Справа № 212/7812/2012 Провадження № 22-ц/0290/3017/2012Головуючий в суді першої інстанції:Овсюк Є.М.

Категорія: 31 Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Голоти Л.О.,

при секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 вересня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 травня 2009 року відповідач наніс йому удари кулаком в область обличчя, які згідно висновку судово-медичного дослідження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 березня 2012 року ОСОБА_4 було визнано винним та звільнено від кримінальної за ч. 2 ст. 125 КК України на підставі п. «в» ст.1 та ст. 6 Закону України « Про амністію». Внаслідок незаконних та злочинних дій відповідача у позивача погіршилось самопочуття, що призвело до сильного переживання, моральних страждань та психічних навантажень, в зв'язку з чим погіршився стан його здоров'я.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 вересня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 2000 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 214, 6 грн.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнувши на користь позивача 20000 грн. моральної шкоди, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 травня 2009 року близько 00:00 год. у АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 на грунті неприязних стосунків наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які згідно акта судово-медичного дослідження №1003 від 10 травня 2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 березня 2012 року ОСОБА_4 звільнено відповідальності на підставі п. «в» ст. 1 та ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» №3680-VI. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України закрито. Цивільний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

За загальним правилом, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановленої ч. 2 ст. 1167 ЦК України (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням її здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої , членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 протиправними діями ОСОБА_4 було спричинено моральної шкоди, яка полягала у фізичному болю, завданої ушкодженням його здоров'я, та душевних стражданнях, яких позивач зазнав внаслідок такої поведінки відповідача.

Згідно п.п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

ОСОБА_2 не доведено будь-якими доказами, наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_4 та як наслідок руйнуванням зубного протезу та втратою зубів позивача, оскільки за стоматологічною допомогою останній звернувся через чотири місяці після вищевказаних подій, що також встановлено постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 березня 2012 року.

Також позивачем не доведено наявності причинного зв'язку між діями відповідача та серцевим нападом, якого зазнав позивач.

За таких обставин, суд першої інстанції, врахувавши ступінь тяжкості суспільно-небезпечного діяння, характер та розмір страждань позивача та розмір майнових і немайнових витрат, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, визначивши розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: