Справа № 0309/8043/2012

Провадження № 2/0309/246/2012

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Глинянчука В.Д.,

при секретарі Оласюк Л.П.,

з участю представника позивача Троць К.О.,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про виселення,

встановив:

До Любешівського районного суду звернулось публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - «Приватбанк»). Просить ухвалити рішення, яким виселити та зняти з реєстрації по місцю проживання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3.

Свої вимоги мотивує тим, що 07 липня 2008 року між «Приватбанком» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір. В забезпечення виконання зобов'язання було укладено договір іпотеки житлового будинку по АДРЕСА_1. Позичальнику було надано 120 тисяч гривень кредиту шляхом видачі готівки через касу. У зв'язку з невиконанням зобов'язань по його сплаті рішенням Любешівського районного суду від 30 червня 2009 року було звернуто стягнення на вказаний вище житловий будинок, а ОСОБА_5 виселено та знято з реєстрації по місцю проживання. 25 травня 2012 року «Приватбанк» звертався до відповідачів з попередженням про виселення. Натомість ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у встановлений законом місячний строк добровільно не звільнили житлового приміщення.

Представник «Приватбанку» Троць К.О. в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов фактично визнали. При цьому ОСОБА_2 просила відстрочити виконання рішення суду.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки не повідомила, будь-яких клопотань суду не подавала.

Дослідженням доказів по справі суд встановив наступне.

07 липня 2008 року між «Приватбанком» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір. В забезпечення виконання цього зобов'язання було укладено договір іпотеки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 зобов'язання рішенням Любешівського районного суду Волинської області № 2-172/09 від 30 червня 2012 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, а позичальника виселено та знято з реєстрації за вказаною вище адресою.

25 травня 2012 року «Приватбанком» вислано попередження з вимогою добровільного звільнення вказаного вище житлового приміщення в тридцятиденний термін. Про отримання вказаного поштового відправлення 26 травня 2012 року відповідачами вказують дані Книги для запису рекомендованих поштових відправлень села Любешівська Воля державного підприємства «Укрпошта».

Згідно частини 2 статті 39 Закону України «Про іпотеку» при зверненні стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Частиною 3 статті 109 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК) встановлено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, судом встановлено дотримання позивачем визначеного статтею 40 Закону України «Про іпотеку», статтею 109 ЖК порядку позасудового врегулювання спору.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» рішення суду про виселення є підставою для зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, дослідженні в судовому засіданні докази приводять суд до висновку про необхідність задоволення позову.

Разом з тим, вирішуючи питання про можливість відстрочки виконання рішення про виселення, суд констатує відсутність на момент ухвалення рішення передбачених на те статтею 373 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК), статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження» підстав. Разом з тим, за умови виникнення таких обставин відповідач має право звернутися до суду з відповідним клопотанням в порядку Розділу VI ЦПК.

Згідно частини 1 статті 88 ЦПК понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК, на підставі статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку», статті 109 ЖК, статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» суд, --

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_4, неповнолітнього ОСОБА_3 із займаного житлового приміщення по АДРЕСА_1.

ОСОБА_2, ОСОБА_4, неповнолітнього ОСОБА_3 зняти з реєстрації за місцем проживання по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» по 35 (тридцять п'ять) гривень 77 копійок понесених та документально підтверджених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення оскаржуваного судового рішення.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук