АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого-судді: Маліновського О.А.

Суддів: Юденко Т.М., Гладія С.В.,

з участю прокурора: Гуменюк Л.М.

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 02 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не

працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

кв. 78, раніше судимого:

· 16.11.2011 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 190, ст. 70 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, в силу ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 16.11.2011 року за ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 190 та ст. 70 КК України, остаточну міру покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено у виді позбавлення волі строком на 6 років із конфіскацією всього належного йому майна.

Як вказано у вироку, ОСОБА_4 в березні 2011 року вирішив шахрайським шляхом заволодіти грошима ОСОБА_1 Для цього у невстановлений досудовим слідством час, знаходячись у гаражному кооперативі по вул. Глухівській, 2 в м. Києві, він повідомив ОСОБА_1 завідомо неправдиву інформацію про те, що він є одним із керівників охоронної фірми та має можливість влаштувати ОСОБА_1 на роботу охоронцем у свою фірму. Для цього йому необхідні грошові кошти в сумі 1150 грн на оформлення відповідних документів та форменного одягу. ОСОБА_1 повірив йому та не здогадувався про злочинний намір засудженого. У травні 2011 року у невстановлений досудовим слідством час, у невстановленому досудовим слідством місці, яке знаходиться на території Деснянського району м. Києва, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 гроші в сумі 1150 грн., якими розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на суму 1150 грн.

Крім того, ОСОБА_4 приблизно в середині квітня 2011 року вирішив повторно шахрайським шляхом заволодіти грошима ОСОБА_5 Для цього в середині квітня 2011 року у невстановлений досудовим слідством час, знаходячись у невстановленому місці по бул. Перова в м. Києві, повідомив ОСОБА_5 неправдиву інформацію про те, що він є одним із керівників охоронної фірми та має можливість влаштувати потерпілого на роботу охоронцем у свою фірму. Для цього йому необхідні грошові кошти в сумі 1 150 грн.на оформлення відповідних документів та форменного одягу. З цим потерпілий погодився та в перших числах травня 2011 року біля магазину «Поляна» по вул. Будищанській в м. Києві передав засудженому вказану суму грошей.

Крім того, ОСОБА_4 приблизно в травні 2011 року, аналогічним способом повторно шахрайським шляхом заволодів грошима ОСОБА_3 в сумі 2 500 грн., повідомивши потерпілому ОСОБА_3 неправдиву інформацію про те, що він є одним із керівників охоронної фірми та має можливість влаштувати потерпілого на роботу охоронцем у свою фірму. Для цього йому необхідні грошові кошти в сумі 1 150 грн. на оформлення відповідних документів та форменного одягу. Потерпілий погодився та в травні 2011 року біля будинку 8 по вул. Бальзака в м. Києві передав засудженому вказану суму грошей, спочатку 1 500 грн., а потім 1 000 грн. за форму.

Крім того, ОСОБА_4 приблизно в травні 2011 року аналогічним способом повторно шахрайським шляхом заволодів грошима ОСОБА_2 в сумі 2 040 грн., повідомивши потерпілому неправдиву інформацію про те, що він є одним із керівників охоронної фірми та має можливість влаштувати потерпілого на роботу охоронцем у свою фірму. Для цього йому необхідні грошові кошти в сумі 1 150 грн. на оформлення відповідних документів та 890 грн. для придбання робочого одягу. Потерпілий погодився та в травні 2011 року на ринку «Петрівка» по вул. Лугова в м. Києві передав засудженому вказану суму грошей - 1 150 грн.

В подальшому 17 травня 2011 року близько 11 год. ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, шляхом обману ОСОБА_2 отримав від останнього гроші в сумі 890 грн. та привласнив їх.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, а справу повернути до Деснянського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд.

Вважає, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим. Зокрема, судом першої інстанції не було надано належної оцінки суперечливим показанням потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 стосовно подій, які вони описували у судовому засіданні. Крім того, судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання про застосування до нього акту амністії, було проігноровано його скарги на дії слідчого Деснянського СВ РУГУ МВС України в м. Києві, та клопотання його захисника ОСОБА_6 про виклик в судове засідання вказаних у клопотанні осіб.

Розглянувши справу в межах апеляції засудженого, заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та потерпілих, які заперечують проти задоволення апеляції, вказуючи на законність і обґрунтованість вироку, провівши судові дебати, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого у вчиненні цього злочину за обставин, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і підтверджується доказами, що ретельно досліджені під час судового слідства і яким судом першої інстанції дана належна оцінка в їх сукупності, керуючись законом суд обґрунтував свої висновки в вироку суду.

При цьому повно і всебічно були перевірені у судовому засіданні доводи засудженого, на які є посилання в апеляції, показання потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були досліджені в судовому засіданні судом першої інстанції, вони є послідовними, узгодженими з іншими доказами по справі, відповідають фактичним обставинам справи. Зміна показань засудженим і невизнання ним вини, суд правильно оцінив як намагання уникнути відповідальності за вчинене.

Також, судом обгрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_4 акту амністії, оскільки відповідно до п. «в» ст.7 Закону України «Про амністію у 2011 році», амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину, які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання, так як ОСОБА_4 був засуджений 16 листопада 2011 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 190, ст. 70 КК України на 6 років позбавлення волі і відбув менше половини призначеного йому покарання на момент винесення вироку судом першої інстанції.

Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 323 КПК України, є законним і обґрунтованим, порушень кримінально-процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції, які б були підставами для зміни чи скасування вироку при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 2 липня 2012 року щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України - без змін.

СУДДІ:

Маліновський О.А. Юденко Т.М. Гладій С.В.