Справа № 2610/9838/2012
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19 вересня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
при секретарях Регіній І.Ю., Пироговській Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»;
до ОСОБА_2;
про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2012 року Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі позивач, Банк) звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення заборгованості. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 167 186, 47 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 березня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №014/8051/73/53885, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 9 479 доларів США строком на 48 місяців. Процентна ставка за користування кредитом складає 13,50 відсотків річних. 03.04.2007 року відповідачем з відкритого позивачем поточного рахунку було знято готівкою кредитні кошти у сумі 9 479 доларів США. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, проте відповідач щомісячно не погашає кредит, не сплачує відсотки за користування кредитом, внаслідок чого станом на 31.01.2012 року залишок непогашеного кредиту складає 5 331,96 доларів США, що становить за курсом НБУ 42 600,76 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 2309,22 доларів США, що становить за курсом НБУ 18 449,98 грн., пеня за порушення строків сплати кредиту 9 671,55 доларів США, що становить за курсом НБУ 77 2722,78 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків 3 612,52 доларів США, що становить за курсом НБУ 28 862,95 грн. Загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 20 925,25 доларів США, що становить за курсом НБУ 167 186,47 грн.
Ухвалою від 18 травня 2012 року відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому позов визнала частково в частині стягнення суми непогашеного кредиту 5 331,96 доларів США, що становить за курсом НБУ 42 600,76 грн. та заборгованості по відсотках за користування кредитом 2309,22 доларів США що становить за курсом НБУ 18 449,98 грн. Заперечила проти позову в частині стягнення пені за порушення строків сплати кредиту 9 671,55 доларів США, що становить за курсом НБУ 77 2722,78 грн. та пені за порушення строків сплати відсотків 3 612,52 доларів США, що становить за курсом НБУ 28 862,95 грн. Зазначила, що Банк затягнув процес погашення заборгованості, чим сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням кредитного договору. А саме, на виконання умов п. 2.11. Договору застави транспортного засобу від 03.04.2007 року до кредитного договору № 014/8051/73/53885 18 березня 2011 року відповідач передав Банку на відповідальне зберігання автомобіль марки ВАЗ, модель 21154, випуску 2007 року, тип ТЗ -легковий седан, державний номер НОМЕР_1. Банк повинен був підшукати покупця на автомобіль та узгодити ціну продажу з власником. Таким чином, відповідач розраховував, що заборгованість за кредитом буде погашена за рахунок предмета застави, проте, на сьогоднішній день предмет застави не реалізовано. Вважає, що позивач своєю бездіяльністю сприяв збільшенню розміру збитків.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що 30 березня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №014/8051/73/53885 (далі Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 9 479 доларів США строком на 48 місяців зі сплатою 13,50 відсотків річних, що підтверджується копією кредитного договору (а.с. 8-10).
В матеріалах справи наявні копії заяв на видачу готівки (а.с. 14, 15), відповідно до яких відповідач на виконання умов Кредитного договору отримав від позивача кошти у сумі 9 479 доларів США.
Як вбачається з копії розрахунку заборгованості (а.с. 6, 7) загальна сума боргу відповідача перед позивачем станом на 31.01.2012 року складає 20 925,25 доларів США, що становить за курсом НБУ 167 186,47 грн., а саме, залишок непогашеного кредиту 5331,96 доларів США, що становить за курсом НБУ 42 600,76 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 2309,22 доларів США, що становить за курсом НБУ 18 449,98 грн., пеня за порушення строків сплати кредиту 9 671,55 доларів США, що становить за курсом НБУ 77 272,78 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків 3 612,52 доларів США, що становить за курсом НБУ 28 862,95 грн.
Як визначено ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Отже, судом встановлено, що позивач виконав зобов'язання з Кредитним договором належним чином, проте відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості по кредиту 5 331, 96 доларів США, що становить за курсом НБУ 42 600,76 грн., та заборгованості по відсотках за користування кредитом 2309,22 доларів США, що становить за курсом НБУ 18 449,98 грн., що разом в гривневому еквіваленті становить 61 050,74 грн. підлягає до задоволення.
Позов в частині стягнення пені за порушення строків сплати кредиту 9 671,55 доларів США, що становить за курсом НБУ 77 272,78 грн. та пені за порушення строків сплати відсотків 3 612,52 доларів США, що становить за курсом НБУ 28 862,95 грн., що разом становить в гривневому еквіваленті 106 135,73 грн., підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Як передбачено ч.1,3 ст. 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 9.1. Кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмір 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, визначеного в цьому договорі.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
Відповідно до ст. 616ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Згідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
Як вбачається з п. 2.15 копії Договору застави транспортного засобу від 03.04.2007 року до кредитного договору №014/8051/73/53885, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
В матеріалах справи наявна копія акту приймання-передачі автотранспортного засобу на відповідальне зберігання від 18 березня 2011 року, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв на відповідальне зберігання автомобіль марки ВАЗ, модель 21154, випуску 2007 року, тип ТЗ -легковий седан, державний номер НОМЕР_1.
На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, враховуючи заяву представника відповідача про зменшення розміру неустойки, неспівмірність нарахованої згідно Кредитного договору пені у сумі 106 135,73 грн. із розміром основного боргу у сумі 61 050,74 грн. та наявність вини кредитора в розумінні ст. 616 ЦК України, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача до 61 050,74 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2(і. н. НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(і. н. 23494105) заборгованість за кредитом у розмірі 122 101(сто двадцять дві тисячі сто одна)грн. 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_2(і. н. НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції «Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(і. н. 23494105) судовий збір у розмірі 1221(одна тисяча двісті двадцять одна)грн. 01 коп.
В решті позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя: