АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.,

суддів Єфімової О.І., Беця О.В.

з участю прокурора Турика М.П.

підозрюваного ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, апеляцію захисника ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою визнано законним затримання та обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Липовець Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого в Національному інституті стратегічних досліджень, зареєстрованого адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч.3 ст. 209 КК України.

Згідно постанови суду, врахувавши дані про особу ОСОБА_1, тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства та суду та перешкоджати встановленню істини у справі, шляхом чинення тиску на свідків, а тому по справі наявні всі підстави для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Також в постанові суд вказав, що затримання ОСОБА_1 було проведено відповідно до вимог закону.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник подав апеляцію та доповнення до неї, в яких просить постанову скасувати, визнати затримання ОСОБА_1Є незаконним, скасувати запобіжний захід у вигляді взяття під варту та обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Захист вважає, що розгляд справи судом проведено однобічно та неповно. При цьому зазначає, що суд при розгляді справи не з'ясував наявність по справі передбачених ст. 148 КПК України підстав для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не звернув уваги, що в матеріалах справи відсутні дані про ухилення ОСОБА_1 від слідства та суду; також вказує, що суд не перевірив можливість застосування менш суворих запобіжних заходів та не врахував при прийнятті рішення дані про особу ОСОБА_1, а саме: сімейний стан ОСОБА_1, який проживає з дружиною та трьома неповнолітніми дітьми, має на утриманні батьків похилого віку, наявність ряду захворювань у самого ОСОБА_1, у його дочки та у батьків, те, що ОСОБА_1 є Головою Ради Федерації роботодавців м. Києва, приймає активну участь у законотворчій діяльності, зареєстрований кандидатом в народні депутати, має постійне місце роботи в Національному інституті стратегічних досліджень.

Також захист вважає, що судом при розгляді справи порушено вимоги кримінально-процесуального закону. В обґрунтування вказаного посилається на те, що суд не розглянув та не задовольнив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу; суд не мотивував рішення про відмову в задоволенні клопотання захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді застави; судом не розглянуто заяви Федерації роботодавців України про передачу ОСОБА_1 на поруки; не розглянуто листи Українського бізнес центру в Лондоні про неупереджений та об'єктивний розгляд подання; не взято до уваги лист Народного депутата ОСОБА_5

Крім того, зазначає, що суд не дав належної оцінки обставинам затримання ОСОБА_1, оскільки слідчий затримуючи ОСОБА_1 вказав, що підставою для затримання є наявність очевидців, які прямо вказали на ОСОБА_1, однак не вказав хто саме є очевидцями, а також не зазначив аркуші справи, на яких містяться вказані пояснення; а також слідчий в протоколі не зазначив підстави та мотиви затримання, день, години затримання, рік і місяць затримання, не склав протокол про роз'яснення прав підозрюваному, положень.

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисників, підозрюваного, які підтримали подану захисником апеляцію з доповненнями до неї, думку прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляції та вивчивши матеріали судової та кримінальної справ, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з постанови суду, 30 серпня 2012 року старшим слідчим ОВС СУ ДПС у м. Києві порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч.3 ст. 209 КК України. 31 серпня 2012 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні вказаних злочинів. 03 вересня 2012 року старший слідчий звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з поданням про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з метою запобігти намаганням умисного ухилення від слідства та суду, а також виконання процесуальних рішень, з метою недопущення можливих випадків перешкоджання встановленню у кримінальній справі, здійснення тиску на свідків та інших учасників.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва задоволено подання слідчого та щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Встановлений нормами кримінально-процесуального законодавства України (ст. 165-2 КПК України) порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту передбачає, що подання органу досудового слідства за змістом повинно містити необхідні дані про особу і про злочин, що їй інкримінується, та містити посилання на підстави необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

При судовому розгляді подання про обрання запобіжного заходу суд повинен перевірити відповідність змісту подання вимогам закону та з'ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у поданні слідчого підстав для обрання щодо особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суддя повинен врахувати тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа та проаналізувати особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь зменшення (збільшення) ризику переховування особи від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Зазначені вимоги закону судом виконані.

Як вбачається з постанови суду та протоколу судового засідання, при розгляді подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, судом встановлено, що в розпорядженні слідчого є достатні дані існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч.3 ст. 209 КК України.

Судом перевірена наявність підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі та виконанню процесуальних рішень. При цьому під час розгляду подання судом було вивчено матеріали справи, вислухано думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчого та враховано дані про особу ОСОБА_1, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, місце проживання, дані про відсутність судимості, фінансові можливості та соціальні зв'язки, а також тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється.

Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновків про необхідність обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки суворість можливого покарання в сукупності з характером діяльності ОСОБА_1, його фінансовим становищем та набутими діловими зв'язками, достатньо переконливо свідчать про наявність по справі ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, а саме наявність небезпеки використання ОСОБА_1 набутих зв'язків з метою ухилення від правосуддя та перешкоджання встановленню істини у справі.

Обрання ОСОБА_1 такого запобіжного заходу на даному етапі розслідування справи є необхідним і таким, що забезпечить виконання ним процесуальних обов′язків, зможе запобігти спробам ухилитись від слідства та суду та перешкодити встановленню істини у справі, а тому колегія суддів не вбачає підстав для обрання щодо ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу, як про це ставилося питання під час апеляційного розгляду.

Посилання захисту на те, що суд не перевірив можливість застосування менш суворих запобіжних заходів та не розглянув ряд клопотань про застосування щодо ОСОБА_1 таких запобіжних заходів є безпідставними. Згідно постанови суду та протоколу судового засідання, судом перевірена можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів та встановлено, що такі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. При цьому судом було враховано клопотання ряду юридичних осіб про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та взяття на поруки, а також клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Доводи апеляції захисника про однобічність та неповноту судового розгляду подання також є безпідставними, оскільки суд, розглядаючи подання, всебічно та повно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів у постанові мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Одночасно з поданням слідчого про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, у відповідності до вимог ст. 106 КПК України, судом розглянуто скаргу підозрюваного про незаконність його затримання. У постанові суд зазначив, що під час затримання ОСОБА_1 було роз'яснено підстави та мотиви затримання, а також пов'язані з цим права, передбачені Конституцією України та КПК України. Зокрема підозрюваному роз'яснено право на захист та згідно постанови слідчого вирішено питання щодо участі на стадії досудового слідства захисника. Колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку, про те, що при затриманні ОСОБА_1 було дотримано вимоги КПК України. Твердження захисника, що в протоколі слідчий не зазначив підстави та мотиви затримання, день, години затримання, рік і місяць затримання, не склав протокол про роз'яснення прав підозрюваному суперечать матеріалам справи, а саме відповідному протоколу затримання, де містяться всі перелічені дані.

Будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування постанови суду, при апеляційному розгляді не встановлено, і твердження апелянта про наявність таких порушень є необґрунтованими.

Таким чином, суд першої, розглянув подання слідчого та скаргу підозрюваного з урахуванням всіх вимог КПК України, а тому постанова суду є законною і обґрунтованою та її необхідно залишити без зміни, а апеляцію захисника - без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 106, 115, 165-2, 362, 365, 382 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2012 року, якою визнано законним затримання та обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

Головуючий:

Судді: