Справа № 219/7/12

Провадження №11/0290/1003/2012 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції:Щерба Н.Л.

Доповідач : Зайцев В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого -судді Зайцева В.А.,

суддів: Нагорняка Є.П., Ковальської І.А.,

за участю: прокурора Кузьміна С.В.,

адвоката ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

розглянула 03 жовтня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, якій брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Бідюк Н.П. та спільною апеляцією адвоката ОСОБА_2 і потерпілої ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 27 червня 2012 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

та мешканця м. Вінниці, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 5-ти років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбуван ня призначеного покарання з іспитовим строком на три роки, з покладенням на нього певних обв»язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України, що зазначені у вироку.

Вирішено долю речових доказів та питання про судові витрати.

Згідно вироку ОСОБА_4 незаконно придбав з метою збуту наркотичний засіб, який перевіз і мав намір збути - передати, 25 червня 2011 року, під час побачення в місця позбавлення волі в ВК-59 с. Трудове Піщанського району Вінницької області своєму брату ОСОБА_6, який відбуває покарання, але дана наркотична речовина під час його особистого огляду була виявлена та вилучена працівниками ВК-59.

Згідно висновку експерта № 749 від 06 липня 2011 року, надані на експертизу речовини об'єкти 1,3-6 масами відповідно: об.1 - 0,5145 г., об.3 - 0,1246 г., об.4 -0,0747 г., об.5 - 0,0261 г. та об.6 - 0,0023 г., вилучені у ОСОБА_4 (згідно тексту постанови про призначення експертизи), містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Відсотковий вміст амфетаміну в даних досліджуваних речовинах відповідно складає: об.1 - 15,02 мас.%; об.3 - 5,10 мас.%; об.4 - 5,61 мас.%; об.5 - 24,30 мас.% та об.6 - 12,40 мас.%. Загальна маса амфетаміну в даних речовинах становить 0,091435 г (об.1 - 0,0743 г + об.3 - 0,00635 г + об.4 - 0,0042 г + об.5 - 0,0063 г + об.6 - 0,000285 г). На попереднє дослідження, згідно висновку спеціаліста від 26 червня 2011 року № 1344, були надані речовини об'єктів 1,3 - 6, масами відповідно : об.1 - 0,5219 г., об.3 - 0,1320 г., об.4-0,0817 г., об.5 - 0,0328 г та об.6 - 0,00234 г в яких загальна маса амфетаміну становила 0,09779 г. (об.1 - 0,0784 г + об.3 - 0,0067 г + об.4 - 0,0046 г + об.5 - 0,0078 г + об.6 -0,00029 г).

Надана на експертизу грудкоподібна речовина (об'єкт 2), масою 0,4872 г, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Відсотковий вміст метадону в даній речовині становить 14,12 мас.%. Маса метадону в даній речовині складає 0,0688 г.

На попереднє дослідження, згідно висновку спеціаліста від 26 червня 2011 року № 1344, було надано речовину об'єкту 2 масою 0,4941, в якій маса метадону становила 0,0697 г.

Відповідно до висновку експерта № 551 від 08 червня 2012 року, в досліджуваних об'єктах 1,3-6 було виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Ознак, характерних для кустарно виготовлених препаратів з ефедрину, псевдоефедрину, фенілпропаноламіну або препаратів які їх містять, не виявлено.

Зазначена психотропна речовина амфетамін, на сьогоднішній день, в промислових цілях не виготовляється, отже амфетаміни, що знаходять в незаконному обігу, виготовляються кустарним способом.

В апеляції прокурор вказує, що вирок є незаконним і підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, неправильне застосування кримінального закону, а саме положень ст.ст.75, 77 КК України. Звільняючи ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, районний суд не навів даних про характер і ступінь суспільної небезпеки, не врахував тяжкості вчиненого злочину. Крім того, апелянт посилається на те, що суд зайве мотивував у вироку не призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки згідно ст. 77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується. У зв»язку з викладеним просить постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбачено ст. 307 ч. 2 КК України, та засудити його до 5-ти років позбавлення волі.

В спільній апеляції адвокат ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_3 вважають вирок незаконним, підлягаючим скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 6 КПК України, тобто за відсутністю події злочину, оскільки, на їх думку, справа є сфальсифікованою, а ОСОБА_7 засуджений за злочин, який не передбачений КК України та який він не вчиняв. При цьому, посилаються на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, права на захист та застосування недозволених методів слідства.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача та заперечував проти апеляції захисту, виступ адвоката ОСОБА_2, пояснення захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4, які підтримали свою спільну апеляцію та заперечували проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом в повному обсязі дотримано положень ст..22 КПК України щодо всебічного, повного і об"єктивного з"ясування всіх обставин справи.

Вина засудженого ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, при встановлених судом обставинах, повністю доведена сукупністю зібраних і перевірених в судовому засіданні доказів обґрунтовано покладених в основу вироку, яким надана вірна оцінка.

Незважаючи на невизнання засудженим своєї вини у скоєному, вона повністю підтверджується, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інших, протоколом огляду місця події від 25.06.2011 року, висновками спеціаліста та експертиз, речовими доказами, відомостями із журналу обліку осіб, що поступили на ВШД Піщанської ЦРЛ.

Юридична кваліфікація за ч.2 ст.307 КК України є вірною.

Призначаючи покарання суд в повному обсязі дотримався положень ст.65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення кримінального покарання", відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Судом враховано, також, вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно яких покарання має на меті на тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Свої висновки суд належним чином мотивував і переконливо обґрунтував у вироку, вони відповідають матеріалам справи, а тому колегія суддів з ними погоджується.

Призначене покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України в повній мірі відповідає вищенаведеним вимогам закону. Судом обґрунтовано враховано характер і ступень суспільної небезпеки вчиненого злочину, незначну кількість психотропного і наркотичного засобу, відсутність тяжких наслідків, особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше ні чому вартому осуду помічений не був, позитивно характеризується за місцем проживання і навчання, обставини, що пом»якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин.

Що стосується невизнання вини засудженим, то колегія суддів розцінює це, як обраний ним спосіб захисту від обвинувачення.

Мотивування у вироку щодо незастосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна при наявності ст.75 КК України, хоча і зайве, проте не впливає на законність прийнятого судом рішення.

Таким чином, доводи апеляції прокурора слід визнати необґрунтованими.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляції захисту про фальсифікацію справи, невірну кваліфікацію дій засудженого, однобічність і неповноту судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Що стосується протоколу додаткового допиту обвинуваченого, який згадується в апеляції, оскільки не підписаний адвокатом ОСОБА_13 (а.с.58), у зв»язку з чим робиться висновок про порушення права на захист, то це може свідчити лише про неналежність та недопустимість даного процесуального документу, як доказу. Його зміст не несе ніякої доказової бази і складається лише з кількох строк, а суд у вироку на нього, як на доказ, не посилається. Тому, доводи апеляції з цього приводу є безпідставними.

У вироку судом надана належна оцінка скаргам засудженого про застосування до нього насильства та недозволених методів слідства, матеріалам прокурорської перевірки за цими скаргами; висновки є чіткими, аргументованими і переконливими, а тому колегія суддів з ними погоджується, а доводи апеляції вважає хибними.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора та спільну апеляцію адвоката ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_3, -залишити без задоволення.

Вирок Піщанського районного суду Вінницької області від 27 червня 2012 року стосовно ОСОБА_4, -залишити без змін.

Судді:

З оригіналом вірно: