду справи захисником обвинуваченого ОСОБА_2 заявлено клопотання про повернення кримінальної справи для провадження додаткового розслідування та зміни запобіжного заходу відносно підсудного на підписку про невиїзд. Своє клопотання захисник обґрунтовує суттєвою неповнотою досудового слідства, яку неможливо усунути в ході судового розгляду справи, а також тим, що підстав до подальшого утримання підсудного під вартою немає.

Прокурор в судовому засіданні відніс питання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування на розсуд суду та заперечував проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу щодо підсудного, вказавши, що підстав до зміни запобіжного заходу немає.

Підсудний ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

            Розглянувши клопотання захисника, заслухавши думку прокурора, підсудного,   дослідивши матеріали кримінальної справи приходжу до  висновку, що клопотання захисника є обґрунтованим, а справа підлягає направленню на додаткове розслідування з   наступних підстав.

Так допитаний в ході судового розгляду підсудний ОСОБА_2свою вину у вчиненому злочині не визнав та суду пояснив, що 15.02.2008 року в під'їзд його будинку в м. Броварах прийшли працівники міліції, як з'ясувалось в судовому засіданні це були    О/У ВКР Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3. таОСОБА_4. Вони звалили його на підлогу і почали бити по голові та по лиці. Після чого зв'язали руки ременем назад, посадили в автомобіль і повезли до Печерського РУ ГУ МВС. При цьому він сидів посередині і на руках в нього сидів  ще один громадянин ОСОБА_5 Працівники міліції сиділи по бокам. В нього нічого не вилучалось і при собі ніяких шприців не було. Шприц був в ОСОБА_5 і він його викинув на підлогу. Потім цей шприц працівники міліції положили йому в кишеню.

Покази підсудного ОСОБА_2 фактично були підтверджені показами свідка ОСОБА_4, який суду показав, що затримавши ОСОБА_2 він зв'язав йому руки назад ременем. При доставлені його в Печерське РУ ОСОБА_2з зв'язаними назад руками сидів  посередині на задньому сидінні. На руках в нього сидів ще один затриманий.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України викладених в постанові № 2 від 11.05.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» - Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК (1001-05) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин;

Таким чином суд вважає встановленим той факт, що органами досудового слідства була допущена суттєва неповнота досудового слідства. Так всупереч вимогам ст. 64 КПК України відповідно до якої спосіб вчинення злочину підлягає обов'язковому доказуванню - досудовим слідством не встановлено та не доведено спосіб вчинення злочину ОСОБА_2., а саме слідством не встановлено, яким чином ОСОБА_2сидячи на задньому сидінні з зав'язаними назад руками, тримаючи на руках ще одного затриманого, при тому, що з обох боків біля нього сиділи працівники міліції міг дістати шприз з карману, злити його вміст собі на передню частину футболики, після чого  знову сховати шприц в карман штанів.

Також в ході досудового слідства не був встановлений та не був допитаний свідок ОСОБА_5, який був затриманий разом з ОСОБА_2., сидів в нього на руках і повинен був відчувати чи бачити, як осибчук з зв'язаними руками п рисутності двох  працівників міліції дістав шприз з карману, вилив його вміст на футболку після чого сховав шприц назад в карман. Вказаний сідок органами досудового слідства не встановлений, що позбавляє суд можливості викликати його в судове засідання та допитати.

Крім того досудовим слідством не дано ніякої оцінки діям працівників міліції ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які зі слів підсудного сильно побили його при затриманні та примушували підписувати пояснення та протоколи. Факт побиття підсудного при затриманні підтвердили свідки ОСОБА_6. та  ОСОБА_7., які в судовому засіданні суду пояснили, що працівники міліції положили ОСОБА_2 на бетонну підлогу і били ногами. В результаті чого все лице в нього було в крові.

Також органом досудовго слідства не зібрано жодного доказу, який би підтверджував, що саме ОСОБА_2 вилив наркотичний засіб собі на футболку, а також той факт, що під час затримання в м. Бровари в підсудного були при собі шприц з наркотичним засобом.

 Відповідно до п. 9 роз'яснень викладених в вищезазначеній  постанові  Пленуму Верховного суду України звернуто увагу суддів, що що за змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК (1003-05), на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.

            Приймаючи до уваги, що неповнота досудовго слудства  не стосується перевірки чи уточнення даних досудового слідства, жодних клопотань від учасників судового розгляду про дачу будь-яких судових доручень не поступило і усунення  допущеної неповноти досудового слідства вимагає проведення оперативно пошукових заходів та слідчих дій направлених на встановлення свдків по справі їх допит, проведення відтворення обстановки та обставин події з метою з'ясування яким чином на футболку підсудного потрапила наркотична речовина, перевірки законності  джерел та методів отрианння доказів по справі, в тому числі і фактів побиття підсудного, з'ясування в кого був шприц, що відповідно до протоколу був вилучений в ОСОБА_2 - в нього чи в іншої особи, яка затримувалась разом з ним, з'ясування мотивів дій підсудного ОСОБА_2, а саме нащо він назад положив шприц в карман після того як за версією досудового слідства вилив його вміст на футболку.

Таким чином суд приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлено, що при провадженні досудового слідства була допущена його неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні,  що є безумовною підставою до направлення кримінальної справи для провадження додаткового розслідування, а тому кримінальна справа підлягає поверненню для провадження додаткового розслідування та виконання вказівок викладених в даній постанові.

Клопотання про зміну запобіжного заходу щодо підсудного задоволенню не підлягає так як в ході судового розгляду не встановлене передбачених законом підстав до зміни обраного запобіжного заходу.

 На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.  237, 240, 244, 246 КПК України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника підсудного ОСОБА_2 - адвоката  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Кримінальну справу  по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.  309 ч. 2 КК України    направити прокурору Печерського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід стосовно підсудного ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду.

Суддя: