1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Чорного О.М.,

за участю: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

02.08.2012 року відносно ОСОБА_1 складено протокол № 479792 про адміністративне правопорушення щодо порушення ним п. 1.3, 2.3б, 12.1, 12.3 ПДР України, оскільки останній 02.08.2012 року приблизно на десяту годину ранку, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на автомобільній дорозі Мотовилівка М-05, не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки в русі не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки автомобіля, допустив виїзд на зустрічну смугу руху з подальшим зіткненням з автомобілем «Тойота» державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.

Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, шляхом накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляцією, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На його думку, суд дав не правильну оцінку наявним у справі даним про створення водієм ОСОБА_2 аварійної обстановки на дорозі та вжиття ним заходів у стані крайньої необхідності, що підтверджується не лише його поясненнями, а й поясненнями свідка ОСОБА_3 та водія ОСОБА_2 При цьому, крайню необхідність він пояснює тим, що він змушений був виїхати на смугу зустрічного руху щоб уникнути лобового зіткнення з автомобілем «Тойота», який рухався йому на зустріч по його смузі, створивши тим самим аварійну обстановку на дорозі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляції, вивчивши матеріали справи та матеріали скарги, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході судового розгляду встановлено, що водій ОСОБА_1 виїхав на смугу зустрічного руху щоб уникнути лобового зіткнення з автомобілем «Тойота» під керуванням водія ОСОБА_2, яка рухалась йому на зустріч по його смузі.

При цьому, водій ОСОБА_2 в суді першої інстанції підтвердила покази водія ОСОБА_1 щодо фактичних обставин події, пояснивши, що того дня, керуючи автомобілем «Тойота» по смт Мотовилівка у напрямку а/д Київ-Одеса при проїзді затяжного повороту вона дійсно, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхала на смугу зустрічного руху, по якій рухався автомобіля «ГАЗ», у зв'язку з чим останній, уникаючи лобового зіткнення, виїхав на смугу її напрямку руху, після чого вона повернулася на свою смугу руху, де і сталося зіткнення.

Наведені данні про обставини події зіткнення знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду і свідчать про те, що суд першої інстанції належним чином дослідив наявні у справі матеріали та правильно встановив фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, і те що зміну водієм ОСОБА_1 напрямку руху спричинив виїзд йому на зустріч автомобіля «Тойота» під керуванням водія ОСОБА_2, що на даному відрізку проїзної частини не передбачено ПДР України.

Разом з тим, постановляючи рішення, суд залишив поза увагою те, що відповідно до положень п. п. 1.4, 1.5, 1.9 ПДР України, водій ОСОБА_1 мав право розраховувати на те, що інші учасники виконують ПДР і їх дії або бездіяльність не створять небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю або здоров'ю громадян, не завдадуть матеріальні збитки, так як за це вони несуть відповідальність згідно із законодавством.

Також, суд не врахував і положення ст. 18 КУпАП, згідно якого не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Зокрема, встановлені судом данні свідчать про те, що дії водія ОСОБА_1 щодо порушення ПДР, за умов відсутності на дорозі інших транспортних засобів, були вимушені і вчинені ним в межах крайньої необхідності, оскільки його виїзд на смугу зустрічного руху був спричинений виявом на своїй полосі руху небезпеки, відсутністю відповідного з'їзду на праве узбіччя дороги.

Таким чином, з урахуванням того, що дії водія ОСОБА_1 були спричинені крайньою необхідністю, висновки суду про винуватість останнього у спричиненні ДТП, тобто про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є помилковими.

Отже, оскільки суд першої інстанції при постановлені рішення дав неправильну оцінку зібраним і дослідженим у справі даним та неправильно застосував норми адміністративного права України, постанову суду слід скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а апеляцію - задовольнити.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляцю ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2012 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, шляхом накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - закрити, на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чорний