Справа № 4-1672/08

ПОСТАНОВА

25 липня 2008 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Фінагєєв В.О., при секретарі Літвіновій О.І., за участю прокурора Каденка Д.О. та захисника ОСОБА_1, розглянувши скаргу захисника ОСОБА_1. на постанову прокурора відділу прокуратури Київської області про порушення кримінальної справи від 14.05.2008 року по справі № 47-1006, -

ВСТАНОВИВ:

ЗахисникОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з даною скаргою та просив суд винести постанову, якою скасувати постанову про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи від 14.05.2008 року по справі № 47-1006, винесену прокурором відділу прокуратури Київської області та відмовити в порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ «Альпарі» ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 212 КК України. Зупинити слідчі дії по кримінальній справі № 47-1006 на час розгляду даної скарги.

Свою скаргу захисник обґрунтовує тим, що на момент порушення кримінальної справи відносно його підзахисного в прокурора не було приводів та підстав до порушення справи, оскільки в ТОВ «Альпарі» на момент порушення кримінальної справи не було жодних податкових зобов'язань перед бюджетом.

В судовому засіданні захисник скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задоволити, пославшись на обставини викладені в скарзі.

Представник прокуратури в судовому засіданні скаргу не визнав, просив суд відмовити в її задоволенні та суду пояснив, що на момент порушення кримінальної справи він керувався висновками спеціалістів, які викладені в акті виїзної документальної перевірки від 30.09.2005 року, а також матеріалами перевірки, яка проводилась працівниками податкової міліції. Вказані матеріали вказували на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2. Саме тому було прийнято рішення про порушення кримінальної справи. В даному випадку приводом до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення захисника та прокурора, дослідивши надані суду матеріали на підставі яких прокурором прийнято рішення про порушення кримінальної справи приходжу до висновку про обґрунтованість скарги, оскільки у прокурора на час порушення кримінальної справи не було достатніх, передбачених законом, приводів і підстави для винесення постанови про порушення кримінальної справи від 14.05.2008 року.

Відповідно до ст. 4 КПК України прокурор зобов'язаний в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання. Згідно ст. 98 цього Кодексу при наявності приводів і підстав (ст. 94 КПК України) прокурор зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи.

14.05.2008 року прокурором винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Альпарі» по ст. 212 ч. 3 КК України тобто по факту його умисного ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, вчинене службовою особою підприємства, яке зобов'язане їх сплачувати, що призвело до фактичного не надходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

В даному випадку прокурором прийнято рішення про порушення кримінальної справи без належної перевірки та без врахування відсутності чи наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.

Так судом встановлено, що на момент порушення кримінальної справи - 14.05.2008 року в ТОВ «Альпарі» жодних узгоджених зобов'язань перед бюджетом, які товариство зобов'язано було сплатити не було.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІП, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно із п.5.2.4.вказаного Закону, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пп. 5.2.6. п. 5.2. ст. 5 Закону, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом - на що звернуто увагу судів Верховним Судом України у постанові Пленуму від 08.10.2004р. № 15, а саме в постанові Верховний Суд України зазначив, щозлочин, передбачений ст. 212 КК (2341-14), є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом N 2181-III (2181-14), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті. Звернути увагу судів на те, що в разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом.

Як з'ясовано в судовому засідання на момент порушення кримінальної справи - 14.05.2008 року, податкові повідомлення рішення про донарахування ТОВ «Альпарі» податків та штрафних сакцій відповідно до акту перевірки - оскаржувались ТОВ «Альпарі» до господарського суду м. Києва про що свідчить ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі від 06.05.2008 року (справа № А18/256-08), а отже суд вважає встановленим той факт, що на момент порушення справи в ТОВ «Альпарі» не було узгоджених податкових зобов'язань перед бюджетом.

Крім того відповідно до вимог ст. 6. п. 11 КПК України кримінальна справа не може бути порушена, а порушена підлягає закриттю, якщо про відмову в порушенні справи по томуж факту є не скасована постанова органу дізнання слідчого чи прокурора.

Як встановлено вивченням матеріалів справи в судовому засіданні - 29.09.2007 року органом дізнання відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ «Альпарі» по тим же фактав на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. Вказана постанова є чинною і не скасовувалась. Заперечення Прокурора в тій частині, що вказана постанова скасовувалась, але чомусь вона відсутня в матеріалах справи - суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до ст. 236 ч. 5 КПК України - орган дізнання, слідчий або прокурор, у провадженні якого знаходиться справа, зобов'язаний у встановлений суддею строк подати до суду матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи. Матеріали, які подаються до суду, мають бути описані, прошиті та пронумеровані із зазначенням посади та прізвища особи, яка склала опис.

На вимогу суду прокуратурою Вишгородського району надані матеріали, які були підставою до порушення кримінальної справи в двох томах, які прошиті і пронумеровані, але постанови прокурора про скасування постанови органу дізнання від 29.09.2007 року, про яку вказував прокурор в судовому засіданні - дані матеріали не містять.

В зв'язку з викладеним судом встановлено, що в прокурора на момент прийняття рішення про порушення кримінальної справи не було передбачених ч. 2 ст. 94 КПК України підстав до порушення кримінальної справи, так як досліджені в судовому засіданні матеріали на підставі яких приймалось таке рішення не містять достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.

Крім того в прокурора також не було приводу до порушення кримінальної справи. Так як вказав прокурор в судовому засіданні приводом до порушення вказаної кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину. Однак матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи і які надані суду - не містять ознак злочину, оскільки в них взагалі відсутні дані про узгодженість податкових зобов'язань і вказане питання ні прокурором ні органами дізнання не перевірялось.

Таким чином кримінальна справа була порушена прокурором за ухилення від сплату податків відносно особи, в якої на момент порушення справи не було обов'язку відповідно до закону сплачувати дані податки, та відносно особи відносно якої є не скасована постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, а отже постанова є незаконною та підлягає скасуванню з відмовою в порушенні кримінальної справи по даному факту відповідно до вимог ст. 236-8 ч. 15 п. 2 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 94, 95, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника ОСОБА_1. задоволити.

Скасувати постанову про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної

справи та про порушення кримінальної справи від 14.05.2008 року по справі № 47-1006,

винесену прокурором відділу прокуратури Київської області відносно колишнього директора ТОВ «Альпарі» ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.

Відмовити в порушенні кримінальної справи відносно колишнього директора ТОВ «Альпарі» ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 212 КК України.

Копію постанови направити прокурору та особі, яка подала скаргу.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.

Суддя: