АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Приндюк М.В.
суддів Єфімової О.І., Коваль С.М.
з участю прокурора Турика М.П.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, апеляцію захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією визнано законним затримання та обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
В постанові суду зазначено, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 обрано з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі та для забезпечення виконання процесуальних рішень. Для прийняття такого рішення суд врахував дані про особу ОСОБА_1, зокрема те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, перебував у розшуку, не працює, а також враховано відношення обвинуваченого до вчинених інкримінованих йому діянь.
Обґрунтовуючи своє рішення про визнання затримання ОСОБА_1 законним, суд зазначив, що органом дізнання ОСОБА_1 затримано відповідно до порядку, встановленого вимогами ст.ст. 106, 115 КПК України.
В апеляції захисник, вважаючи постанову суду незаконною та винесеною з порушенням вимог процесуального законодавства, просить постанову суду скасувати та обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Захисник стверджує, що ОСОБА_1 не переховувався від органів досудового слідства, а слідчий безпідставно оголосив його в розшук, не повідомивши про порушення кримінальної справи та не вживши дії, направлені на виклик для проведення слідчих дій, на що суд при розгляді подання не звернув уваги. Захисник також вказує, що висновки суду про можливість ОСОБА_1 перешкоджати встановленню істини у справі не підтверджуються жодними доказами. Крім того апелянт посилається на те, що суд при винесенні рішення не врахував дані про особу ОСОБА_1, а саме його позитивні характеристики з громадської організації, членом якої він є, те що він має постійне місце проживання і у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина, яка залишилася без нагляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляцію та просили її задовольнити, думку прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляції та вивчивши матеріали судової та кримінальної справ, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Як вбачається з постанови суду, 24 липня 2012 року слідчим СВ прокуратури м. Києва порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 345 КК України. В цей же день винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого за ч. 2 ст. 345 КК України та, у зв'язку з ухиленням ОСОБА_1 від органів досудового слідства, його оголошено у розшук. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 та доставку в суд для розгляд подання про обрання запобіжного заходу. 27 серпня 2012 року ОСОБА_1 затримано на підставі постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року. 27 серпня 2012 ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та в цей же день слідчий звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з поданням про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, яке судом розглянуто та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі або продовжити злочинну діяльність.
Розглядаючи подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, крім обставин, передбачених ст. 148 КПК України, суд, відповідно до вимог ст. ст. 150, 155 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен врахувати тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного перегляду постанови суду встановлено, що зазначені вимоги закону судом дотримані.
Обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в розпорядженні слідчого є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Перевіряючи доводи подання слідчого на предмет наявності підстав вважати, що ОСОБА_1 може ухилятися від слідства та суду, суд встановив, що вони є обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає, в зв'язку з чим був оголошений в розшук. Підтвердженням таких висновків суду є матеріали справи, які були дослідженні в судовому засіданні, а саме рапорти оперативних працівників Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві на ім'я начальника управління про те, що ними неодноразово здійснювалися заходи по встановленню місця знаходження ОСОБА_1 та забезпечення явки до прокуратури. Проведеними заходами встановити місце знаходження ОСОБА_1 не виявилося можливим, під час відвідування квартири, де зареєстрований ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) двері в квартирі ніхто не відчиняв. Встановити дійсну адресу проживання ОСОБА_1 за допомогою обліків адресно-довідкового бюро ГУ МВС України в м. Києві також не виявилося можливим, оскільки останній в місті Києві та Київській області місце проживання чи тимчасового перебування не реєстрував. При спілкуванні із захисником ОСОБА_1 по іншій кримінальній справі оперативними працівниками з'ясовано, що місце знаходження ОСОБА_1 йому невідомо та на телефонні дзвінки він не відповідає.
Також при розгляді подання суд дав належну оцінку обставинам особистого життя обвинуваченого ОСОБА_1, а саме те, що він раніше судимий, не працює, неодружений, що в сукупності з вищезазначеними даними може свідчити про збільшення ризику переховування ОСОБА_1 від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вказані дані, на думку колегії суддів, достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов'язків, що випливають із змісту ч. 2 ст. 148 КПК України. А тому, з урахуванням викладеного, суд першої, дійшов правильного висновку про необхідність задоволення подання слідчого та обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі та для забезпечення виконання процесуальних рішень.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів та не вбачає підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу, як про це ставиться питання в апеляції захисника.
Наявність у ОСОБА_1 позитивної характеристики з громадської організації та малолітньої дитини на утримані не може бути безумовною підставою для скасування постанови суду.
Постанова суду в частині визнання затримання ОСОБА_1 законним, апелянтом не оскаржувалася.
При апеляційному розгляді будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Таким чином доводи апеляції захисника про незаконність постанови суду є безпідставними.
Постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без міни, а апеляцію захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 165-2, 362, 365, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2012 року про визнання законним затримання та обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без змін, а апеляцію захисника - без задоволення.
Головуючий:
Судді: