Провадження № 22ц/2090/5640/2012 Головуючий 1 інст. - Калайда І.С.
Справа №2015/2-731/11
Категорія : договірні Доповідач - Шевченко Н.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Шевченко Н.Ф.
суддів - Кокоші В.В., Бобровського В.В.
при секретарі - Мерзлікіній А.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»
на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2012 року
по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -
В С Т А Н О В И Л А:
17 листопада 2011 року Публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 61 793,60 грн., з яких 11 093,01 грн. -заборгованість по поверненню кредиту; 4 631,09 грн. -заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом з урахуванням підвищеної процентної ставки, яка застосовується з моменту прострочення платежу до його погашення; 46 069,50 грн. - заборгованість, що стягується достроково, а також штраф у сумі 250 грн.
В обгрунтування позовних вимог Банк посилався на те, що 18 лютого 2008 року з відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № S11- 00000000011320 «Кредит Авто»на суму 120 000 грн. до 18 лютого 2013 року зі сплатою 13,5% річних на придбання легкового автомобіля марки SSANG YONG, модель REXTON RX270, державний номер НОМЕР_1 у ІП «АІС-Харків», згідно договору купівлі-продажу №2008-С2-002 від 08 лютого 2008 року, з встановленням графіку погашення, погодженим між сторонами кредитного договору.
У зв'язку з тим, що відповідач порушує умови кредитного договору, вчасно не сплачує боргові суми, має прострочену заборгованість, Банк просив задовольнити його вимоги.
У письмових запереченнях на позов ОСОБА_1 посилався на те, що він є засновником фермерського господарства «Кристал АС», в якому також працює та отримує заробітну плату із якої сплачує кредит та інші нарахування за кредитним договором. Через економічну кризу та загибель врожаю у 2009 та 2010 роках він звернувся до Банку із заявою про зміну строку погашення кредиту та надання відстрочки, проте, Банк відмовив у задоволенні його звернення. Просив суд, від дня настання форс-мажору (серпень 2010 року), припинити нарахування відсотків за користування кредитом, звільнити від штрафних санкцій, підвищення відсоткової ставки, сплати пені та витрат Банку на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і надати йому можливість сплатити до 01.04.2012 року залишок боргу по тілу кредиту у сумі 35 593 грн.
Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2012 року позовні вимоги ПАТ «УніКредит Банк»задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 достроково заборгованість за кредитним договором № S11- 00000000011320 від 18.02.2008 року в сумі 35 593,50 грн., а також судові витрати у сумі 740,43 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «УніКредит Банк»ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнутої суми заборгованості ухваленням нового рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 578,37 грн. В уточненій апеляційній скарзі в засіданні апеляційної інстанції, представник банку просив стягнути з відповідача 26 193 грн. -заборгованість, що стягується достроково.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що є всі підстави звільнити відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді стягнення заборгованості по сплаті підвищеної відсоткової ставки у розмірі 20% річних та неустойки за непогашення у погоджені графіком строки кредитних сум у розмірі 50 грн. за кожний випадок такого невиконання , що становить 250 грн.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до статей 526, 30 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений у зобов'язанні строк (термін).
Згідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику.
З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № S11- 00000000011320 «Кредит на Авто»згідно умов якого йому був наданий кредит у сумі 120 000 грн. до 18 лютого 2013 року зі сплатою 13,5% річних на придбання легкового автомобіля марки SSANG YONG, модель REXTON RX270, державний номер НОМЕР_1 у ІП «АІС-Харків», згідно договору купівлі-продажу №2008-С2-002 від 08 лютого 2008 року, з встановленням графіку погашення, погодженим між сторонами кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт отримання вказаної суми відповідачем не заперечується, проте на порушення умов договору боржник не виконував зобов'язання за договором по вчасному поверненню належних частин кредиту та відсотків за його користування, визначених графіком погашення кредиту (а.с.18-19).
Посилання ОСОБА_1 на тимчасові фінансові трудності у зв'язку з загибеллю врожаю у його фермерському господарстві були предметом розгляду Банком, проте підстав щодо надання відстрочки та реструктуризації заборгованості не вбачав.
Відповідно умов договору задовольняти заяву боржника чи відмовити у її задоволенні є правом Банку, а не його обов'язком, тому суд не мав права самостійно звільняти відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді стягнення заборгованості по сплаті підвищеної відсоткової ставки у розмірі 20% річних та неустойки за непогашення у погоджені графіком строки кредитних сум у розмірі 50 грн. за кожний випадок такого невиконання , що становить 250 грн.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про загальний розмір суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку тіла кредиту, процентів, пені, які передбачені умовами договору.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Банку остаточно уточнив апеляційну скаргу відносно суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1, що становить 26 193 грн. і яка складається із заборгованості, що стягується достроково. При цьому представник Банку виходила з того, що спірною на час пред'явлення позову була сума 61 793,60 грн., з яких 11 093,01 грн. -заборгованість по поверненню кредиту; 4 631,09 грн. -заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом з урахуванням підвищеної процентної ставки, яка застосовується з моменту прострочення платежу до його погашення; 46 069,50 грн. - заборгованість, що стягується достроково, а також штраф у сумі 250 грн.
В процесі розгляду справи у суді першої інстанції 01.03.2012 року ОСОБА_1 сплатив банку 35 600 грн. на погашення заборгованості за кредитом. У зв'язку з чим залишилась сума заборгованості по кредиту, що стягується достроково у розмірі 26 193 грн. (61 793,60 -35 600= 26 193)., яка і підлягає стягненню з відповідача.
Доказів того, що загальна сума заборгованості по вказаному кредитному договору має бути іншою, відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319, 325 ЦПК України колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»задовольнити.
Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 17 квітня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк» 26 193 грн. -заборгованість, що стягується достроково. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: