ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.06р.

Справа № 9/228

За позовом  Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія                “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ       

до   Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного
                      господарства "Дніпро-Західний Донбас", с.Вороново Синельниківський
                      район Дніпропетровської області          

про стягнення 2812010 грн. 14 коп.

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

  Від позивача - Яковенко О.В. - начальник віділу, довіреність № 104 від 23.01.06 р

  Від відповідача - Амєліна Р.К.- ю/к, довіреність № 1 від 01.01.06 р. 

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулось у травні 2006 року із позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 2812010,14 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію, в тому числі: 2711161,60 грн. боргу за активну електричну енергію, що була поставлена протягом з листопада 2005 року по січень 2006 року включно, 6671,62 грн. основного боргу з компенсації за перетоки реактивної електроенергії за період з листопада 2005 року по січень 2006 року включно, 16304,45 грн. три проценти річних, 77872,47 грн. втрат від інфляції. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором №89-Ц від 01.01.2002р. на постачання електричної енергії.

          Відповідач вказує у відзиві на позов, що підприємство не має реальної можливості оплатити заборгованість за спожиту електроенергію, а тим більше штрафні санкції через значну дебіторську заборгованість, яка станом на 01.12.2005р. становить 68956621 грн. Вказує, що основними дебіторами є КП „Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, заборгованість якого станом на 01.12.2005р. складала понад 59 млн., та ВАТ „Павлоградвугілля”, заборгованість якогостано на 01.12.2005р. складала понад 6 млн. грн. Вказує також, що стягнення грошових коштів з КП „Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” призупинено виконавчою службою у зв’язку із розшуком майна боржника, а вимоги до ВАТ „Павлоградвугілля” подані на розгляд господарського суду у зв’язку із банкрутством цього підприємства. Заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій на підставі ст. 233 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 20.06.2006 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

        встановив:

Між ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (“енергопостачальник”)  та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства “Дніпро-Західний Донбас” (“споживач”) було укладено договір № 89-Ц від 01.01.2002р. “про постачання електричної енергії ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” для споживачів Дніпропетровської області”, відповідно до умов якого позивач зобов’язаний постачати і передавати електроенергію відповідачу, який, в свою чергу, повинен сплачувати за спожиту електроенергію.

Порядок розрахунків встановлено в п. 4.2. договору та доповнено додатковою умовою 11.6.1, згідно якого споживач вносить повну поточну оплату за активну електричну енергію в наступному порядку: першої, другої та третьої середи розрахункового місяця оплачує за кожен тиждень 25% вартості, встановленого на розрахунковий місяць обсягу споживання електроенергії, остання оплата у поточному розрахунковому місяці здійснюється за два банківських дня до кінця поточного місяця у сумі, що дорівнює різниці між вартістю 100% очікуваного споживання електроенергії у розрахунковому місяці та попередніх поточних платежів за електроенергію, яку споживач отримав у поточному місяці. Остаточний розрахунок здійснюється за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці протягом 3-х банківських днів з дати отримання остаточного рахунку від енергопостачальника.

Пунктом 4.7 вказаного договору сторони встановили, що у разі прострочення платежу за спожиту електроенергію споживач на вимогу енергопостачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Протягом з 01.11.05р. по 31.01.06р. позивач здійснив поставку відповідачу електроенергії, за яку відповідач розрахувався частково і заборгованість становить суму 2610150,41 грн., що підтверджується розрахунком позивача, пред’явленими позивачем відповідачу до сплати рахунками в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 4.3 вищевказаного договору відповідач зобов’язався здійснювати економічну компенсацію втрат позивача, які виникають через перетоки реактивної енергії, шляхом здійснення відповідних платежів на поточний рахунок позивача протягом 5-ти днів після отримання рахунку-фактури.

Відповідач не своєчасно і не в повному обсязі сплачував відповідачу за перетоки реактивної енергії, внаслідок чого за період з 01.11.05р. по 31.01.06р. утворилась заборгованість в сумі 6671,62 грн., що підтверджується розрахунком позивача, пред’явленими позивачем відповідачу до сплати рахунками в матеріалах справи, а також не заперечується відповідачем.

У зв’язку із простроченням оплати за спожиту електроенергію і за перетоки реактивної електроенергії позивач нарахував відповідачу додатково до суми основного боргу суму 77872,47 грн. –інфляційних втрат за період з 16.12.05р. по 31.03.06р. та 16304,45 грн. –3% річних за період з 16.12.05р. по 31.03.06р.

Після пред’явлення позову до суду (16.05.06р.) відповідач здійснив часткове погашення основного боргу за активну електроенергію на суму 4000 грн., що підтверджується двохстороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.06.2006р.

Доказів погашення решти вищевказаної заборгованості на час розгляду справи відповідач суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це строк (термін).

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем по сплаті за поставлену електроенергії і компенсації його  витрат за перетоки реактивної електроенергії, чим порушив умови укладеного із позивачем договору №89-Ц від 01.01.2002р. та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми 2606150,41 грн. основного боргу за активну електроенергію, 6671,62 грн. основного боргу із компенсації за перетікання реактивної електроенергії, 77872,47 грн. інфляційних втрат та 16304,45 грн. три проценти річних за несвоєчасні розрахунки –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем були надані докази про часткову оплату відповідачем основного боргу в сумі 4000 грн., ці грошові зобов’язання відповідача, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Решта позовних вимог на суму 101011,19 грн. основного боргу за активну електроенергію задоволенню не підлягають, як безпідставні, через помилку Позивача у арифметичних розрахунках.

Клопотання відповідача про зменшення нарахованих позивачем штрафних санкцій, з огляду на положення ст. 233 Господарського кодексу України, задоволенню не підлягають, оскільки здійснені позивачем додаткові нарахування за їх правовою природою є збитками позивача, а не штрафними санкціями, а отже, за загальними положеннями господарського законодавства (ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України), підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 80 ч.1 п.1-1, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

           ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" суму 2606150 грн. 41 коп. основного боргу за активну електроенергію, 6671 грн. 62 коп. основного боргу компенсації за перетоки реактивної електроенергії, 77872 грн. 47 коп. інфляційних втрат, 16304 грн. 45 коп. три проценти річних, 24546 грн. 30 коп. витрат на держмито, 113 грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог на суму 4000 грн. провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.М. Подобед

Рішення підписано 26.06.06р.