Справа № 0503/6727/2012
2/0503/2914/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.10.2012 .
«17»жовтня 2012 р. м. Артемівськ
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді -Чудовського Д.О.
при секретарі судового засідання - Томаровій А.П.
за участю позивача -не з'явилась,
представника позивача -не з'явився,
1-го відповідача -Артемівська міська рада -Іванушкін І.С.
2-го відповідача -відділу Держкомзему в м. Артемівську Донецької області - не з'явилась,
третіх осіб -не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в приміщені суду в м. Артемівську за позовною заявою ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до Артемівської міської ради, відділу Держкомзему в м. Артемівську Донецької області, треті особи -Перша Артемівська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей управління молодіжної політики та у справах дітей Артемівської міської ради про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ :
23.07.2012 року позивач звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про припинення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку розміром 542,00 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, про визнання права власності на цю земельну ділянку за позивачем, а також з вимогами зобов'язати відділ Держкомзему в м. Артемівську Донецької області скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку та зобов'язати відділ Держкомзему в м. Артемівську Донецької області видати позивачу державний акт на право власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, її батько ОСОБА_5 отримав у власність на підставі договору дарування будинку та земельної ділянки від 06.06.2003 року. Однак, після оформлення договору дарування батько позивача не оформив на неї державний акт. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, після чого єдиним спадкодавцем є його дочка -позивач, однак у зв'язку із тим, що її батько не встиг оформити право власності на земельну ділянку державний нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва на спадщину, тому вона змушена звертатися до суду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Представник 1-го відповідача визнав позовні вимоги частково, не заперечував проти задоволення позовних вимог щодо визнання права власності на земельну ділянку, щодо задоволення решти позовних вимог просив вирішити позовні вимоги на розгляд суду.
Представник 2-го відповідача визнав позовні вимоги частково, не заперечував проти задоволення позовних вимог щодо визнання права власності на земельну ділянку, щодо задоволення решти позовних вимог заперечував, у зв'язку з тим, що законних підстав для припинення та скасування реєстрації права власності не має та відділ Держкомзему в м. Артемівську Донецької області в межах своєї компетенції не виготовляє державні акти на право власності на земельні ділянки, який виготовляє спеціалізована організація, що має відповідну ліцензію.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'являлись, своїх заперечень та письмових пояснень до суду не надавали.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника 1-го відповідача, пояснення представника 2-го відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 06.06.2003 року відповідно до договору дарування будинку і земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останній отримав у дар житловий будинок з усіма спорудами і забудовами та земельну ділянку яка надана для обслуговування жилого будинку і господарських будівель розміром 548 метрів квадратних, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 38).
Право власності на жилий будинок та нежилу будівлю за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_5, відповідно до довідки від 24.02.2012 р., виданою КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с. 6,8).
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 25 грудня 2009 року позивачка -ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_5 (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер (свідоцтво про смерть НОМЕР_2, видане 26.04.2010 р.) (а.с. 12).
Відповідно до відповіді Першої Артемівської державної нотаріальної контори від 19.09.2012 року № 836/01-16 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, Перша Артемівська державна нотаріальна контора завела спадкову справу на майно померлого, також було отримано дві заяви від ОСОБА_2, яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_3 (позивача) про прийняття спадщини та від ОСОБА_5 про відмову від спадщини на користь позивача. (а.с. 50).
Відповідно до ст.. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом.
Згідно зі ст.. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Відповідно до договору дарування будинку та земельної ділянки, жилий будинок і господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 розташовані на земельній ділянці розміром 548 метрів квадратних, що знаходяться за цією ж адресою (а.с. 7, 38).
Згідно з абз.абз. 1,2 п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах спадкування»№ 7 від 30.05.2008 р., відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15 ) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Правило статті 1225 ЦК ( 435-15 ) про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право отримати у спадщину земельну ділянку для обслуговування жилого будинку і господарських будівель розміром 548 метрів квадратних, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до відповіді Першої Артемівської державної нотаріальної контори законному представнику позивача було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку (а.с. 5).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільного права є визнання права.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання права власності на земельну ділянку є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Разом з тим, позивач заявила також вимоги щодо припинення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, як колишнього власника цієї земельної ділянки, оскільки право власності на земельну ділянку за договором дарування перейшло до ОСОБА_5.
Статтею 140 ЗК України, передбачений виключний перелік підстав для припинення права власності на земельну ділянку, серед них не має підстави з якими позивач пов'язує обставини, що можуть слугувати засадою для задоволення судом таких позовних вимог, тому у задоволені позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, так як позивачем та його представником не надано жодного доказу, які б підтверджували незаконність отримання ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки.
Позовні вимоги в частині зобов'язати відділ Держкомзему в м. Артемівську Донецької області видати позивачу державний акт на право власності на земельну ділянку також не підлягають задоволенню, так як складання і видача державних актів на земельну ділянку регламентовано Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, що затверджена Наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.1999 р., відповідно до якої позивачу необхідно попередньо вчинити дії по виготовленню (замовленню) документів та подати їх до відповідних органів. Доказів того, що позивач звертався до відділу Держкомзему в м. Артемівську Донецької області у відповідності до чинного законодавства з необхідними документами та отримав відмову у видачі державного акту від другого відповідача до суду подано не було.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1, 2, 4, 8, 10, 15, 60, 88, 208-209, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 182, 331, 375, 376 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до Артемівської міської ради, відділу Держкомзему в м. Артемівську Донецької області, треті особи -Перша Артемівська державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей управління молодіжної політики та у справах дітей Артемівської міської ради про визнання права власності задовольнити частково.
2. Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку розміром 542,00 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка була надана для обслуговування жилого будинку і господарських споруд, і належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Артемівською міською радою 15.01.1997 р. за рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради № 24 від 09.01.1997 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2125.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Сплачений судовий збір позивачем у розмірі 832,01 грн. розподілити наступним чином, 103,96 грн. стягнути з Артемівської міської ради на користь ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, 103,96 грн. стягнути з відділу Держкомзему в м. Артемівську Донецької області на користь ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3, переплачений судовий збір у розмірі 0,30 грн. повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України, іншу частину судового збору у розмірі 622,79 зарахувати в доход держави до Державного бюджету України.
Повний текст рішення виготовлено 19.10.2012 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Д. О.Чудовський