ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21.06.06р. | Справа № А9/238 |
За позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
до Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
про стягнення 2577 грн. 60 коп.
Суддя Подобед І.М.
Представники сторін:
Від позивача - Мельник Л.М., довіреність № 3876/06-37 від 05.10.05р. юрисконсульт
Від відповідача - Звонарьова М.Л., довіреність ВСТ №810913 від 22.05.06р. юрисконсульт
Від прокуратури - представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор звернувся у травні 2006 року із позовом в інтересах держави в особі УПФУ України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська до Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти в сумі 2577,60 грн. по переплаті пенсії громадянці Кундрієнко Н.В. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що на підставі наданих Відповідачем довідок, у відповідності до ст. 37 Закону України „Про державну службу” Кундрієнко Н.В. була призначена з 26.05.2005р. пенсія, розмір якої був завищений, внаслідок чого виникла переплата на загальну суму 2577,60 грн.
Відповідач позов не визнає. Вказує у запереченнях на відзив, що Управління Національного банку України в Дніпропетровській області є структурним підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи, тому позов слід заявляти не до Управління, а до Національного банку України. Вказує також, що працівнику управління Кундіренко Н.В., яка вийшла на пенсію, були надані довідки про заробітну плату для призначення пенсії з урахуванням положень Закону України „Про державну службу” та спільної постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України „Про реалізацію статті 64 Закону України „Про Національний банк України” при призначенні пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу” від 28.01.2000р. №166 і Постанови Кабінету Міністрів України „Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів” від 13.12.1999р. №2288 із зазначенням фактично отриманих цим працівником премій (із зазначенням їх відсотка) у середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою в Управлінні, так як даних про розмір премій працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України на момент видачі довідок в Управлінні не було і не мало бути, тому, що пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України і розрахунок пенсії –це обов’язок Позивача. Зазначає, що інформація, викладена в довідках, не є недостовірною, тому факт заподіяння шкоди державі відсутній. Окрім того, зазначає, що Національний банк України є державним органом з особливим статусом, а тому не може нести відповідальність на підставі ч.2 ст. 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.
Представник прокурора подав заяву, в якій підтримує позовні вимоги повністю, просить розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Як видно із суті спірних відносин, у Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська (далі –Позивача) виникли матеріальні вимоги до Управління Національного банку України в Дніпропетровській області (далі –Відповідача) про відшкодування збитків в сумі 2577,60 грн., які були спричинені виплатою завищеної пенсії колишньому працівнику Відповідача Кундіренко Н.В.
За змістом ст. 80 Цивільного кодексу України, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна процесуальна правоздатність визнається, а адміністративна процесуальна дієздатність належить, зокрема, органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Згідно п.1.1 Положення про філію (територіальне управління) Національного банку України, затвердженого Постановою Національного банку України від 22.12.2000р. №495, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2001р. за №81/5272, Управління Національного банку України в Дніпропетровській області є структурним підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи, що також підтверджується довідкою Дніпропетровського обласного управління статистики №21803 від 24.12,2003р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
Оскільки Відповідач не має статусу юридичної особи, позов слід заявляти до Національного банку України.
Згідно ч.1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулась не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Як видно із наданих заміна первинного Відповідача на належного Відповідача, яким має бути Національний банк України є неможливою, оскільки потягне за собою зміну територіальної підсудності встановленої ч.1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України - за місцезнаходженням Національного банку України у м. Києві.
На підставі викладеного у позовних вимогах до Відповідача, який не є належним Відповідачем слід відмовити.
Решта доводів сторін не підлягає обговоренню з огляду на відсутність у Відповідача адміністративної процесуальної дієздатності виступати у якості належного відповідача.
Судові витрати у справі, сплату яких позивач не здійснював, з відповідача не стягуються, відповідно до п. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 5, 7-12, 19, 69-71, 87, 104, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
Постанова набуває законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, протягом якого може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя | І.М. Подобед |
|
|
|