ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-72/11384-2012 18.10.12
За позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС» Акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»
до Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»
про стягнення 97 197,00 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Гоголь Д.О.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС» Акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»(далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(далі-відповідач) про стягнення основної заборгованості у сумі 97 197,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за використання житлових приміщень згідно договору № 26 від 03.01.2012 року про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду дочірнього підприємства «ЕКОС»«Холдингова компанія «Київміськбуд»на 2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.
У даному судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив.
Представник позивача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 18.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
03.01.2012 р. між Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»Акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»та Дочірнім підприємством «Управління баштових кранів»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» укладено договір №26 про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду дочірнього підприємства «ЕКОС»«Холдингова компанія «Київміськбуд»на 2012 р., умовами якого передбачено, що позивач надає житлові приміщення, що знаходяться на його балансі та утриманні, для тимчасового проживання працівників відповідача, а відповідач використовує житлові приміщення за прямим призначенням та частково компенсує позивачеві витрати на його утримання.
Відповідно до п. 2.3. договору позивач щомісячно, але не пізніше 10 числа наступного місяця, на підставі письмових повідомлень відповідача робить перерахунки компенсаційних витрат на утримання житлового фонду на звільнених працівників, про що письмово інформує відповідача.
Згідно п. 3.1. договору, відповідач щомісячно, але не пізніше 10 числа поточного місяця сплачує позивачу часткову компенсацію витрат на утримання за ліжко-місця у гуртожитках, та кв. метри в будинках для малосімейних фактично зайнятих працівниками та членами їх сімей.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що при звільненні з роботи працівника, якому надане житлове приміщення згідно з цим договором, відповідач зобов'язаний в тижневий термін повідомити про це позивача в письмовій формі з метою його відселення, виписки і виключення з розрахунків за даним договором.
У п. 4.1.1. договору встановлено, що доплата відповідачем за одне ліжко-місце, яке займає його працівник становить 179,00 грн.
Відповідно до п. 4.1.2. кількість ліжко-місць відповідача 82.
Згідно п. 6.1. договору термін дії договору встановлений з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.
08.02.2012р. між сторонами укладено протокол узгодження розбіжностей до договору №26 від 03.01.2012р., який скріплений підписами керівників та печаткою відповідача.
Відповідно до п. 1. протоколу, сторони узгодили, що кількість ліжко-місць відповідача -78, та підлягає оплаті на місяць 13 962,00 грн.
Відповідно до п. 6 ст. 181 ГК України у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Таким чином, суд приходить до висновку, що протоколом узгодження розбіжностей від 08.02.2012 р. сторони погодили всі істотні умови договору та прийняли його до виконання.
Судом встановлено, що за період з 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р. позивачем надавалися послуги відповідачеві згідно договору №26 від 03.01.2012 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором №26 від 03.01.2012 р., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 97 197,00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №26 від 03.01.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору надав послуг на загальну суму 97 197,00 грн. за період з 01.01.2012 р. по 31.07.2012 р., що підтверджується актами звірки працівників відповідача, які проживають в гуртожитках та будинках (копії в матеріалах справи).
Однак станом на час вирішення спору відповідач за надані послуги розрахунків не провів, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 97 197,00 грн.
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Щодо посилання відповідача на невірно визначену кількість займаних працівниками відповідача ліжко-місць, суд зазначає, що з урахуванням п. 2.3. та 3.3. договору, відповідач зобов'язаний надіслати позивачу повідомлення про звільнення працівника з метою його виселення та виключення з розрахунків.
Однак, відповідачем не надано суду доказів письмового повідомлення позивача про звільнення працівників, а тому визначена в договорі кількість ліжко-місць та застосована при розрахунках суми заборгованості позивачем є правомірною.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №26 про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду дочірнього підприємства «ЕКОС»«Холдингова компанія «Київміськбуд»на 2012 р. від 03.01.2012 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 97 197,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»Акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд 2, код ЄДРПОУ -04012856) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»Акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 20, код ЄДРПОУ -23739162) 97 197 (дев'яносто сім тисяч сто дев'яносто сім) грн. 00 коп. -основної заборгованості та 1 944 (одну тисячу дев'ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 22.10.2012 р.
Суддя Бондарчук В.В.