Справа № 2-746 2007р.
РІШЕННЯ
іменем України
18 вересня 2007 року Токмацький районний суд Запорізької області
в складі: головуючого Шаповалова М. Д.
при секретарі Астахової С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Токмак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Токмацької центральної районної лікарні м. Токмак про визнання наказу №36 від 26.01.2004року, таким, що порушує законні права позивача, та визнання недійсною угоду №14 від 26.01.2005 року та стягнення за угодою №14 від 26.01.2005 року: оплати за протезування з урахуванням індексу інфляції за період січень 2005р. - серпень 2007 року та 3% річних, компенсації за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати, - а всього 213, 48грн.
ВСТАНОВИВ:
До Токмацького районного суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до Токмацької центральної районної лікарні м. Токмак про визнання наказу №36 від 26.01.2004року, таким, що порушує законні права позивача, та визнання недійсною угоду №14 від 26.01.2005 року та стягнення за угодою №14 від 26.01.2005 року: оплати за протезування з урахуванням індексу інфляції за період січень 2005р. -серпень 2007 року та 3% річних, компенсації за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати, - а всього 213, 48грн.
Позивачка є учасником війни, згідно п.2 ч.1 ст. 143 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на безоплатне першочергове зубопротезування, крім протезування з дрогоцінних металів. У січні 2005 року ОСОБА_1 зверталась до ЦРЛ м. Токмак з приводу зубопротезування.
Згідно договору №38 від 26.01.2005року їй надані безоплатні послуги на зубопротезування на загальну суму 173, 46грн. У зв'язку з недостатнім фінансуванням ЦРЛ з місцевого бюджету позивачці відповідачем запропоновано було укласти договір на надання додаткових послуг на зубопротезування. Після згоди позивачки, між сторонами було укладено договір №14 від 26.01.2005 року, і позивачка отримала оплатне зубопротезування на загальну суму 146, 56грн.
В судовому засіданні представник позивачки син ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги матері в повному обсязі та пояснив, що мати була вимушена укласти договір на невигідних для неї умовах, оскільки потребувала термінового зубопротезування за станом здоров'я.
ОСОБА_2 також суду пояснив, що наказ №36 від 26.01.2004року про надання платних медичних послуг незаконний та не відповідає Конституції України і ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тому він просить визнати данний наказ незаконним, а угоду №14 від 26.01.2005 року - недійсною.
У зв'язку з чим також просить стягнути за угодою №14 від 26.01.2005 року з
відповідача на користь матері: суму оплатного протезування з урахуванням індексу інфляції за період січень 2005р. - серпень 2007 року та 3% річних, компенсації за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати, - а всього 213, 48грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що згідно договору №38 від 26.01.2005року позивачці надані безоплатні послуги на зубопротезування на загальну суму 173, 46грн. У зв'язку з недостатнім фінансуванням ЦРЛ з місцевого бюджету позивачці відповідачем запропоновано було укласти договір на надання додаткових послуг на зубопротезування. Після згоди позивачки, між сторонами було укладено договір №14 від 26.01.2005 року, і позивачка отримала оплатне зубопротезування на загальну суму 146, 56грн.
Представник відповідача також: суду пояснив, що дії ЦРЛ м. Токмак по наданню платних послуг по зубопротезуванню ОСОБА_1 відповідають Постанові КМУ від 17.09.1996року №1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я», та розпорядженню Голови Запорізької облдержадміністрації від 08.12.2003 року «Про рекомендації діяльності закладів охорони здоров'я», та наказам Міністерства охорони здоров'я України №1238 від 06.11.1997 року, №252 від 20.10.1999року, №104/345 від 05.06.2000року, №280 від 23.07.2002 року.
Представник ЦРЛ в судовому засіданні пояснив, що як передбачено ст. 627 ЦК України «сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору». Позивачка мала змогу не заключати договір на оплатне зубопротезування, а дочекатися коли надійдуть додаткові кошти з місцевого бюджету на безоплатне зубопротезування. Позивачка та її представник не надали доказів того, що договір на на оплатне зубопротезування було складено під впливом тяжких обставин, тому представник ЦРЛ просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Суд заслухавши пояснення представника ЦРЛ, представника позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 до Токмацької ЦРЛ таким, що не підлягає задоволенню.
Так в судовому засіданні встановлено, що позивачка є учасником війни, згідно п.2 ч.1 ст. 143 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на безоплатне першочергове зубопротезування, крім протезування з дрогоцінних металів. У січні 2005 року ОСОБА_1 зверталась до ЦРЛ м. Токмак з приводу зубопротезування. Згідно договору №38 від 26.01.2005року їй надані безоплатні послуги на зубопротезування на загальну суму 173, 46грн. У зв'язку з недостатнім фінансуванням ЦРЛ з місцевого бюджету позивачці відповідачем запропоновано було укласти договір на надання додаткових послуг на зубопротезування. Після згоди позивачки, між сторонами було укладено договір №14 від 26.01.2005 року, і позивачка отримала оплатні послуги на зубопротезування в розмірі - 146, 56грн.
Договір №14 від 26.01.2005 року на оплатне протезування не суперечить ЦК України, вчинений в письмовій формі, позивачка вимагаючи визнати договір не дійсним згідно ст. 216 ЦК України не взмозі повернути другій стороні все, що вона одержала при виконанні цього договору.
При складанні договору на оплатне протезування ОСОБА_1 була вільна, з пропозицією ЦРЛ погодилась, про що свідчить її підпис, сторони досягли згоди з усіх умов договору. Згідно договору №14 від 26.01.2005 року сторони виконали умови договору повністю.
На думку суду, що якщо ОСОБА_1 надала б суду докази, про неякісне
надання їй оплатних послуг по протезуванню, то вона мала б змогу уточнити свої позовні вимоги, та прохати суд згідно ст. ст. 651 ЦК України змінити або розірвати договір №14 від 26.01.2005 року. Але суд не має право виходити за межі позовних вимог.
Суд не вбачає підстав для визнання наказу ЦРЛ №36 п.1 від 26.01.2004 року, таким, що порушує законні права ОСОБА_1, так як останній передбачає, що платні медичні послуги надаються після укладення письмового договору з юридичними і фізичними особами на підставі розпорядження Голови облдержадміністрації.
Суд находить вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення індексу інфляції та 3% річних, такими, що також не підлягають задоволенню, так як 3% річних застосовуються при кредитних відносинах, а індекс інфляції не може бути застосовано до грошових доходів, що мають разовий характер.
Також суд не вбачає підстав про задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення компенсації за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати, так як згідно ст. 85 ЦПК України це передбачено у випадку тільки задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 203, 208, 215, 216, 625, 627, 628, 638, 641, 642, 647, 649, 651 ЦК України, ст. ст. 60, 85, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Токмацької центральної районної лікарні м. Токмак про визнання наказу №36 від 26.01.2004року, таким, що порушує законні права позивача, та визнання недійсною угоду №14 від 26.01.2005 року та стягнення за угодою №14 від 26.01.2005 року: оплати за протезування з урахуванням індексу інфляції за період січень 2005р. - серпень 2007 року та 3% річних, компенсації за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати, - а всього 213, 48грн. - відмовити повністю.
Протягом десяти днів з момента проголошення рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження цього рішення, а протягом двадцяти днів з момента подання вказаної заяви може бути подана апеляційна скарга на рішення.