Справа № 0306/1299/2012
Провадження № 1/0306/333/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 17.10.2012
Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Денисюк Т.В.
при секретарі Пухер Л.Р.
за участю прокурора Сліпчука О.М.
захисника ОСОБА_1
підсудного ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Євпаторія Автономної Республіки Крим, освіта вища, одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
підсудний ОСОБА_2 працюючи на посаді старшого інспектора ДПС групи дорожньо-патрульної служби ВДАІ (з обслуговування смт.Іваничі і району Волинської області) та автомобільно-технічної інспекції ВДАІ УМВС України у Волинській області, будучи службовою особою - представником влади (правоохоронного органу), використовуючи надану владу та службові повноваження, 10 листопада 2008 року близько 20-ої год. в м. Нововолинську в районі Нововолинського молокозаводу отримав від ОСОБА_3 через ОСОБА_4 хабар в сумі 100 грн. та 120 доларів США за повернення знятих з автомобіля ОСОБА_3 "Опель-Аскона" номерних знаків НОМЕР_7, при наступних обставинах:
08 листопада 2008 року на початку 24 години в районі гаражного кооперативу селища Жовтневе Іваничівського району Волинської області з автомобіля "Опель-Аскона", який належав потерпілому ОСОБА_3 були зняті номерні знаки НОМЕР_7. Вирішуючи питання про повернення номерних знаків потерпілий ОСОБА_3 звернувся до своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, під час розмови з якими повідомив про ймовірне зняття номерних знаків працівниками ВДАІ.
09 листопада 2008 року ОСОБА_5 звернувся за допомогою до ОСОБА_2, який працював інспектора ДПС групи дорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування смт.Іваничі та району Волинської області, оскільки вважав, що останній в силу своїх службових обов'язків може дізнатись про місце знаходження номерних знаків та їх повернути. Останній згодом в телефонній розмові погодився допомогти, при цьому вказавши про необхідність заплатити за повернення номерних знаків від 500 до 700 грн. Для подальших домовленостей ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 номер мобільного телефону ОСОБА_2.( НОМЕР_3), про що попередив останнього.
10 листопада 2008 року, підсудний ОСОБА_2 під час телефонної розмови з ОСОБА_4 назвав суму винагороди за повернення номерних знаків в розмірі 800 грн., зауваживши, що інакше передасть номерні знаки начальнику ВДАІ. Отримавши згоду вони домовилися зустрітись того ж дня.
З метою викриття незаконних дій працівника міліції потерпілий ОСОБА_3 звернувся у Відділ внутрішньої безпеки СВБ ГУБОЗ МВС України і в таємному супроводі працівників цього підрозділу, прибув в обумовлене місце -до Нововолинського молокозаводу, біля магазину будівельних матеріалів, що розташований на Іваничівському шосе,5. Близько 20 години вечора відбулась зустріч з підсудним ОСОБА_2 Останній в присутності ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 за повернення номерних знаків хабар в сумі 120 доларів США, що по курсу Національного Банку України станом на 10.11.2008 року становить 695,81 грн., та 100 гривень, а всього 795,81 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність у вчиненні інкримінованого злочину не визнав та показав, що не вимагав і не одержував від ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 будь-якого хабара. До вилучення і передачі потерпілому номерних знаків не причетний, до номерних знаків не торкався. 10 листопада 2008 року ніс службу в с.Павлівка Іваничівського району Волинської області, близько 17 години разом з напарником Красем повернувся до райвідділу, зареєстрував оформлені протоколи про порушення правил дорожнього руху та близько 18 години виїхав власним автомобілем в м.Нововолинськ. Не заїжджаючи до дому, поїхав до ОСОБА_6, де зустрівся з його батьком і пробув з ними до виклику на збір особового складу. Враховуючи ту обставину, що в той вечір він з ОСОБА_6 вживали спиртні напої , попросили батька завезти їх до райвідділу та одночасно попросив цивільну курточку, щоб не було зауважень щодо носіння форми у нетверезому стані. Після прибуття на збір особового, його закликали в кімнату, де знаходились працівники ВВБ у Волинській області СВБ ГУБОЗ МВС України. Від останніх лунали звинувачення у пошкодженні якогось автомобіля, а тому він відмовився від дачі будь-яких пояснень. Вважає здобуті докази, зокрема сліди пальців рук на номерних знаках сфальсифікованими, а саме звинувачення у вчиненні злочину - результатом невдалої операції працівників правоохоронних органів.
Не зважаючи на невизнання підсудним своєї вини факт отримання ОСОБА_2 хабара з використанням службового становища та наданої влади, за обставин, викладених вище, повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується протоколом заявою ОСОБА_3 (а.с.12 т.1), в якій останній зазначає про те, що працівники ДАІ за позитивне вирішення питання про повернення номерних знаків вимагають хабар в розмірі 800 грн.
А також показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 08 листопада 2008 року ввечері він приїхав в с. Жовтневе на власному автомобілі "Опель-Аскона" реєстраційний номер НОМЕР_7. Побачивши автомобіль працівників ДАІ, згадав, що забув документи. Залишивши автомобіль біля гаражного кооперативу, пішов за документами. Коли повернувся до автомобіля, побачив, що на ньому відсутні номерні знаки, про що повідомив своїм знайомим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Останній пообіцяв зателефонувати знайомому працівнику ДАІ на ім'я ОСОБА_2. Наступного дня ОСОБА_5 повідомив про те, що його знайомий поверне їм номерні знаки і за це слід заплатити 800 грн. Одночасно передав мобільний телефон ОСОБА_2 НОМЕР_3. Усі подальші розмови з ОСОБА_2 вів ОСОБА_4. 10 листопада 2008 року мала відбутись зустріч з хабарником, а тому з метою його викриття звернулись до працівника відділу внутрішньої безпеки УМВС ОСОБА_7 та написали відповідну заяву про вимагання хабара. Домовились про підтримання зв'язку та повідомлення ОСОБА_7 про хід передачі хабара, розуміючи, що останній вживає якісь заходи по затриманню злочинця. В той же день біля 20-ої години він з ОСОБА_4 прийшли на місце зустрічі. Під'їхав автомобіль "Ніссан Альмера" темного кольору, з якого вийшов ОСОБА_2, що був в форменому одязі, і вони передали йому гроші в сумі 120 дол США та 100 грн., а той в свою чергу віддав йому номерні знаки та швидко уїхав. Прибувши з працівниками ВВБ до Іваничівського РВ, надав експерту для огляду номерні знаки. На них були виявлені сліди пальців рук. В судовому засіданні потерпілий в категоричній формі ствердив, що працівником міліції, який за винагороду повернув номерні знаки на автомобіль є підсудний ОСОБА_2, якого він впізнав по обличчю.
Як під час досудового слідства так і в судовому засіданні потерпілий давав однакові покази як щодо обставин передачі коштів та номерних знаків, так і щодо особи, яка одержала хабар. Зокрема, згідно з протоколом очної ставки проведеної за участю потерпілого ОСОБА_3 та підсудного ОСОБА_2 в ході якої потерпілий віч-на-віч підтвердив свої показання дані на досудовому слідстві категорично ствердивши, що перед ним знаходиться ОСОБА_2 який передав йому номерні знаки на автомобіль «Опель-Аскона» 10 листопада 2008 року близько 20 години в районі Нововолинського молокозаводу. ( т.1 а.с.142).
Показання ОСОБА_3 підтверджуються аналогічними показаннями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що саме він по телефону, номер якого дав йому ОСОБА_5, домовлявся з ОСОБА_2 про повернення номерів, про суму винагороди та місце зустрічі. При зустрічі 10.11.2008 року в обумовленому місці він саме ОСОБА_2 передав кошти в розмірі 120 дол США та 100 грн, а останній віддав ОСОБА_3 номерні знаки. В судовому засіданні ОСОБА_4 прямо вказав на підсудного ОСОБА_2, як на особу, яка отримала кошти за номерні знаки. Також свідок підтвердив ту обставину, що з метою викриття хабарника потерпілий ОСОБА_3 у його присутності повідомив ОСОБА_7 про факт вимагання хабара і в подальшому діяв у супроводі працівників правоохоронних органів.
