РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2012 року Справа №11/5007/666/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Саврій В.А. ,
судді Філіпова Т.Л.
при секретарі судового засідання Кнапець М.В.
за участю представників сторін:
позивача Леонової Т.Ю. - Климчук А.В. (довіреність № б/н від 14.12.2011 р.)
відповідача - Ткаченко В.М. (довіреність №6 від 01.03.2012 р.)
розглянувши апеляційну скаргу позивачів на ухвалу господарського суду Житомирської області від 05 липня 2012 року у справі №11/5007/666/12 (суддя Маріщенко Л.О.) та на рішення господарського суду Житомирської області від 05 липня 2012 року у справі №11/5007/666/12 (суддя Маріщенко Л.О.)
за позовом
Івашкової Лариси Борисівни (м. Житомир)
Стеценко Рузалії Назарівни (м. Житомир)
Леонової Тетяни Юріївни (м. Житомир)
Гевко Павліни Тадеушівни (м. Житомир)
Омельченко Наталії Петрівни (м. Житомир) '
Ковтун Надії Казимирівни (м. Житомир)
Закусило Інни Василівни (м. Житомир)
Вергун Надії Григорівни (м. Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красуня" (м. Житомир)
про зобов'язання привести вартість активів товариства до суми реальної ринкової вартості
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
05 липня 2012 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було відмовлено у задоволенні заяви позивачів Івашкової Л.Б., Стеценко Р.Н., Омельченко Н.П., Гевко П.Т., Леонової Т.Ю., Ковтун Н.К., Закусило І.В. та Вергун Н.Г. про вжиття заходів забезпечення позову.
05 липня 2012 року, рішенням господарського суду Житомирської області було відмовлено у позові Івашкової Л.Б., Стеценко Р.Н., Леонової Т.Ю., Гевко П.Т., Омельченко Н.П., Ковтун Н.К., Закусило І.В., Вергун Н.Г. до ТОВ "Красуня" про зобов'язання привести вартість активів товариства до суми реальної ринкової вартості.
Позивачі, не погоджуючись з прийнятою ухвалою та рішенням, звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять ухвалу та рішення скасувати та прийняти нові, якими вжити заходів для забезпечення позову та задоволити їх позовні вимоги тому, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки при заниженні вартості товариства активів у позивачів існує припущення існування загрози відчуження майна товариства (приміщення, що на майдані Соборному, 5/1 в м. Житомирі) за заниженою вартістю, а накладення арешту на дане приміщення усуне існування такої можливості.
Також вважають, що при прийнятті рішення та відмовляючи в позові, господарський суд допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не дослідив, чи можливо при виході учасника з складу учасників товариства реалізувати своє право на отримання своєї частки від суми реальної ринкової вартості майна цього товариства та не встановив, які саме корпоративні права позивачів були порушені товариством, не виконуючи вимоги ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік".
ТОВ "Красуня" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає, що рішення прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки дане спірне питання перебувало на порядку денному загальних зборів учасників товариства і у 77,363% голосів було відмовлено позивачам у задоволенні цього питання. Нежитлове приміщення ТОВ "Красуня" (майдан Соборний, 5/1 в м. Житомирі), набуто на підставі договору купівлі-продажу у 1996 році та не внесено до статутного капіталу товариства, а ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік" не визначено обов'язкових строків проведення інвентаризації майна товариства.
26 липня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 15 серпня 2012 року.
15 серпня 2012 року, у судове засідання представники сторін не з'явились, тому ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 26 вересня 2012 року.
У судовому засіданні представник позивача - Леонової Т.Ю. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить її задоволити, а рішення господарського суду області скасувати.
У судовому засіданні представник відповідача - ТОВ "Красуня" підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду області залишити без змін.
Представники позивачів - Івашкової Л.Б., Стеценко Р.Н., Гевко П.Т., Омельченко Н.П., Ковтун Н.К., Закусило І.В., Вергун Н.Г. у судове засідання не прибули, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників позивачів - Івашкової Л.Б., Стеценко Р.Н., Гевко П.Т., Омельченко Н.П., Ковтун Н.К., Закусило І.В., Вергун Н.Г.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача Леонової Т.Ю. та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:
За Статутом ТОВ "Красуня", зміни до якого зареєстровано виконавчим комітетом Житомирської міськради від 10 листопада 2003 року до складу учасників товариства входять 43 члена товариства, кожен з яких має частку в статутному фонді товариства від 0,009 до 5.038%. Розмір статутного фонду складає 42 001,00 грн.(а.с.24-25)
01 квітня 2012 року, відбулися загальні збори учасників ТОВ "Красуня", на яких були усі 10 учасників товариства. За результатами зборів до складу учасників даного товариства входять 9 осіб, з яких Івашкова Л.Б., Стеценко Р.Н., Омельченко Н.П., Гевко П.Т., Леонова Т.Ю., Ковтун Н.К., Закусило І.В. та Вергун Н.Г. володіють 22,637% статутного капіталу, а Вольська О.В. -77,363% в статутному фонді. Розмір статутного фонду не змінився і складає 42001,00 грн. Даними зборами розглядалась пропозиція учасників товариства Івашкової Л.Б., Стеценко Р.Н., Омельченко Н.П., Гевко П.Т., Леонової Т.Ю., Ковтун Н.К., Закусило І.В. та Вергун Н.Г. про проведення експертної оцінки реальної ринкової вартості належного товариству приміщення на майдані Соборний, 5/1 в м. Житомирі. Проте за дану пропозицію ніхто не проголосував, а самі заявники утримались від голосування. (а.с.93-100)
24 травня 2012 року, виконавчим комітетом Житомирської міськради був зареєстрований новий статут з зазначеними змінами у складі учасників даного товариства. (а.с.86-92)
07 червня 2012 року, позивачі - Івашкової Л.Б., Стеценко Р.Н., Омельченко Н.П., Гевко П.Т., Леонової Т.Ю., Ковтун Н.К., Закусило І.В. та Вергун Н.Г. звернулись з позовом до ТОВ "Красуня" про зобов'язання привести вартість активів товариства до суми реальної ринкової вартості. (а.с.4-7)
03 липня 2012 року, від позивачів надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову в якій вони просили вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно приміщення, що знаходиться на майдані Соборний, 5/1 в м. Житомирі та заборони відповідачеві вчиняти дії щодо відчуження, дарування застави щодо даного майна.(а.с.72-75)
05 липня 2012 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було відмовлено у задоволенні заяви позивачів Івашкової Л.Б., Стеценко Р.Н., Омельченко Н.П., Гевко П.Т., Леонової Т.Ю., Ковтун Н.К., Закусило І.В. та Вергун Н.Г. про вжиття заходів забезпечення позову.(а.с. 126)
05 липня 2012 року, рішенням господарського суду Житомирської області було відмовлено у позові Івашкової Л.Б., Стеценко Р.Н., Леонової Т.Ю., Гевко П.Т., Омельченко Н.П., Ковтун Н.К., Закусило І.В., Вергун Н.Г. до ТОВ "Красуня" про зобов'язання привести вартість активів товариства до суми реальної ринкової вартості.(а.с.129-132)
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою чи інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
За приписами ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України та ст. 88 ГК України, учасники товариства мають право:
а) - брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) - брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
в) - вийти в установленому порядку з товариства;
г) - одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;
д) - здійснити відчуження часток у статутному(складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Такого ж об'єму права визначені і в п.10 Статуту ТОВ "Красуня", прийнятого рішенням загальних зборів №1 від 01 квітня 2012 року та зареєстрованого 24 травня 2012 року державним реєстратором Житомирського виконкому. (а.с.86-92)
Позивачі, дійсно являються учасниками товариства та володіють 22,637% статутного капіталу відповідно до Статуту товариства, зареєстрованого 24 травня 2012 року та чинного на час розгляду спору.
Відповідно до п.12.1 Статуту ТОВ "Красуня", вищим органом управління товариством є збори його учасників і, згідно п. 12.8 даного статуту, будь-хто з учасників вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2012 року при проведенні зборів учасників товариства розглядалось питання про проведення експертизи щодо встановлення реальної ринкової вартості належного товариству нежитлового приміщення за адресою м. Житомир, майдан Соборний, 5/1. Проте, по даному питанню не було прийнято рішення. (п.3 порядку денного зборів №1, а.с.95 т.1)
Відповідно до ст. 10 Закону України, "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність стан і оцінка.
Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення, згідно з законодавством, є обов'язковим.
Статтею 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено обов'язковість проведення оцінки майна у випадках:
- створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
- реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);
- виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);
- визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;
- приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
- переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;
- оподаткування майна згідно з законом;
- визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом, а також в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.
Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
Діючим статутом ТОВ "Красуня", прийнятого рішенням загальних зборів №1 від 01 квітня 2012 року, також не передбачено обов'язковості та періодичності проведення такої оцінки майна товариства.
Таким чином, позивачі не довели у судовому засіданні в чому порушені їх корпоративні права або охоронювані законом інтереси, на захист яких ними подано позов у зв'язку з відмовою товариства у приведенні вартості активів товариства (зокрема, нежитлового приміщення розташованого на майдан Соборний, 5/1 в м. Житомирі, належного ТОВ "Красуня") до рівня реальної ринкової вартості, яке не є обов'язковою для товариства.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року, при вирішені корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції було вірно зроблено висновок про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Також, апелянти в своїй скарзі оскаржують висновок господарського суду Житомирської області в ухвалі від 05 липня 2012 року щодо відмови вжити заходів для забезпечення зазначеного позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно - приміщення, що знаходиться на майдані Соборний, 5/1 в м. Житомирі та заборони відповідачеві вчиняти дії щодо відчуження, дарування, застави даного майна.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача Леонової Т.Ю. та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду від 05 липня 2012 року та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що Івашкова Л.Б., Стеценко Р.Н., Леонової Т.Ю., Гевко П.Т., Ковтун Н.К., Омельченко Н.П., Закусило І.В., Вергун Н.Г. до ТОВ "Красуня" звернулись з позовними вимогами про зобов'язання привести вартість активів товариства до суми реальної ринкової вартості, які є позовними вимогами немайнового характеру.
03 липня 2012 року, від позивачів надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій вони просили вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно приміщення, що знаходиться на майдані Соборний, 5/1 в м. Житомирі та заборони відповідачеві вчиняти дії щодо відчуження, дарування, застави даного майна.(а.с.72-75)
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 ГПК України, заходів до забезпечення позову, яке допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно роз'яснень у п.п.1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
05 липня 2012 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було відмовлено у задоволенні заяви позивачів Івашкової Л.Б., Стеценко Р.Н., Омельченко Н.П., Гевко П.Т., Леонової Т.Ю., Ковтун Н.К., Закусило І.В. та Вергун Н.Г. про вжиття заходів забезпечення позову та в цей же день, рішенням господарського суду Житомирської області було відмовлено у позові Івашкової Л.Б., Стеценко Р.Н., Леонової Т.Ю., Гевко П.Т., Омельченко Н.П., Ковтун Н.К., Закусило І.В., Вергун Н.Г. до ТОВ "Красуня" про зобов'язання привести вартість активів товариства до суми реальної ринкової вартості.
Виходячи з зазначеного, враховуючи, що прийняття рішення про вжиття заходів щодо забезпечення позову є право, а не обов'язок господарського суду, яке приймається судом на підставі оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів, судова колегія вважає, що ухвалою господарського суду Житомирської області вірно було відмовлено у задоволенні заяви позивачів про вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі зазначеного колегія суддів вважає, що ухвала та рішення господарського суду першої інстанції прийняті у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування ухвали та рішення господарського суду і задоволення вимог апеляційної скарги.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 105, 49 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта. Враховуючи, що позивачі в одній апеляційній скарзі, оскаржуючи в апеляційному провадженні два судових акти, сплатили судовий збір лише за оскарження одного, у розмірі 536,5 грн., то у зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, з них слід стягнути, в рівних частинах, і судовий збір у розмірі 536,5 грн. за подачу апеляційної скарги на оскарження другого судового акту.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Житомирської області від 05.07.12 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 05.07.12 р. у справі №11/5007/666/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Стеценко Р.Н., Гевко П.Т., Вергун Н.Г., Закусило І.В., Ковтун Н.К., Омельченко Н.П., Леонової Т.Ю. та Івашкової Л.Б. - без задоволення.
Стягнути з Івашкової Лариси Борисівни (м. Житомир, вул. Черняховського, 112, ідентифікаційний номер 2054004384),
Стеценко Рузалії Назарівни (м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 6, кв. 4а ідентифікаційний номер 2019217285),
Леонової Тетяни Юріївни (м. Житомир, вул. Театральна, 9/5, кв. 14. ідентифікаційний номер 2580906384),
Гевко Павліни Тадеушівни (м. Житомир, вул. Пролетарська, 23, ідентифікаційний номер 2160105105),
Омельченко Наталії Петрівни (м. Житомир, вул. Чкалова, 43, ідентифікаційний номер 098804381),
Ковтун Надії Казимирівни (м. Житомир, вул. Саєнко, 81-а, кв. 2, ідентифікаційний номер 2021104724),
Закусило Інни Василівни (м. Житомир, вул. Котовського, 62, кв. 23, ідентифікаційний номер 2382912181),
Вергун Надії Григорівни (м. Житомир, пров. Вацківський, 3, кв. 61, ідентифікаційний номер 1999818383), в рівних частках, судовий збір 536,5 (п'ятсот тридцять шість грн. 50 коп.) грн. недоплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №11/5007/666/12 повернути господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Філіпова Т.Л.