ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" жовтня 2012 р. м. Київ К-8603/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБорисенко І.В.
суддів Кошіля В.В.
Моторного О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2007
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009
у справі № 2/78 (22-а-11318/08)
за позовомПідприємства «Інформаційні видання Тендерної палати України»
доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
провизнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,-
ВСТАНОВИВ:
Підприємство «Інформаційні видання Тендерної палати України»звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, спрямованих на проведення виїзної планової перевірки, та зобов'язання відповідача утриматися від вчинення неправомірних дій по проведенню перевірок підприємства позивача.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 у даній справі, позов задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва щодо направлення підприємству «Інформаційні видання Тендерної палати України»факсокопії недатованого повідомлення №614/10/23-08, в якій не зазначено дати початку проведення виїзної планової документальної перевірки та дати її закінчення; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва утриматись від проведення виїзної планової документальної перевірки підприємства «Інформаційні видання Тендерної палати України»на підставі повідомлення №614/10/23-08.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:
- на підставі направлення №1321/23-08 від 26.10.2007 перевіряючи особи з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва виїхали на планову документальну перевірку Підприємства «Інформаційні видання Тендерної палати України», термін якої встановлено з 26.10.2007 по 22.11.2007.
- документальна перевірка підприємства позивача не відбулась, про що складений акт про не допуск до перевірки, відмови від допуску до обстеження приміщення від 26.10.2007 №271/3-23-08. Зазначений акт підписаний складом перевіряючих осіб відповідача, причини не допуску до перевірки не зазначені;
- у зв'язку з вищезазначеними обставинами відповідачем складений акт від 26.10.2007 про неможливість проведення планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємства позивача та акт від 26.10.2007 №271/3-23-08 про не допуск до перевірки, відмови від допуску до обстеження приміщення, що використовується для одержання доходів та ненадання документів позивачем.
- 15.10.2007 відповідач надіслав на нову адресу позивача по вул. Прорізна, 25-а повідомлення про проведення планової виїзної документальної перевірки встановленої з 26.10.2007 по 22.11.2007.
З матеріалів справи також вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що 17.09.2007 відповідачем поштою було надіслано повідомлення №614/10/2308 про проведення виїзної планової документальної перевірки з 28.09.2007 по 25.10.2007. Зазначене повідомлення було надіслано на адресу: м. Київ, вул. Глушкова 31-а, проте було повернуто поштовим відділенням зв'язку у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Таким чином позивач фактично не був повідомлений про проведення виїзної планової документальної перевірки відповідачем. Проте, позивач отримав факсимільним зв'язком повідомлення №614/10/23-08 про проведення виїзної планової документальної перевірки без зазначення дати проведення такої перевірки.
Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно витягу з плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на 3 квартал 2007 року до плану-графіка було запропоновано внести зміни та у вересні 2007 року здійснити перевірку позивача. Однак, такий проект змін до затвердженого плану перевірок підписаний начальником управління аудиту юридичних осіб Стадниковим Ю.М., який не був затверджений та, в свою чергу, відповідні зміни до плану проведення комплексних документальних перевірок на його підставі не вносились.
Частково задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Згідно наказу ДПА України №441 від 11.10.2005 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіку перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні»(Методичні рекомендації) підрозділи органів ДПС, які очолюють перевірки згідно з планом -графіком, направляють письмове повідомлення рекомендованим листом з відміткою про вручення платнику податків (або надають під підпис керівнику або головному бухгалтеру підприємства) про її проведення не пізніше ніж за 10 днів до початку виїзної планової перевірки за формою згідно з Додатком № 1 до цих Методичних рекомендацій.
У повідомленні про проведення планової виїзної перевірки в обов'язковому порядку зазначаються: підстава для проведення перевірки, дати їх початку та закінчення. Згідно Додатку № 1 цих рекомендацій суб'єкт підприємницької діяльності повинен отримати повідомлення під розписку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 619, якою затверджено порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), передбачено, що заміна у планах-графіках планових виїзних ревізій і перевірок суб'єкта господарювання, діяльність якого підлягає перевірці, та зміна строків їх проведення забороняється, крім випадків виникнення об'єктивних обставин (ліквідація, банкрутство суб'єкта господарювання, припинення його діяльності на тривалий час тощо).
Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованих доводами касаційної скарги, про недоведеність податковим органом правомірності вчинених дій, що передували проведенню перевірки.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Борисенко
СуддіВ.В. Кошіль
О.А. Моторний