Свідок ОСОБА_5 також підтвердив показання потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 в частині розмови з ОСОБА_2 з приводу повернення номерних знаків. Так, дізнавшись від ОСОБА_8 про зняття, можливо працівниками ДАІ, номерних знаків передзвонив зі свого мобільного телефону № НОМЕР_8 знайомому ОСОБА_2, який на той час працював в ДАІ . Згодом ОСОБА_2 повідомив , що допоможе, однак за повернення номерних знаків необхідно буде сплатити приблизно 500-700 гривень. Тоді він передав ОСОБА_4 номер мобільного телефону ОСОБА_2 ( НОМЕР_3) з метою подальших розмов з останнім. Крім того свідок показав, що ОСОБА_2 дзвонив йому 10 листопада 2008 року ввечері та сказав, що він його підставив.
Факт телефонних розмов ОСОБА_5 з ОСОБА_2 08, 09 та 10 листопада 2008 року, а також телефонних розмов ОСОБА_4 з ОСОБА_2 9 і 10 листопада 2008 року та їх періодичність відповідно до показань свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4 підтверджується роздруківками телефонних з"єднань.( т.1 а.с.68-75, т.3 а.с.24-28) , згідно яких між абонентами НОМЕР_13 /ОСОБА_4/ та НОМЕР_3 /ОСОБА_2/ 10.11.2008 року велись розмови о 12.56, 17.55, 18.49.,19.37, 19.39 при цьому два дзвінки були здійснені з телефону ОСОБА_2 на телефон ОСОБА_4. 08.11.2008 року о 23.45 год. був виходящий дзвінок від ОСОБА_5 ОСОБА_2, 09 листопада 2008 року велись телефоні розмови між абонентами НОМЕР_3 /ОСОБА_2/ та НОМЕР_8 /ОСОБА_5/ о 20.30, 22.00.,22.02., при цьому останній дзвінок був від ОСОБА_2 ОСОБА_5, а також 10.11.2008 року о 19 год.58 хвилин ОСОБА_2 /НОМЕР_3/ телефонував ОСОБА_5 /НОМЕР_8/.
Показання потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 об'єктивно підтверджуються також показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 10 листопада 2008 року до нього звернувся раніше знайомий ОСОБА_4, який повідомив про вимагання працівниками ДАІ у його товариша грошей за повернення номерних знаків. Того ж дня приблизно в обідню пору зустрівши ОСОБА_4 та ОСОБА_3, він відібрав у останнього заяву (повідомлення) про вчинення злочину, яку передав для реєстрації ввечері. Домовився з ОСОБА_4 про підтримання зв'язку та дізнавшись про остаточне місце зустрічі прибув до Нововолинського молокозаводу. Бачив, як до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 під'їхав автомобіль темного кольору марки «Ніссан», реєстраційні номера НОМЕР_4, з якого вийшов працівник ДАІ. По руху було видно, що відбувається передача коштів. Почав наближатись до безпосереднього місця події, однак не встиг затримати хабарника через те, що останній можливо впізнав його та швидко поїхав. Свідок ОСОБА_7 категорично ствердив, що при зустрічі з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час передачі їм номерних знаків був саме ОСОБА_2
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили, що отримавши інформацію про місце передачі номерних знаків, знаходились в іншому населеному пункті, а тому не встигли прибути своєчасно для затримання хабарника, однак під'їхавши до місця зустрічі , побачили автомобіль "Ніссан-Альмера" темного кольору д.н.з. НОМЕР_4. Біля нього знаходились три чоловіки, один з яких був працівником міліції, виходячи з форменого одягу. У світлі фар блиснули номерні знаки.
При цьому свідок ОСОБА_12 ствердив, що встиг розгледіти працівника міліції і в категоричній формі заявив, що ним є підсудний ОСОБА_2
Згідно повідомлення Нововолинського ВРЕР УМВС України у Волинської області автомобіль "Ніссан Альмера" синього кольору державний номер НОМЕР_4 зареєстрований на ОСОБА_2 (т.1 а.с.225).
З протоколу огляду від 10 листопада 2008 року вбачається, що на двох металевих пластинах з номером НОМЕР_7, які ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 та пред'явив на огляд, при обпиленні виявлено -на одній пластині 4, а на другій 2 сліди пальців рук, які перекопійовані з допомогою липкої стрічки і сфотографовані (т.1 а.с.24, т.2 а.с.25-29).
Згідно висновку дактилоскопічної експертизи №55 від 26.03.2009 р. сліди пальців рук виявлені та відкопійовані на п'ять ділянок липкої стрічки з поверхні двох металевих пластин державних реєстраційних знаків НОМЕР_7 огляд яких проводився 10 листопада 2008 року в приміщені кабінету паспортного столу Іваничівського РВ УМВС придатні для ідентифікації особи. Два сліди пальців рук залишені ОСОБА_2. (т.1 а.с.111-118).
Експерт ОСОБА_20 будучи допитаним підтвердив правильність висновків дактилоскопічних експертиз і додатково показав, що 10 листопада 2008 року був запрошений працівниками внутрішньої безпеки УМВС України у Волинській області в Іваничівський РВ УМВС для проведення огляду автомобільних реєстраційних знаків в якості спеціаліста. В ході огляду, який проводився у присутності понятих, ним після опилення поверхонь металевих пластин дактилоскопічним порошком коричневого кольору, було виявлено 6 слідів пальців рук. Сліди він відкопіював на 5 відрізків липкої стрічки та переніс на аркуш паперу формату А-4, де підписались поняті . Сліди тоді ж були сфотографовані та належним чином упаковані в пакет який був прошитий ниткою та опечатаний паперовою биркою розміром 50х50. Категорично ствердив, що при проведенні експертного дослідження ознак стороннього доступу до пакету він не виявив. При проведенні дактилоскопічних експертиз речові докази також були належним чином упаковані. Ствердив, що на всіх бирках його підпис. Щодо розбіжностей в описі бирок які застосовувались при опечатуванні слідів пальців рук при огляді номерних знаків та при виконанні експертного дослідження показав, що в своїй службовій діяльності він використовує бирки двох розмірів, а саме 50х50 відповідно для опечатування речових доказів виявлених на місці події та 67х45 після проведення експертиз. Після першого дослідження ним була зроблена описка у розмірі бирки, якою запаковані речові докази, проте кількість слідової інформації -6 слідів, їх вигляд, колір дактилоскопічного порошку, тип та вид папілярних узорів, розташування на аркуші паперу, розміри та конфігурація липких стричок, підписи учасників огляду протягом усіх досліджень є незмінними. Щодо вживання різних термінів «стрічка»і «скоч»пояснив, що він використовував прозору липку вузьку стрічку, а в текстах використовував різні терміни, які є синоніма, лише для запобігання тавтології.
Зазначений факт підтверджено і висновком службового розслідування проведеного за дорученням прокуратури м. Нововолинська 23 березня 2010 року.(т.2 а.с.118-120).
Правдивість показань експерта доводиться також висновком додаткової дактилоскопічної експертизи проведеної на підставі постанови Володимир-Волинського міського суду, згідно якої два сліди пальців рук виявлені та відкопійовані на ділянку липкої стрічки №5 з поверхні двох металевих пластин державних реєстраційних знаків НОМЕР_7 огляд яких проводився 10 листопада 2008 року в приміщені кабінету паспортного столу Іваничівського РВ УМВС залишені ОСОБА_2. Цим же висновком однозначно підтверджено, що слідова інформація описана та проілюстрована в дослідницьких частинах висновку спеціаліста №20 від 18.01.2009 року (т.1 а.с.50-55), висновку експерта №55 від 26.03.2009 року (т.1 а.с.110-117), а також відкопійована на аркуші паперу формату А-4, упакованому в паперовий пакет (т.1 а.с.109) не містять розбіжностей ( т.2 а.с.140-146).
А також протоколом огляду речових доказів від 16 березня 2010 року, в ході якого старшим слідчим прокуратури м.Нововолинська у встановленому законом порядку було оглянуто та приєднано в якості речових доказів сліди пальців рук на п'яти липких стрічках після проведення дослідження до висновку експерта від 26.03.2009 року та від 07.10.2009 року. Оглядом встановлено також, що в поліетиленовому пакеті знаходився аркуш паперу форматом А4, на якому відкопійовані сліди пальців рук на п'яти липких стрічках. Там же знаходяться дві паперових бирки із вставками ниток чорного кольору розміром 53 на 50мм., а також наявні друковані та рукописні позначення: «10 листопада 2008 року ОМП за фактом, що мав місце смт.Іваничі вул..Грушевського,35, кабінет РВ, поняті та підпис», бирка містить відтиски круглої мастичної печатки та інше. Друга бирка розміром 67 на 42 мм., на якій містяться друковані позначення: «Речові докази і сліди пальців рук на п'яти стрічка (скоч) після дослідження №20 від 18.01.2009 року. Бирка містить підпис експерта та відтиск круглої мастичної печатки.( т.2 а .с.164-165).
Факт виявлення експертом слідів пальців рук саме під час огляду номерних знаків 10.11.2008 року підтвердили допитаний в судовому засіданні понятий ОСОБА_14, потерпілий ОСОБА_3, свідок ОСОБА_7.
Вище наведеними доказами спростовуються твердження підсудного про фальсифікацію даних доказів.
Про те, що підсудний є службовою особою - представником влади (правоохоронного органу), наділений владою та службовими повноваженнями свідчать наступні докази:
- список співробітників ВДАІ з обслуговування смт. Іваничі та району Волинської області згідно з яким лейтенант міліції ОСОБА_2 працював на посаді старшого інспектора ДПС і в своїй службовій діяльності використовував мобільні телефони з відповідними номерами, а саме: НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_3.
( т.1 а.с.23)
- наказ №165 по особовому складу Управління МВС у Волинській області від 08.11.2007 року яким затверджена штатна розтановка особового складу Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування смт. Іваничі та району Волинської області відповідно до якого підсудний ОСОБА_2 обіймав посаду старшого інспектора дорожньо-патрульної служби і являвся керівником групи дорожньо-патрульної служби.
(т.1 а.с.28-29)
- функціональними обов'язками співробітників відділення ДАІ з обслуговування смт. Іваничі та району та автомобільно-технічної інспекції ВДАІ УМВС України в Волинській області затверджених 16.11.2007 року, якими на ОСОБА_2 поряд з іншими були покладені обов'язки за організацію роботи по розшуку викраденого автотранспорту на обслуговуваній території, затриманню водіїв та пасажирів ТЗ які підозрюються у вчиненні злочинів чи правопорушень або які виявили непокору законній вимозі працівника міліції і при взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху суворо дотримуватись законності, чіткого виконання своїх обов'язків під час ведення розмови з громадянами та свою практичну діяльність зобов'язаний здійснювати в суворій відповідності з вимогами наказів, законів, вказівок та нормативних документів.
( т.1 а.с.30-34)
- повідомленням Іваничівського РВ УМВС у Волинській області від 29 березня 2010 року та витягом з розстановки особового складу органу внутрішніх справ і членів громадських формувань відповідно до яких підсудний ОСОБА_2 перебував на службі 10.11.2008 року з 09 до 18 години.
(т.2 а.с.183-184)
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в отриманні хабара від ОСОБА_3 через ОСОБА_4 за повернення належних потерпілому номерних знаків, з використанням свого службового становища, як старшого інспектора ДПС групи дорожньо-патрульної служби ВДАІ, та наданої влади.
Своїми умисними діями, які полягали в одержанні службовою особою хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара дії з використанням наданої влади та службового становища, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.368 КК України.
Покликання підсудного про непричетність до одержання хабара за повернення номерних знаків та перебування в час віднесений до вчинення злочину в гостях у ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, спростовані вище наведеними доказами, які взаємоузгоджуються, є послідовними та об'єктивними.
Крім того, допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, з яким того дня ОСОБА_2 ніс службу, показав, що підсудний приїхав на збір особового складу в цивільному одязі, а свідок ОСОБА_12 в свою чергу підтвердив, що враження людини яка вживала спиртні напої ОСОБА_2 при спілкуванні під час збору особового складу не складав.
Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_15 про знаходження ОСОБА_2 у них гостях саме в час вчинення злочину, оскільки їх показання викликають об'єктивний сумнів виходячи із товариських відносин між ними та ОСОБА_2. Окрім того, показання ОСОБА_6 та ОСОБА_15 не підтверджені будь-якими іншими доказами.
Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і покликання підсудного та його захисника на фальсифікацію доказів, зокрема заяви про злочин, слідів пальців рук та порушення процедури при дослідженні та зберіганні номерних знаків.
Так, в судовому засіданні встановлено, що заява про злочин була написана потерпілим добровільно до передачі хабара і зазначені в ній дані про суму хабара, за що він дається та вказівка про хабарника, який є працівником міліції відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, свідок ОСОБА_7 пояснив, що через необхідність організувати оперативно-розшукові заходи зареєстрував заяву лише ввечері, що в свою чергу підтверджується копією з ЖРЗПЗ де під № 1484 від 10.11.2008 р. зареєстрована заява ОСОБА_3 (а.с.150-151 т.1) та рапортом працівника ВВБ ОСОБА_7 про порядок проведення оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_2. В той же час відсутність оперативно-розшукової справи пояснено об'єктивними причинами, а саме тривалою процедурою отримання дозволу.
Що стосується огляду номерних знаків, їх зберігання та дослідження , то як показав потерпілий ОСОБА_3 він доставив номерні знаки в Іваничівський райвідділ, до них ніхто не торкався , відразу експертом було проведено опилення та відкопійовано сліди пальців рук. Дані показання потерпілого підтвердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_14, експерт ОСОБА_20.
Доказами по справі є саме сліди пальців рук, самі номерні знаки доказової сили не мають, тому порушення процесуальних вимог щодо їх опису та подальше повернення потерпілому не впливають на правильність висновків суду.
Надуманими є і твердження підсудного про недостовірність показань потерпілого та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_12, через наявність розбіжностей щодо одягу, в якому була особа, яка одержала хабар.
Вказані свідки та потерпілий однозначно вказують на обставини, які мають визначальне значення по справі, а саме на час зустрічі, місце та особу хабарника.
В той же час суд відносить до недопустимих доказів стенограму розмови з диктофону марки «OLIMPUS»здійснений потерпілим ОСОБА_3, оскільки як роз'яснив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 20.10.2011 №12-рп/2011 визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки такі фактичні дані, які одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства Запис же розмови потерпілим здійснений не випадково, а цілеспрямовано, що свідчить про фактичне здійснення потерпілим оперативно-розшукових заходів, на вчинення яких він не уповноважений.
Таким чином, суд вважає доведеною винність підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
Органами досудового слідства підсудному ставиться у вину одержання хабара поєднане з вимаганням та відповідно кваліфіковано дії за ч.2 ст.368 КК України.
На переконання суду в діях підсудного відсутня кваліфікуюча ознака вимагання, оскільки відповідно до п.4 Примітки до ст.368 КК України та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво»відповідальність за одержання службовою особою хабара, поєднаного з вимаганням, настає лише у тих випадках, коли ця службова особа вимагає його з погрозою вчинення або не вчинення дій, що можуть заподіяти реальну шкоду правам чи законним інтересам особи, від якої вимагається хабар.
Як вбачається з матеріалів справи, пропонуючи потерпілому дати хабар за повернення номерних знаків, ОСОБА_2 не погрожував вчиненням або не вчиненням дій, які могли заподіяти реальну шкоду правам чи законним інтересам потерпілого.
Також органами досудового слідства при викладені обставин скоєння злочину вказано, що 08 листопада 2008 року працівники взводу ДПС №2 ВДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_16 та ОСОБА_17, котрі цього дня здійснювали чергування по охороні громадського порядку та безпеки дорожнього руху на службовому автомобілі марки «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_12, перебуваючи на території селища Жовтневе на початку 24 години в районі гаражного кооперативу зняли державні реєстраційні знаки НОМЕР_7 з автомобіля «Опель Аскона», що належав потерпілому ОСОБА_3, та в подальшому при невстановлених обставина передали ОСОБА_2
На думку суду дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, судом не здобуто переконливих і таких, що не викликають сумнів доказів на підтвердження факту зняття номерних знаків саме працівниками ДАІ ОСОБА_16 та ОСОБА_17
Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 в категоричній формі показав, що того дня з будь-якого автомобіля , в тому числі і з автомобіля потерпілого , номерних знаків не знімав. Аналогічними є показання свідка ОСОБА_16 Факт складання ОСОБА_17 та ОСОБА_16 протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1808.11.2008 року о 23.15 год. із вказівкою на місце вчинення правопорушення -смт.Жовтневе вул. Перемоги (а.с.56 т.4) не спростовує висновків суду, оскільки свідок ОСОБА_17 пояснив, що правопорушника було зупинено в полі, а в протоколі необхідно було вказати конкретний населений пункт чи ділянку дороги. Враховуючи, що це було поруч з смт.Жовтневе вказав саме цей населений пункт. Свідок ОСОБА_18 також показав, що у зв'язку з тим, що основна дорога до смт.Жовтневе ремонтувалась, він в населений пункт заїжджав з поля. Хоча протокол складався вже на початку смт.Жовтневе.
Та обставина, що потерпілий ОСОБА_3 залишив свій автомобіль, побачивши саме автомобіль ДАІ білого кольору , а наряд ОСОБА_17 та ОСОБА_16 ніс того дня службу на автомобілі «Део Ланос»білого кольору , не свідчить про зняття останніми номерних знаків з його автомобіля.
Призначаючи підсудному покарання, суд у відповідності з ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, усі обставини по справі.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудному суд не вбачає.
Враховуючи одночасно вік, матеріальний, сімейний стан ОСОБА_2, стан його здоров'я, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, позитивну характеристику та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, беручи до уваги суму одержаного хабара та час який минув після вчинення злочину, суд вважає необхідним призначити покарання у виді штрафу . Таке покарання буде справедливим і достатнім для виправлення підсудного та запобігання вчинення ним нових злочинів.
При визначенні розміру штрафу суд враховує положення ст..5 КК України та санкції ч.1 ст.368 КК України в редакції закону який діяв на час вчинення злочину та на час постановлення вироку -із змінами внесеними згідно Закону України від 07.04.2011 р. N 3207-VI.
Також слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на мінімальний строк передбачений ч.1 ст.368 КК України.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст..81 КПК України, судові витрати стягненню з підсудного.
В дохід держави підлягає стягненню з підсудного і сума незаконного збагачення, яка на час прийняття рішення складає 958,80 грн. (120х7, 99 + 100)
На підставі викладеного, керуючись ст..323,324 КПК України, суд-
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.368 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 10 000 грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на один рік.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі в сумі 1739,52 грн. та суму незаконного збагачення -958,80 грн.
Речові докази по справі :
- сліди пальців рук , відеокасети і аудіокасети , адміністративну справу №3-4168,08- залишити при справі;
- цифровий звукозаписуючий пристрій «OLIMPUS»- повернути потерпілому ОСОБА_3
Арешт накладений на автомобіль засудженого «Ніссан Альмера», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, скасувати після виконання засудженим вироку в частині сплати штрафу та сплати в дохід держави суми судових витрат і незаконного збагачення.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
ГОЛОВУЮЧА : Т.В.ДЕНИСЮК
Головуючий:Т. В. Денисюк