У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Мелінишин Г.П.
суддів Горблянського Я.Д., Меленко О.Є.
секретаря Балагури М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про припинення правовідношення за договором оренди землі та розірвання договору оренди землі за апеляційною скаргою Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 вересня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
В липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Івано-Франківської міської ради про припинення правовідношення за договором оренди землі та розірвання договору оренди землі.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 вересня 2012 року позов задоволено. Припинено правовідношення за договором оренди та розірвано договір оренди земельної ділянки площею 0,0065 га по АДРЕСА_1, без встановлення меж земельної ділянки на місцевості для обслуговування приміщень офісу та магазину від 11.12.2006 року та зареєстрований 10.01.2007 року за № 562.
На дане рішення Івано-Франківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що чинним земельним законодавством не передбачено автоматичного переходу від відчужувача майна до його набувача права користування земельною ділянкою на умовах оренди, оскільки виникнення такого права в останнього можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності. А тому укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень не є підставою для припинення договору оренди землі, яка надавалась позивачу з метою обслуговування цих приміщень. При цьому судом не враховано положень ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України та умов Договору оренди землі, згідно яких розірвання договору можливе лише за взаємною згодою сторін та у встановленому порядку. Такий порядок визначений «Положенням про оренду земельних ділянок у м. Івано-Франківську та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки», затвердженим рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 14.04.2009 року. Згідно п.11.8 даного Положення орендар повинен звернутися в Дозвільний центр м. Івано-Франківська з заявою та пакетом документів, зокрема, подати копії договору оренди землі, договору купівлі-продажу, документів, що посвідчують особу та довідку з ДПІ про відсутність заборгованості по орендній платі. Проте ОСОБА_1 із такою заявою у Дозвільний центр у м. Івано-Франківська не звертався та відповідно не подав доказів сплати орендної плати за землю.
Невиконання ОСОБА_1 умов договору та неповідомлення ним орендодавця землі про відчуження нежитлових приміщень, що на цій ділянці знаходяться, завдало значної шкоди територіальній громаді та призвело до втрат місцевого бюджету.
Цих обставин суд першої інстанції до уваги не прийняв, а тому безпідставно задовольнив позов ОСОБА_1
Враховуючи вищенаведене апелянт просив рішення суду скасувати, ухвалити нове
рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів.
Представник ОСОБА_1 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що відчуження нежитлового приміщення, з метою обслуговування якого укладено договір оренди земельної ділянки, є істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, позивач добровільно відмовився від права користування цією ділянкою, а тому відповідно до вимог ст. 652 ЦК України договір оренди підлягає розірванню.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Зокрема, як передбачено положеннями ст. 652 ЦК України договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При цьому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Як правильно з'ясовано судом першої інстанції 11.12.2006 року між Івано-Франківською міською радою в особі міського голови Анушкевичуса В.А. та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0065 га без встановлення меж земельної ділянки на місцевості терміном на 10 років для обслуговування приміщень офісу та магазину. Вказаний договір зареєстровано у встановленому порядку 10.01.2007 року за № 562 (а.с.5-6).
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 27.07.2007 року ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла у власність нежитлові підвальні приміщення, що розташовані в будинку АДРЕСА_1 (а.с.7). 27.07.2007 року договір зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 6.6 оспорюваного договору передбачено можливість дострокового його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених розділом 2 цього Договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає встановленому Договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2012 року ОСОБА_1 звертався до Івано-Франківської міської ради із заявою про розірвання договору оренди посилаючись на вищезазначені обставини (а.с.8). Однак орендодавець згоди на розірвання договору не дав.
За змістом ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, в тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на цій земельній ділянці.
Враховуючи, що позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, відчуження приміщень для обслуговування яких і надавалась в оренду ця ділянка, є зміною істотних обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, фактичне користування нею та нежитловими приміщеннями здійснює новий власник ОСОБА_2, можливість дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін договору за рішенням суду передбачена як діючим законодавством, так і умовами договору, суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність сукупності умов, за наявності яких договір може бути розірваний, оскільки такі є надуманими.
Твердження апелянта щодо наявності заборгованості за договором оренди не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки розірвання договору оренди землі не позбавляє міську раду права звернення до суду за захистом порушеного права та інтересу.
Аналогічно не заслуговують на увагу і посилання міської ради на порушення позивачем процедури розірвання договору, передбаченої «Положенням про оренду земельних ділянок у м. Івано-Франківську та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки».
Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищенаведені обставини, відсутність згоди орендодавця на розірвання договору, вимогу про що висловлено позивачем в листі від 11.06.2012 року, останній вправі був звернутися до суду за захистом свого права.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 04 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Г.П. Мелінишин
Судді: Я.Д. Горблянський
О.Є. Меленко
___________________________________________________________________________________________________________________
Справа №0907/11641/2012 Головуючий у 1 інстанції Яремій Г.В.
Провадження № 22ц/0990/2007/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
Категорія 23