Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6396/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Агевича К.В.

за участю

секретаря судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Алчевського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 8653,70 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2012 року Алчевський міський центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 8653,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості у якості безробітного з 21.12.10 по 01.06.11.

В ході розслідування страхового випадку виявлено, що безробітний ОСОБА_1 в період з 13.11.10 по 14.12.10 працював охоронцем на ЗАТ «АКВА».

За період перебування на обліку в державній службі зайнятості з 13.11.10 по 14.12.10 безробітному була нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 8653,70 грн.

Тобто, відповідачем порушено вимоги пункту 3 статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки саме громадянин, який стає на облік служби зайнятості, повинен своєчасно повідомляти про себе усі обставини, які можуть впливати на умови виплати йому забезпечення та соціальних послуг, а в разі умисного невиконання такою особою своїх обов'язків сума виплаченого забезпечення та вартість соціальних послуг стягується з неї у повному обсязі.

Оскільки відповідачем кошти добровільно не повернуті, позивач просить стягнути з відповідача 8653,70 грн. - розмір незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Ухвалою суду від 17 серпня 2012 року за вказаним позовом було відкрите провадження.

03 вересня 2012 року у зв'язку з перебуванням судді Тріфанової С.С. у відрядженні, відповідно до розпорядження № 139 від 03.09.12 року та згідно вимог до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу, відповідно до ч. 3 ст. 15-1 КАС України справа за адміністративним позовом Алчевського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 8653,70 грн. передана для подальшого розгляду судді Агевичу К.В.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач заперечення проти позову суду не надав. Ухвала про відкриття провадження та пам'ятка про права та обов'язки направлена відповідачу на адресу: 94200, АДРЕСА_1, повернулись до суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представника відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

З 01 січня 2011 року набув чинності Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII "Про зайнятість населення" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із статтею 25 цього Закону держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).

Частиною 1 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 був зареєстрован в Алчевському міському центрі зайнятості з 19.01.10 у статусі безробітного (а.с. 10).

15.03.10 ОСОБА_1 було знято з обліку на підставі поданої ним заяви про відмову від послуг служби зайнятості (а.с. 12).

Відповідно до п. 26 Порядку №219 безробітні громадяни , які були зняті з обліку, але не працевлаштувались, під час наступного звернення за сприянням у працевлаштуванні подають заяву про перереєстрацію їх як безробітних (поновлення статусу безробітного).

На підставі чого відповідачем були подані заяви заяви 22.06.10 та 21.12.10 (а.с. 16).

Згідно з п. 6.12-1 наказу №307 у разі перереєстрації, у межах двох років, безробітного, якому виплата допомоги припинялась у зв'язку зі зняттям з відмовою від послуг державної служби зайнятості без поважних причин, при повторному зверненні до державної служби зайнятості в межах двох років виплачується залишок допомоги по безробіттю за умови збереження права на її одержання.

Тобто, при наступному зверненні ОСОБА_1 до Алчевського міського центру зайнятості, а саме: 22.06.10, 21.12.10 йому було поновлено статус безробітного та продовжено виплату допомоги по безробіттю на підставі попередніх даних з останнього місця роботи ПАТ «Алчевськкокс» (а.с. 8).

ОСОБА_1 перебував на обліку в Алчевському міському центрі зайнятості з 21.12.10 по 01.06.11 (а.с. 10).

Статтею 1 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII "Про зайнятість населення", серед іншого, встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.

Згідно положень статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до пункту 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", пункту 16 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"та частини третьої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"визначає Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248 (надалі -Порядок № 60/62).

Порядок № 60/62 є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності із пунктом 5 Порядку № 60/62 перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа згідно пункту 6 Порядку № 60/62 знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти (пункт 7 Порядку № 60/62).

Пунктом 8 Порядку № 60/62 регламентовано, що у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів у відповідності із пунктом 9 Порядку № 60/62 може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно протоколу засідання комісії по перевірці обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №16-р від 18.06.12, в результаті перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 до поновлення статусу безробітного находився в трудових відносинах з ЗАТ «АКВА» з 13.11.10 по 14.12.10 і звільнений за ст. 38 КЗпПУ (а.с. 23-24).

Згідно зазначеного протоколу, ОСОБА_1 статус безробітного надано 21.12.10. Допомогу по безробіттю отримував з 21.12.10 по 01.06.11.

Як вбачається з матеріалів справи між Державною податковою адміністрацією та Державним центром зайнятості було проведено обмін інформацією про отримання безробітним доходів від здійснення певної діяльності (а.с. 19).

Згідно з відповіддю Державної податкової адміністрації у четвертому кварталі 2010 року відображено нарахований дохід відповідачу у ЗАТ «АКВА».

21.06.12 Алчевським міським центром зайнятості у відповідності до п. 26 Порядку, ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та згідно із актом перевірки від 15.06.12 №85 було винесено наказ №55 від 21.06.12 про повернення відповідачем одержаних ним коштів у сумі 8653,70 грн. (а.с. 25).

22.06.12 Алчевським міським центром зайнятості відповідачу було направлено листа за №02/2-1452 щодо добровільного відшкодування суми заборгованості у розмірі 8653,70 грн. (а.с. 27). Але відповідачем до цього часу сума заборгованості не сплачена.

Таким чином, в період перебування на обліку, ОСОБА_1 був зайнятою особою і відповідно до п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", незаконно отримав матеріальне забезпечення за період 21.12.10 по 01.06.11 у розмірі 8653,70 грн.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єктом владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення у розмірі 8653,70 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Держави в особі Алчевського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття матеріальне забезпечення у розмірі 8653,70 грн. (вісім тисяч шістсот п'ятдесят три гривні 70 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 22 жовтня 2012 року.

СуддяК.В. Агевич