ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2006 р. | Справа № 15/113-03-2660 |
Господарський суд Одеської області в складі
Судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників:
від позивача - не з’явився;
від відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Агронафтогазсервіс” до Українсько-російського спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” про стягнення 189 572,34 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство закритого типу „Агронафтогазсервіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Українсько-російського спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” про стягнення 128 672,34 грн. надлишково оплачених коштів та збитків в розмірі 60 900 грн., пов’язаних наданням юридичної допомоги при розгляді спору між сторонами господарським судом Полтавської області, посилаючись на наступне.
Згідно договорів № 21 та № 22 від 25.04.1998 р., укладених між Акціонерним товариством закритого типу „Агронафтогазсервіс” та Українсько-російським спільним підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук”, в квітні-липні 1998 року відповідачем поставлено позивачу гумово-технічну продукцію на загальну суму 1 802 502,49 грн. Так, на протязі 1998-1999 рр. позивач здійснив оплату за поставлену продукцію в сумі 1 746 265,83 грн., про що зазначено в акті звірки. Проте, в ході звірки взаєморозрахунків встановлено, що позивач, маючи заборгованість перед відповідачем в сумі 56 236, 66 грн., здійснив 10.09.2000 р. оплату заборгованості шляхом передачі векселя ВАТ „Полтавський завод ГРЛ” на суму 184 909,00 грн. Таким чином, позивач здійснив переплату на користь відповідача на суму 128 672,34 грн., але відповідач відмовився повернути вказану суму грошових коштів.
Більш того, Українсько-російське спільне підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” неправомірно пред’явив позов до Акціонерного товариства закритого типу „Агронафтогазсервіс” про стягнення заборгованості за поставлену продукцію, пені та збитків на загальну суму 558 379,86 грн., який розглядався господарським судом Полтавської області. Так, рішенням господарського суду Полтавської області від 14.02.2002 р. у задоволенні позову Українсько-російського спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” було відмовлено. Тому з необґрунтованим пред’явленням позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача збитків відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу Української РСР у зв’язку оплатою юридичних послуг згідно укладеного між позивачем та Приватним підприємцем Кульбако М.М. договору від 25.12.2001 р.
Відповідач позов не визнав та вважає позовні вимоги безпідставними, у зв’язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову, про що зазначено у відзиві на позовну заяву та у доповненнях до відзиву.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2003 р. провадження у справі № 15/113-03-2660 зупинялось до вирішення господарським судом Полтавської області справи за позовом Українсько-російського спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” до Акціонерного товариства закритого типу „Агронафтогазсервіс” про стягнення заборгованості, що було направлено на новий розгляд до вказаного суду згідно Постанови Вищого господарського суду України по цій справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
25.04.1998 р. між Акціонерним товариством закритого типу „Агронафтогазсервіс” та Українсько-російським спільним підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” укладено договори № 21 та № 22, відповідно до яких в квітні-липні 1998 року відповідачем поставлено позивачу приводні та вентиляторні ремні на загальну суму 1 802 502,49 грн.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.02.2002 р. позивач здійснив оплату за поставлену продукцію в сумі 1 746 265,83 грн., у зв'язку з чим заборгованість позивача перед відповідачем склала 56 236, 66 грн., що не оспорюється сторонами.
Проте, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що погасив заборгованість шляхом передачі векселя ВАТ „Полтавський завод ГРЛ” на суму 184 909,00 грн., у зв'язку з чим здійснив переплату на користь відповідача на суму 128 672,34 грн.
Як встановлено судом, факт наявності заборгованості позивача перед відповідачем у зв'язку з переданим векселем розглядався господарським судом Полтавської області.
Так, рішенням господарського суду Полтавської області від 20.11.2003 р. у задоволенні позову Українсько-російського спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” до ЗАТ „Агронафтогазсервіс” про стягнення 558 379,86 грн. відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 червня 2004 р. у справі № 12/191, що набрала законної чинності, рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2003 р. скасовано, позов Українсько-російського спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” до Акціонерного товариства закритого типу „Агронафтогазсервіс” про стягнення 538 379, 86 грн. задоволено частково, а саме: стягнуто з АТЗТ „Агронафтогазсервіс” 56 236,34 грн. боргу, 9 706, 60 грн. пені, 25 531,63 грн. інфляційних, 914,75 грн. сплаченого держмита та 69 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; позовні вимоги про стягнення збитків залишено без розгляду. Вказаною постановою встановлено, що у АТЗТ „Агронафтогазсервіс” відсутні докази, які б підтверджували, що вексель ВАТ „Полтавський завод газорозрядних ламп” № 76331484099 від 01.04.2001 р., виданий взамін векселя № 763314783520 від 10.07.2000 р., на який посилається у позові АТЗТ „Агронафтогазсервіс”, передавався АТЗТ „Агронафтогазсервіс” до СП „Інтеркаучук”, оскільки не були надані суду.
Крім того, у вказаній постанові апеляційної інстанції зазначено, що хоча вексель ВАТ „Полтавський завод газорозрядних ламп” № 76331484099 від 01.04.2001 р. від АТЗТ „Агронафтогазсервіс” до СП „Інтеркаучук” належним чином на передавався, але ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.06.2001 р. по справі № 7/25 кредиторські вимоги СП „Інтеркаучук” було внесено до реєстру кредиторів ВАТ „Полтавський завод газорозрядних ламп” в розмірі 184909 гривень на підставі простого векселя № 76331484099 від 01.04.2001 р. Проте, ухвалою господарського суду Полтавської області від 1 червня 2004 року по справі №7/25 було виключено з реєстру кредиторів Відкритого акціонерного товариства „Полтавський завод газорозрядних ламп” грошові вимоги Спільного Українсько-російського підприємства „Інтеркаучук” в сумі 184909 гривень за векселем № 76331484099. Згідно вказаної ухвали Українсько-російське спільне підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” надало суду аудиторський висновок від 03.10.2003 р., в якому аудитор зазначив, що простий вексель Відкритого акціонерного товариства „Полтавський завод газорозрядних ламп” № 76331484099 від АТЗТ „Агронафтогазсервіс” до СП „Інтеркаучук” згідно чинного законодавства не передавався. У відповідності до ст.ст.13, 16 Уніфікованого закону „Про переказні векселі та прості векселі”, ст. 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні” СП „Інтєркаучук” не є законним держателем зазначеного векселя, а тому грошові вимоги СП „Інтеркаучук” до боржника ВАТ „Полтавський завод газорозрядних ламп” на підставі векселя №76331484099 на суму 184 909 гривень підлягають виключенню з реєстру кредиторів.
У зв'язку з викладеним в постанові від 22 червня 2004 р. у справі № 12/191 Харківський апеляційний господарський суд зазначив, що доводи суду першої інстанції про те, що Акціонерне товариство закритого типу „Агронафтогазсервіс” розрахувався з Українсько-російським спільним підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” векселями ВАТ „Полтавський завод газорозрядних ламп” № 763314783520 від 10.07.2000 р. та № 76331484099 від 01.04.2001 р. є безпідставними.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, факт того, що позивач не розрахувався з відповідачем вже встановлений рішенням господарського суду, не підлягає доведенню по даній справі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, оскільки обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, спростовані іншим господарським судом, підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача надлишку сплачених коштів в сумі 128 672,34 грн. відсутні.
Крім того, безпідставними є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 60 900 грн., пов’язаних наданням юридичної допомоги при розгляді спору між сторонами господарським судом Полтавської області виходячи з наступного.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу Української РСР боржник зобов’язаний відшкодувати завдані кредитору збитки у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань боржником.
У зв’язку з набранням чинності Цивільним кодексом України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Проте, відповідач не є боржником перед позивачем, що встановлено рішенням суду у іншій справі та не повинен був виконувати ніякі зобов’язання перед позивачем.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги цілком необґрунтовані, у зв’язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 203 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 623 Цивільного кодексу України, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Акціонерного товариства закритого типу „Агронафтогазсервіс” до Українсько-російського спільного підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеркаучук” про стягнення 189 572,34 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з моменту його підписання.
Рішення підписано 06.11.2006 р.
Суддя Петров В.С.