Апеляційний суд міста Києва
____________________________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
3 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді Тютюн Т.М.,
суддів Журавля О.О., Ященка М.А.,
за участю прокурора Карпука Ю.А.,
представників потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали скарги за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року,
у с т а н о в и л а :
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23.08.2012 року задоволено скаргу представника потерпілого ОСОБА_1, скасовано постанову старшого слідчого прокуратури Святошинського району міста Києва від 27.12.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину та повернуто матеріали кримінальної справи № 50-5940 для проведення додаткової перевірки.
Своє рішення суд мотивував тим, що слідчий порушив вимоги ст.ст.22, 99 КПК України, що стосуються повноти та всебічності розслідування кримінальної справи. Так, в основу постанови слідчий поклав показання ОСОБА_3, висновки судової автотехнічної та судової хімічної експертиз, для проведення яких, серед іншого, вихідні дані надано ОСОБА_3, і частково - висновок судової транспортно-трасологічної експертизи. Разом з тим, слідчий не взяв до уваги показання потерпілої ОСОБА_4 та іншу частину висновку судової транспортно-трасологічної експертизи, не допитав потерпілого ОСОБА_5 і його представника ОСОБА_2 А тому суд прийшов до висновку, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 винесена передчасно.
_________________________________________
Справа № 10/2690/1832/2012
Категорія: ст.2362 КПК України
Головуючий у першій інстанції: Жмудь В.О.
Доповідач: Тютюн Т.М.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, прокурор подав апеляцію, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та залишити без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури. В обґрунтування доводів апеляції прокурор вказує, що суд першої інстанції невірно оцінив матеріали справи і дійшов до висновку, який суперечить обставинам справи, і при винесенні постанови порушив вимоги кримінально-процесуального закону.
На переконання апелянта, слідчий правильно не взяв до уваги показання потерпілої ОСОБА_4, оскільки вона постійно змінювала їх. Потерпілий ОСОБА_5 не допитаний, оскільки отримані ним тілесні ушкодження перешкоджають участі у слідчих діях, а допит як свідка ОСОБА_2, який не був очевидцем пригоди, є недоцільним. Тому прокурор стверджує про відсутність у матеріалах справи будь-яких даних, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_3 ознак складу злочину.
У запереченнях на апеляцію прокурора представник потерпілого ОСОБА_1 просить залишити постанову суду першої інстанції без зміни, а апеляцію - без задоволення. При цьому не погоджується з доводами прокурора, що показання потерпілої ОСОБА_7 є суперечливими, а допит ОСОБА_2 - недоцільним, звертає увагу, що слідчим до теперішнього часу не з'ясовано стан здоров'я ОСОБА_5, а в основу прийнятого рішення покладено висновок судової транспортно-трасологічної експертизи, який суперечить іншим доказам у справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав апеляцію, просив постанову суду першої інстанції скасувати та повернути матеріали скарги на новий судовий розгляд, пояснення представників потерпілого, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали скарги та матеріали кримінальної справи № 50-5940, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи щодо ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи № 50-5940, старшим прокурором відділу 04/2/2 прокуратури міста Києва постановою від 18.01.2011 року скасовано постанову заступника начальника відділення Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 29.11.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.286 КК України, і порушено кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Постановою від 27.05.2011 року старшим слідчим прокуратури Святошинського району міста Києва, в провадженні якого перебувала справа, змінено кваліфікацію з ч.1 ст.286 КК України на ч.2 ст.286 КК України.
При винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 слідчий поклав в основу показання останнього про те, що під час керування транспортним засобом відбувся контакт з невстановленим автомобілем, внаслідок чого його автомобіль змінив напрямок руху і зіткнувся з перешкодою, висновок судової автотехнічної експертизи № 2795/11-18 від 24.05.2011 року, висновок судової хімічної експертизи № 330хс від 22.07.2011 року, при призначенні яких надавалися вихідні дані відповідно до показань ОСОБА_3, на що правильно звернув увагу суд першої інстанції. Крім того, слідчий частково виклав висновок судової транспортно-трасологічної експертизи № 3751/11-18 від 24.05.2011 року, відкинув показання потерпілої ОСОБА_4, зазначивши, що відноситься до них критично, оскільки потерпіла змінювала їх, і не дав оцінки висновку судової транспортно-трасологічної експертизи в тій частині, що якщо виходити з вказаних ОСОБА_3 обставин ДТП, можна лише стверджувати, що в момент первинного контакту повздовжні вісі автомобіля «Mitsubishi» та невстановленого автомобіля знаходилися під гострим кутом, що був розкритий проти ходу годинникової стрілки відносно повздовжньої осі автомобіля «Mitsubishi».
Таким чином слідчий прийшов до висновку, що в ході досудового слідства в справі не зібрано докази, які б вказували на порушення ОСОБА_3 правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів під час керування автомобілем НОМЕР_1 і знаходились у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, що мала місце 20.11.2011 року на вул. Борщагівській, 115 в м. Києві, в результаті якої пасажирам ОСОБА_8, ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості, а ОСОБА_5 - тяжкі тілесні ушкодження.
І колегія суддів зауважує, що навіть дата дорожньо-транспортної пригоди слідчим у постанові зазначена невірно.
На вказану постанову в порядку, визначеному ст.2361 КПК України, представник потерпілого ОСОБА_1 подала скаргу до суду.
Відповідно до вимог ст.2362 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. В разі необхідності суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу.
Залежно від того, чи були при відмові у порушення справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, розглянувши скаргу, суддя скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_1 дотримані.
Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції дослідив матеріали кримінальної справи № 50-5940, в рамках якої винесено оскаржувану постанову, заслухав пояснення скаржників та прокурора і дійшов до правильного висновку про невиконання слідчим вимог ст.99 КПК України при відмові в порушенні справи з огляду на допущені неповноту та однобічність досудового слідства, про що детально викладено в постанові.
З доводами прокурора про неможливість допиту потерпілого ОСОБА_5 та недоцільність допиту як свідка ОСОБА_2 колегія суддів не погоджується.
У справі, дійсно, є довідка, з МЦ «Універсальна клініка «Оберіг», відповідно до якої станом на 8.04.2011 року ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі в клініці інсульту, нейрореабілітації та тривалих порушень свідомості у тяжкому стані і без свідомості. Однак постанову про відмову в порушенні кримінальної справи винесено 27.12.2011 року, і даних про те, що протягом майже восьми місяців слідчим вжито заходи для встановлення стану здоров'я потерпілого, матеріали справи не містять.
Крім того, згідно з ст.68 КПК України як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи.
І з урахуванням пояснень ОСОБА_2, що обставини ДТП йому відомі з слів сина, слідчий мав допитати його. Твердження ж прокурора, що ОСОБА_2 не був очевидцем пригоди, а тому немає необхідності в його допиті, не ґрунтуються на вимогах закону.
Отже, доводи апелянта про невідповідність висновків суду, які викладені у постанові, фактичним обставинам справи, є безпідставними. Що стосується посилань на незаконність постанови суду як такої, що винесена з порушенням кримінально-процесуального закону, то жодних даних про те, які порушення допущено судом під час розгляду скарги ОСОБА_1, апеляція не містить.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що слідчим при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи не дотримано вимоги ст.99 КПК України, а тому суд вірно скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та повернув матеріали для проведення додаткової перевірки.
Таким чином постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і підстави для задоволення апеляції прокурора відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 23 серпня 2012 року, якою задоволено скаргу представника потерпілого ОСОБА_1, скасовано постанову старшого слідчого прокуратури Святошинського району міста Києва від 27 грудня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину та повернуто матеріали кримінальної справи № 50-5940 для проведення додаткової перевірки, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Судді:
Тютюн Т.М. Журавель О.О. Ященко М.А.