справа № 0670/10788/11

категорія 10.4.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Панкеєвої В.А. ,

при секретарі - Антощук Є.С.,

за участю представника позивача, відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу за позовом Житомирського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 6934,44 грн.,-

встановив:

Житомирський міський центр зайнятості звернувся з позовом, в якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 6934,44 грн. Свої вимоги мотивує тим, що під час перебування на обліку як безробітний, відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушено п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в ньому та просив його задовольнити.

Відповідач позов не визнав з підстав відсутності належних доказів того, що він в період перебування на обліку як безробітний мав статус приватного підприємця та отримував доходи від здійснення підприємницької діяльності.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12.10.2010 р. по 26.08.2011 р. перебував на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості та отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 6934,44 грн.

Відповідно до акту № 429 від 01.09.2011 р. встановлено, що ОСОБА_1 з 14.10.1997 р. зареєстрований як приватний підприємець, про що він повідомив особисто, а також підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців № 10663595 від 28.07.2011 р.

Відповідно до п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. N 219, із змінами і доповненнями, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені ч.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.

Згідно ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. N 1533-III, із змінами і доповненнями (далі - Закону), застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

У своїй заяві про надання статусу безробітного від 12.10.2010 р. відповідач ОСОБА_1 власноручно своїм записом і підписом підтвердив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Той факт, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Житомирським міськвиконкомом р.НОМЕР_1 від 14.10.1997 р. підтверджується копіями довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.03.2012 та на 26.03.2012 р., свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, виданого 20.10.1997 р., довідки Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 16.08.2011 р. № 42745/17-2 та листом Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 22.03.2012 р. № 13210/10/17-2.

Заперечуючи щодо задоволення позову відповідач зазначив, що не являється приватним підприємцем, так, як знятий з обліку 17.05.2007 р., проте доказів на підтвердження своїх заперечень суду не надав, хоча відповідно до ч.1 ст.72 КАС України це є його обов'язком.

Доводи відповідача про те, що він не є зайнятою особою, оскільки не отримував і не отримує доходів від підприємницької діяльності є безпідставними з наступних міркувань.

Так, п.б ч.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-XII, із змінами і доповненнями, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Аналізуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що під час написання заяви про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та в період з 12.10.2010 р. по 26.08.2011 р. належав до категорії зайнятого населення, а тому не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирського міського центру зайнятості кошти отримані як допомогу по безробіттю в сумі 6934,44 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: В.А. Панкеєва

Повний текст постанови виготовлено: 28 березня 2012 р.