АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/11896/2012 Головуючий у 1 інстанції - Мальцев Д.О.
Суддя-доповідач - Соколова В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.
при секретарі: Соколюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.04.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Експобанк» про визнання кредитного договору удаваним правочином, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2011 року позивач звернувся до суду позовом в якому просив визнати правочин щодо укладання кредитного договору в іноземній валюті № 165/2008 USD від 30.09.2008 удаваним, таким, що був укладений для приховання іншого правочину, який був насправді вчинений.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02.04.2012 позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Експобанк» про визнання кредитного договору удаваним правочином - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність та необґрунтованість рішення суду, оскільки судом не були прийняті до уваги доводи позивача відносно підстав визнання правочину удаваним, не були застосовані норми матеріального права, які підлягають застосуванню для правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем. Апелянт посилається на факт отримання ним коштів в іноземній валюті, проте перерахування коштів на придбання автомобіля в автосалоні та пов'язані з цим витрати, відповідач здійснював в національній валюті в сумі, що була еквівалентною сумі у доларах США, що вказана у Кредитному договорі та Договорі застави (16 029 доларів США) за встановленим на день переведення грошових коштів курсом (4,8613 гривень = 1 долар США). Вважаючи, що кредит позивачу фактично видавався у гривнях, а не в доларах США, як вказано в Кредитному договорі та Договорі застави і цього не було враховано судом першої інстанції, апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив відмовити у її задоволенні, зазначив, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим, а тому просив залишити його без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сторони, підписавши спірний договір, встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо валюти кредитування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 235 ЦК України, встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Ознаками такого правочину є наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін, відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Тобто має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину - спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося сторонами, 30 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк»» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк»») та ОСОБА_2 укладено договір кредиту № 165/2008 USD (а.с. 5-9).
Згідно пп. 1.1., 1.2., 1.5 п. 1 умов договору банк надає позичальнику кредит на придбання автомобілю та оплати супутніх послуг в розмірі 16029 доларів США 00 центів зі сплатою 15,5 % річних з терміном повернення не пізніше 29 вересня 2015 року.
Таким чином, вищенаведені положення договору свідчать про те, що метою отримання позивачем кредитних коштів було придбання останнім автомобіля та оплату супутніх послуг.
Факт перерахування банком коштів у сумі необхідній для придбання ОСОБА_2 автомобіля Daewoo Lanos TF69Y д.р.н. НОМЕР_1 як і придбання позивачем цього автомобілю сторонами не заперечувався під час розгляду справи в суді першої інстанції та під час розгляду скарги в суді апеляційної інстанції. Крім того вказаний факт підтверджується матеріалами справи (а.с. 47).
Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 7.8 позичальник підписанням цього договору свідчить, що він не знаходиться під впливом тяжких обставин і умови цього договору є придатні для позичальника та не є невигідні для нього. Позичальник цим також підтверджує, що він до укладення цього договору отримав від банку повну інформацію про банк та кредитні умови.
Тобто, на момент підписання кредитного договору, позивач погодився на отримання кредиту у валюті на умовах й в порядку передбаченому кредитним договором, хоча й не був обмежений в праві укласти договір в національній валюті.
За наведених обставин, враховуючи те, що на час підписання кредитного договору сторонами та на час виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором позивач прийняв та не заперечував проти такого виконання банком умов договору, а також те, що позивачем досягнуто мети договору та придбано за кредитні кошти автомобіль підстави вважати правочин удаваним у колегії суддів відсутні.
Отже, доводи позивача викладені в апеляційній скарзі, всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК України не були ним доведені в судовому засіданні в установленому законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, колегія судді приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.04.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Експобанк» про визнання кредитного договору удаваним правочином - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: