АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Полтавцевої Г.А.,
суддів Корнієнко Т.Ю., Мосьондза І.А.,
за участю прокурора Тертичного О.А.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 6 серпня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Києва, громадянин України, який має професійно - технічну освіту, працює слюсарем механоскладальних робіт в Спеціалізованому ліфтовому управлінні №1 ЗАТ «Отіс», зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 263 та ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.1 ст. 115 КК України - до позбавлення волі строком на 8 років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
Питання про речові докази вирішено судом в порядку ст.81 КПК України.
Вироком постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 3 206 гривень 77 копійок судових витрат.
Згідно з вироком, ОСОБА_3, 8 березня 2010 року, перебуваючи за місцем свого проживання - в квартирі АДРЕСА_1, з метою незаконного виготовлення та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, шляхом переробки саморобним способом сигнального револьверу НОМЕР_1 виготовив вогнепальну зброю - однозарядний гладкоствольний пістолет калібру 8 мм.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на виготовлення та зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів, ОСОБА_3 з метою перевірки бойової здатності незаконно виготовленого ним пістолету, 8 березня 2010 року біля 14 години, перебуваючи у своїй квартирі, виготовив два патрони, що складалися з 8 мм сигнального патрону і 8 мм снаряду картечі, після чого спорядив ними два незаконно виготовлені саморобні стволи.
В подальшому, вставляючи по черзі саморобні стволи, споряджені саморобними патронами, в корпус пістолета, ОСОБА_3 зробив два постріли в приміщенні своєї квартири в стіну кімнати, впевнившись, що виготовлені ним пістолет з двома стволами та боєприпаси придатні для здійснення пострілів. Продовжуючи свої злочинні дії, цього ж дня аналогічним способом виготовив ще два патрони, які були придатними до стрільби і спорядив ними кустарно виготовлені стволи.
Один із змінних стволів, споряджених боєприпасом до вогнепальної зброї, ОСОБА_3 вставив в ствол пістолета і зафіксував його болтом фіксації, привівши тим самим пістолет у бойову готовність.
Вказаний пістолет ОСОБА_3 сховав у шафі, що знаходилася в коридорі його квартири, а другий саморобний ствол, споряджений боєприпасом до вогнепальної зброї, поклав на стелажі у кімнаті, де зберігав без передбаченого законом дозволу.
Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3, 22 березня 2010 року, близько четвертої години, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, на ґрунті конфлікту, який виник раптово між ним та особами, які відпочивали в квартирі НОМЕР_2 вказаного вище будинку і заважали йому заснути, наставив одноразовий гладкоствольний пістолет калібру 8 мм, споряджений саморобним боєприпасом до вогнепальної зброї, до дверного вічка вхідних дверей квартири та, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання смерті іншій людині, умисно вистрелив у дверне вічко, спричинивши своїми діями сліпе вогнепальне поранення шиї потерпілого ОСОБА_4, який перебував у приміщенні квартири, від якого той помер на місці.
Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) трупа від ІНФОРМАЦІЯ_2 № 679/2 смерть ОСОБА_4 настала від сліпого вогнепального поранення шиї із крайовим ушкодженням загальної сонної артерії і розвитком крововтрати (а. с. 97-107 т.1).
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи, та правильність кваліфікації дій засудженого, просить вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасувати, виключити з мотивувальної частини вироку обставини, які, на думку суду, пом'якшують відповідальність - усвідомлення неправомірності своєї поведінки та критичну її оцінку, а також з'явлення із зізнанням, оскільки такі обставини не відповідають ст.66 КК України та матеріалам справи, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 115 КК України - 9 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, просить остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 9 років позбавлення волі.
При цьому посилається на те, що вирок є незаконним і підлягає скасуванню в частині призначеного покарання в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів, характеру суспільної небезпечності, обставинам вчинення злочину та особі засудженого.
Також зазначає, що при призначенні покарання судом не в достатній мірі враховано кількість та тяжкість вчинених засудженим злочинів.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, потерпілих, які погодились з доводами апеляції прокурора, засудженого, який заперечував проти задоволення апеляції, провівши судове слідство в частині перевірки даних про особу засудженого та судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 КК України та ч. 1 ст. 115 КК України ґрунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених у їх сукупності, та в апеляції не оспорюється, тому колегія суддів з кваліфікацією дій ОСОБА_3 за цими статтями погоджується.
Як видно з мотивувальної частини вироку, при призначенні покарання засудженому судом першої інстанції було враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, який до кримінальної відповідальності притягається вперше, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, його щире каяття.
Доводи апеляції прокурора, що судом безпідставно визнано обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3, з'явлення із зізнанням, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, явка з повинною засудженого була зареєстрована в органах внутрішніх справ 22.03.2010 року, тобто в день порушення кримінальної справи, а в рапорті оперуповноваженого ОСОБА_5 про реєстрацію злочину від 22.03.2010 року зазначено, що ОСОБА_3 у вчиненому злочині зізнався (т.1, а. с. 1, 5, 124).
Доводи прокурора, що судом невірно визнано обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 - усвідомлення неправомірності своєї поведінки та критичну її оцінку, - колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки у відповідності до ст.66 КК України суд може визнати обставинами, що пом'якшують покарання, і ті, які не зазначені в частині першій цієї статті, а з пояснень засудженого на досудовому та судовому слідстві вбачається, що він дійсно щиро каявся у вчиненому і розумів глибину неправомірності своєї поведінки.
Доводи прокурора про те, що каяття засудженого не щире, оскільки він не намагався відшкодувати збитки потерпілим, не відповідають матеріалам справи, оскільки цивільний позов по даній справі не був заявлений.
За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України і є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи вищенаведене, апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, про постановлення по даній справі нового вироку та про призначення засудженому ОСОБА_3 більш суворого покарання задоволенню не підлягає.
Разом з тим, вирок місцевого суду підлягає зміні в порядку ст.365 КПК України
через допущені в мотивувальній частині вироку суперечності.
Зокрема, при викладенні фабули обвинувачення суд встановив доведеним, що засуджений, вчиняючи злочин, передбачений ст.115 ч.1 КК України, усвідомлював суспільну небезпечність наслідків своїх дій та, передбачаючи і бажаючи смерті іншій людині, умисно вистрелив з пістолета у двірне вічко, тобто суд у цій частині вироку прийшов до висновку про вчинення злочину з прямим умислом, як і було пред'явлено обвинувачення (а.с.24, абзац другий 2-ї сторінки вироку).
Разом з тим, на а.с.27, в кінці 5-го абзацу 5-ї сторінки мотивувальної частини вироку суддею зазначено, що ОСОБА_3 свідомо припускав суспільно небезпечні наслідки від своїх дій, тобто в цій частині вироку суд зробив висновок, що злочин вчинено з непрямим умислом.
Крім того, в абзаці 6-му на цій же сторінці суддя зазначає, що умисел на вбивство може бути прямий і непрямий, але висновку про те, з яким же умислом вчинено злочин, передбачений ст.115 ч.1 КК України, ОСОБА_3, - не робить.
За відсутності апеляції прокурора на ці суперечності, допущені місцевим судом, колегія суддів вважає за необхідне їх усунути, оскільки це не погіршує становища засудженого.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 6 серпня 2012 року щодо ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
В порядку ст.365 КПК України вирок суду змінити, виключити з мотивувальної частини вироку, а саме з абзацу 5 на а.с.27 (5-тий аркуш вироку, твердження суду, що ОСОБА_3 «свідомо припускав небезпечні наслідки від своїх дій», а також абзац 6-тий цієї сторінки, який починається словами «Судом враховується …» і закінчується словами «свідомо припускає її настання».
В решті вирок залишити без змін.
Судді:
Полтавцева Г.А. Корнієнко Т.Ю. Мосьондз І.А