ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2012 року справа № 5020-961/2012

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт",

ідентифікаційний код 19449122

(99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А)

про банкрутство боржника,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

заявник-боржник (Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт") -явку уповноваженого представника не забезпечив;

ліквідатор (Линник Юрій Петрович) -Кирилін М.В. -представник, паспорт АР 268952, виданий 04.05.2001 Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі, довіреність № 24/09/12 від 24.09.2012;

Державний орган з питань банкрутства (Міністерство юстиції України) -явку уповноваженого представника не забезпечив.

ВСТАНОВИВ:

28.08.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (далі -заявник, боржник), звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із заявою про своє банкрутство у порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 30.08.2012 порушено провадження у справі № 5020-961/2012 за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; призначено підготовче засідання суду на 27.09.2012.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України підготовче судове засідання було відкладено на 17.10.2012.

До початку судового засідання від Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в Автономній Республіці Крим надійшла заява про вступ у справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт", яке в підготовчому засіданні було судом відхилено з тих підстав, що ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в Автономній Республіці Крим на даному етапі провадження у справі про банкрутство ще не є кредитором боржника у розумінні Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також до початку підготовчого засідання суду від боржника надійшла заява про внесення змін до мотивувальної частини заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Присутній в судовому засіданні представник ліквідатора підтримав вказану заяву та, посилаючись на статтю 22 Господарського процесуального кодексу України, просив її задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З аналізу наведених норм убачається, що зміна підстав заяви про порушення провадження у справі про банкрутство є процесуальним правом заявника. За викладених обставин, суд прийняв заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" про зміну підстав заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

В судовому засіданні 17.10.2012 представник ліквідатора підтримав заявлені вимоги та просив визнати Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" банкрутом, відкрити відносно нього ліквідаційну процедуру і призначити ліквідатором боржника-банкрута арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича, який надав суду відповідну заяву про своє призначення ліквідатором боржника-банкрута /арк. с. 23/.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника заявника-боржника, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (ідентифікаційний код -19449122) зареєстровано Балаклавською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 05.02.1993 (запис № 1 075 107 0002 000191); місцезнаходженням юридичної особи є: 99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А /арк. с. 12, 26-29/.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 ЦК України).

Статтею 105 Цивільного кодексу України унормовано, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Пунктом 7.1 та підпунктом „з" пункту 7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (далі -Товариство) встановлено, що вищим органом управління Товариства є загальні збори Учасників Товариства, до компетенції яких, у тому числі, відноситься прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу /арк. с. 5-10/.

Як убачається з матеріалів справи, Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" прийнято рішення про припинення Товариства шляхом його ліквідації; ліквідатором боржника призначено директора Линника Юрія Петровича; встановлено двомісячний строк пред'явлення кредиторами вимог до Товариства з дня публікації повідомлення про ліквідацію; визначено порядок ліквідації Товариства, що відображено у протоколі № 3 від 06.08.2012 / арк. с. 19-20/.

На виконання наведених вище вимог чинного законодавства боржник письмово повідомив Державного реєстратора Балаклавської районної державної адміністрації України у місті Севастополі про припинення юридичної особи; в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації -„Бюлетені Державної реєстрації" № 224(24) від 07.09.2012 було розміщено оголошення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт".

За заявою боржника, інформація про прийняте ним рішення про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" шляхом його ліквідації внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується, зокрема, Спеціальним витягом зробленим судом за електронним запитом від 31.08.2012 /арк. с. 26-29/.

З метою виконання вимог частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України ліквідаційною комісією боржника про припинення юридичної особи були письмово повідомлені відомі кредитори, про що свідчать відповідні листи, надіслані на їх адресу, а також повідомлені орган державної податкової служби та відповідні фонди.

При проведенні ліквідаційної процедури підприємства ліквідатором встановлено, що за даними бухгалтерського обліку Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" має кредиторську заборгованість у сумі 23 511 878,97 грн, у той час як активи боржника складають лише 6 350 038,75 грн.

Частиною п'ятою статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, якщо при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Аналогічно, згідно з частиною першою статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

28.08.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання себе банкрутом. Ухвалою суду від 30.08.2012 заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-961/2012.

Частиною другою статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру тощо.

Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом в порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є факт недостатності майна для задоволення вимог кредиторів, тобто перевищення пасиву над активом (принцип неоплатності).

Судом встановлено факт недостатності майна підприємства для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим є наявними підстави для визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом (абз. 2 ч. 1 ст. 23 Закону).

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше (ч. 2 ст. 23 Закону).

Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом (ч. 3 ст. 23 Закону).

Відповідно до частини другої статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Заява про визнання боржника банкрутом містить клопотання про призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича, який проживає за адресою: 99022, м. Севастополь, вул. Костромська, 10, кв. 18; ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ № 470329 видана Державним департаментом з питань банкрутства 29.03.2012.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення інформації про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Оголошення повинно містити відомості, вказані в частині п'ятій статті 23 Закону, а також строк подачі претензій та вказівку на те, що ліквідація здійснюється за процедурою, передбаченою положеннями статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Формування реєстру вимог кредиторів та його затвердження здійснюється судом відповідно до загальних положень, передбачених статтями 14-15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас, відповідно до частини першої статті 39 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підлягає внесенню запис про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною другою статті 67 Закону України „Про виконавче провадження", у разі ліквідації боржника -юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

На підставі викладеного, керуючись статтею 45 Господарського процесуального кодексу України, статтями 22-24, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частиною першою статті 39 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (ідентифікаційний код 19449122; 99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А) визнати банкрутом.

2. Відкрити ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців.

3. Призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича (99022, м. Севастополь, вул. Костромська, 10, кв. 18; ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ № 470329 від 29.03.2012 видана Державним департаментом з питань банкрутства).

4. Зобов'язати ліквідатора у 10-денний строк із дня винесення даної постанови подати до офіційних друкованих органів (газети „Голос України" або „Урядовий кур'єр") оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (ідентифікаційний код 19449122; 99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А) банкрутом.

5. Зобов'язати ліквідатора здійснити заходи, передбачені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після завершення ліквідаційної процедури надати суду по готовності на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених статтями 25-32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", письмово повідомити всіх відомих кредиторів про введення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" ліквідаційної процедури.

6. Завершити підприємницьку діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт".

7. Припинити повноваження власника майна банкрута та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

8. Строк виконання всіх грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" вважати таким, що настав.

9. Нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ юг" припинити.

10. Вважати не конфіденційними та такими, що не містять комерційну таємницю, звіти про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (ідентифікаційний код 19449122; 99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А).

11. Копії даної постанови направити банкруту, ліквідатору, Державному органу з питань банкрутства, Державному реєстратору Балаклавської районної державної адміністрації у місті Севастополі.

Суддя підпис В.О. Головко