Справа 22ц- 3906/2007 р.                                                 Головуючий 1-ї інстанції -

Категорія: стягнення матеріальної                                                          Клименко A.M.

Та моральної шкоди                                                            Доповідач:    КарімоваЛ.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01 серпня   2007 року  судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -  Карімової  Л.В.,

судців:                                         Зазулинської Т.П.,

Кірсанової Л.І.,  при секретарі     Зелінській І.В.. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу  Орджонікідзевського районного суду м.  Харкова від 03 липня 2007 року,  постановленої за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Укртелеком" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У  квітні 2003 року ОСОБА_1 ( яка є абонентом відповідача) звернулася до суду з позовом до ВАТ „Укртелеком" в особі його Харківської дирекції про відшкодування матеріальних збитків у сумі 1899 грн. 15 коп. та моральної шкоди у сумі 10 000 грн.,  заподіяних неналежним виконанням умов надання послуг електрозв'язку та неправильним нарахуванням за міжнародні з'єднання.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.  Харкова від 23 січня 2004 року,  яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2004 року,  у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю (а.с.  118-119,  202-205).

Ухвалою Верховного Суду України від 27 вересня 2006 року касаційна скарга ОСОБА_1 була відхилена,  а вище зазначені  судові рішення залишені без змін (а.с. 240).

14 травня 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Орджонікідзевського районного суду м.  Харкова від 23 січня 2004 року,  посилаючись на те,  що на час прийняття судом рішення не були відомі певні обставини,  які мають істотне значення для розгляду справи,  а саме: розшифровка міжміських переговорів за листопад 2002 року (яку їй надали у розрахунковому відділі ВАТ „Укртелеком" у березні 2004 року) є відмінною від розшифровок за той же період часу,  які нею отримані 25.11.2002 р. та 31.03.2003 p.,  оскільки у номері телефону,  на який телефонували з її телефону додано цифру „0".

Тому вважала,  що зазначені обставини свідчать про втручання посадових осіб ВАТ „Укртелеком" у роботу комп'ютерних систем розрахункового центру і підтверджує то,  що й у листопаді 2002 року у розшифровку її міжміських розмов умисно були додані набори цифр,  які не є абонентськими номерами.   26.03.2004 року нею від ВАТ „Укртелеком" знову була отримана відповідь зі зміною наборів цифр (додана цифра „7") і стверджувалося,  що підключення з її телефону були з абонентами мобільного зв'язку.

Посилалася на те,  що наведене спростовує об'єктивність усіх фактичних даних,  наданих відповідачем до суду.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.  Харкова від 03 липня 2007 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні її заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Орджонікідзевського районного суду м.  Харкова від 23 січня 2004 року (а.с. 267-268).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу суду як постановлену з порушенням вимог цивільного процесуального закону та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилається також й на невідповідність висновків суду обставинам справи та наданими нею доказам щодо наявності нововиявлених у справі обставин.

В запереченнях на апеляційну скаргу ВАТ „Укртелеком" зазначає,  що ухвала суду постановлена з додержанням вимог ЦПК України,  а посилання ОСОБА_1 на наявність суттєвих відмінностей у розпечатках телефонних переговорів,  які їй видавалися у листопаді 2002 р. та у березні 2004 p.,  лише свідчать про те,  що при зверненні до суду з позовом та розгляді справи позивач мала можливість послатися на ці обставини як на докази свого позову.

Вислухавши учасників процесу,  що з'явилися до суду,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  судова колегія вважає,  що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами,  суд першої інстанції виходив з того,  що всі обставини,  які були наведені у заяві позивачки,  були їй відомі,   доведені нею до відома суду і досліджені під час розгляду справи судами першої,  апеляційної та касаційної інстанцій. Тому визнавати ці обставини нововиявленими немає підстав;

Такий висновок суду грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Згідно  ст.  361 ЦПК України рішення або ухвала суду,  якими закінчено розгляд справи,  що набрали законної сили,  можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.   При цьому в зазначеній нормі права викладений вичерпний перелік підстав такого перегляду судового рішення.

Як убачається з матеріалів справи  під час її розгляду всі істотні для справи обставини були відомі ОСОБА_1.,  оскільки вона посилалася на ці обставини   в суді першої та апеляційної інстанції як на докази на підтвердження заявлених позовних вимог,  І  цим обставинам та доказам судовими інстанціями була дана належна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те,  що підставою її звернення з заявою у порядку  ст.  361 ЦПК України є те,  що районний суд та суд апеляційної інстанції розглядали питання щодо з'єднання з належного їй телефону з номерами міжнародного зв'язку,  а у травні 2004 року (після постановления судових рішень) їй стало відомо,  що зазначене з'єднання відбулося з номерами мобільного зв'язку,     тому ці обставини є нововиявленими,  судова колегія вважає безпідставними.

Відповідно до вимог п.1 ч.2  ст.  361 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини,  що не були і не могли бути відомі особі,  яка звертається із заявою,  на час розгляду справи.

Як вбачається з касаційної скарги ОСОБА_1 на вказані обставини вона посилалася,  оскаржуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції (а.с. 217).

Між тим ухвалою Верховного Суду України від 27 вересня 2006 року касаційна скарга ОСОБА_1 була відхилена,  а вище зазначені   судові рішення залишені без змін (а.с. 240).

Судова колегія вважає,  що ухвала районного суду постановлена з додержанням вимог закону і   доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують,  що є підставою відповідно до вимог п. 1 ч.1  ст.  312 ЦПК України для відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1

Керуючись  ст.  ст.  303, 304,  п.1 ч.2  ст.  307,  п. 1 ч.1  ст.  312,   ст.  ст.  3013-315, 317,  319 ЦПК України,  судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу  Орджонікідзевського районного суду м.  Харкова від 03 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання цією ухвалою законної сили.