Справа № 2-8392/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" січня 2012 р. Шевченківський районний суд м.Кива

в складі:головуючого-судді Васильєвої Т.М.

при секретарі Теличко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «АВТО ПРОСТО»про стягнення вступного внеску

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом,в якому з урахуванням уточнень просить суд:стягнути з відповідача на його користь вступний внесок в сумі 3542 грн.40 коп.,судові витрати в сумі 120 грн., витрати на проїзд,телефонні розмови ,канцелярські товари, робочі дні в сумі 735 грн.,банківські послуги при вкладі суми 3542 грн.40 коп. в АКБ « Київська Русь» при 24% річних в сумі 851 грн.з 19.05.2010 року по 19.05.2011 року,банківські послуги з 19.05.2011 року по 30.01.2012 року при 21% річних з суми 5748 грн. в сумі 832 грн.,юридичні послуги в сумі 850 грн.Свої вимоги обгрунтовує тим,що 19 травня 2010 року між ним та відповідачем була укладена угода про надання послуг системи АВТОТАК,спрямованих на придбання автомобіля.Однак представник відповідача в угоді зазначила дату 15 травня 2010 року.Ознайомившись з текстом угоди він 25 травня 2010 року звернувся до відповідача із заявою про її розірвання.Дана угода була розірвана,однак вступний внесок йому не повернутий в зв»язку з тим,що заява подана ним після семиденного терміну з дня її укладення.Про те,що угода укладена саме 19 травня 2010 року свідчить квитанція про сплату вступного внеску від 19 травня 2010 року,який сплачується в день укладення угоди.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав,надав суду письмові заперечення.

Заслухавши пояснення сторін,вивчивши матеріали справи,судом встановлено наступне.

19 травня 2010 року між сторонами було укладено угоду №0322323 про надання послуг системи АВТОТАК,спрямованих на придбання автомобіля.

Відповідно до Додатку №2 до угоди сторони погодили,що терміни,що використовуються в угоді,мають таке значення- вступний внесок-одноразовий платіж, ,розмір якого складає зазначений в додатку №1 відсоток від поточної ціни автомобіля ,вказаної в цьому додатку і який підлягає сплаті учасником при укладенні угоди.Вступний внесок є фіксованою сумою погоджених сторонами витрат,пов»язаних з видачею автомобіля учаснику системи.

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні оригіналу квитанції № 30 від 19 травня 2010 року вбачається,що позивачем сплачений вступний внесок в сумі 3542 грн.40 коп. саме 19 травня 2010 року.

Однак в угоді дата її укладання зазначена 15 травня 2010 року,що не відповідає дійсності,оскільки в цей день вступний внесок позивачем не сплачувався ,а тому й угода не могла бути укладеною.

П.13.8 Додатку №2 до угоди передбачено,що якщо учасник виявить бажання розірвати угоду та відмовитись від участі в системі АвтоТак протягом 7 календарних днів від дати підписання угоди,такому учаснику повертається вся сума коштів ,внесена ним на рахунок.

25 травня 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою ,в якій просив розірвати укладену 19 травня 2010 року угоду та повернути вступний внесок.

Листом від 16 червня 2010 року відповідач повідомив позивача про розірвання угоди,однак в поверненні вступного внеску відмовив з тих підстав,що угода була укладена 15 травня 2010 року,а заява подана 25 травня 2010 року ,тобто після семиденного строку.

Оскільки угода між сторонами була укладена 19 травня 2010 року,позивач звернувся до відповідача із заявою про її розірвання 25 травня 2010 року ,тобто в семиденний строк,суд вважає,що позовні вимоги останнього про стягнення вступного внеску підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст..60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем суду не надано доказів того,що угода була укладена саме 15 травня 2010 року,оскільки без сплати вступного внеску укладення такої угоди не передбачено,.

Що стосується вимог позивача про стягнення витрат на проїзд,телефонних розмов,канцелярських товарів,робочих днів в сумі 735 грн.,то в цій частині в задоволенні позову необхідно відмовити ,оскільки дані витрати нічим не підтверджені.

Також не підлягають задоволенню в вимоги позивача щодо стягнення банківських послуг,оскільки відповідно до договору-анкети про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки,який укладений 05 лютого 2010 року між ПАТ «УкСибБанк»та позивачем, відповідач не є його стороною ,тому на нього не може бути покладено будь-які обов»язки щодо виконання зазначеного договору, втому числі і сплати банківських послуг.

Відповідно до вимог ст.84 ЦПК України витрати пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права несуть сторони.

Ст.88 ЦПК України передбачено,що стороні на користь якої ухвалено судове рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу надана ксерокопія рахунку на суму 500 грн.

Зазначений доказ є неналежним доказом у справі,а тому в частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу також необхідно відмовити.

Таким чином,суд оцінюючи належність,допустимість та достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності,суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того,з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.,а на користь держави судовий збір в сумі 214 грн.60 коп.

На підставі ст..ст.214,651 ЦК України,керуючись ст..ст.10,59,60,88,212,213,215,218 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «АВТО ПРОСТО»на користь ОСОБА_2 вступний внесок в сумі 3542 грн.40 коп.,витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.,а всього стягнути 3662 грн.40 коп. (три тисячі шістсот шістдесят дві грн..40 коп.).

Стягнути з ТОВ «АВТО ПРОСТО»на користь держави судовий збір в сумі 214 грн.60 коп.

В решті в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного вище строку або після розгляду справи апеляційним судом,якщо його не скасовано.

Суддя