справа № 0670/12034/11
категорія 8.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Панкеєвої В.А.,
при секретарі - Антощук Є.С.,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 р. № 0001732301,-
встановив:
Відкрите акціонерне товариство "Електровимірювач" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 25.05.2011 р. за № 0001732301. В обґрунтування позову зазначило, що Державною податковою інспекцію у м.Житомирі було проведено планову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт № 2130/23-1/00226098/0110 від 10.05.2011 р. На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001732301 від 25.05.2011 р., яким відкритому акціонерному товариству "Електровимірювач" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 85149,00 грн., з яких 68119,00 грн. за основним платежем та 17030,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач зазначив, що перевіряючі вважали, що до складу податкового кредиту безпідставно включені суми ПДВ з вартості послуг, по яким не підтверджено їх фактичне придбання та відповідно використання в господарській діяльності. Це витрати по послугах охорони на суму 100000,00 грн. ТОВ "Баракуда і К" та витрати на придбання електричної енергії "ЕК "Житомиробленерго" на суму 273921,00 грн. Вважає, що висновки податківців є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству, оскільки навіть у випадку недооформлення належним чином акту виконаних робіт не можна зробити висновок про невикористання цих робіт у господарській діяльності. Це може служити фактом лише того, що не вірно оформлений документ не дає право на включення витрат до складу валових, а на сьогодні чинне законодавство не має прив'язки включення сум ПДВ до податкового кредиту лише в тому разі, коли суми відповідних витрат включені до складу валових.
Представники позивача позов підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.
Представники відповідача щодо задоволення позову заперечили з підстав, викладених у письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задовлення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлено, що Державною податковою інспекцію у м.Житомирі було проведено планову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач", код ЄДРПОУ 00226098 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт № 2130/23-1/00226098/0110 від 10.05.2011 р., в ході якої встановлено порушення позивачем, зокрема п.п.7.4.1., п.7.4.5. п.7.4 п.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 68119 грн., в т.ч. по періодах: березень 2010 р. - 6667 грн.; квітень 2010 р. - 20487 грн.; серпень 2010 р. - 9864 грн.; вересень 2010 р. - 12298 грн.; листопад 2010 р. - 18803 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м.Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення № 0001732301 від 25 травня 2011 р., яким відкритому акціонерному товариству "Електровимірювач" нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 85149 грн., в т.ч. 68119,00 грн. за основним платежем та 17030,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Так, перевіркою повноти визначення відкритим акціонерним товариством "Електровимірювач" податкового кредиту за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. встановлено в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 п.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) його завищення на загальну суму 68119 грн., в т.ч. по періодах: березень 2010 р. - 6667 грн.; квітень 2010 р. - 20487 грн.; серпень 2010 р. - 9864 грн.; вересень 2010 р. - 12298 грн.; листопад 2010 р. -18803 грн.
Такого висновку перевіряючі дійшли у зв'язку з тим, що до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість в розмірі 68119,00 грн. з вартості послуг, по яких не підтверджено фактичне їх придбання та відповідно використання в господарській діяльності платника, отриманим від постачальників в господарській діяльності.
Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до п.1.7. ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, із змінами і доповненнями, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закону), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст.3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст.5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно приписів п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
В п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону зазначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В ході перевірки встановлено взаємовідносини відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" з контраагентами документи яких оформлені неналежним чином, в т.ч.:
- ТОВ "Баракуда і К", акти виконаних робіт по послугах охорони (відсутні реквізити виконавця, відсутня розшифровка відпису від виконавця та печатка) за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. на загальну суму 100000 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2010 р. - 66666 грн.; І півріччя 2010 р. 100000 грн., а всього 100000 грн.;
- ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" рахунки-фактури (відсутні печатки та не розшифрований підпис виконавця) на загальну суму 273921 грн., в т.ч. по періодах: І півріччя 2010 р. - 69100 грн., 3 квартали 2010 р. - 179907 грн.; 2010 р. - 273921 грн., а всього 273921 грн.
На підставі неналежного оформлення актів виконаних робіт та рахунків-фактур податковий орган дійшов висновку про безпідставне включення вказаних витрат до валових.
Як встановлено під час розгляду справи позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Баракуда і К" та ВАТ "ЕК "Житомиробленерго".
Так, 31 грудня 2009 р. між позивачем, як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Баракуда і К" (охороною) було укладено договір про надання охоронних послуг строком з 01.01.2010 р. до 31.12.2010 р. За цим договором замовник передав, а охорона прийняла під охорону об'єкт, складові частини якого наведені в дислокації та зазначений в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. Сума даного договору складає 33000 грн. щомісяця, в т.ч. 5500 грн. ПДВ.
Додатковою угодою № 1 до вказаного договору від 29.01.2010 р. встановлено, що з 01.02.2010 р. на об'єкті відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" вартість охоронних послуг збільшується на 7000 грн. в місяць, загальна вартість охоронних послуг по договору буде становити в місяць 40000 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн.
Факт виконання надання вказаних послуг у лютому 2010 р. (ПДВ 6666,67 грн.) на підтверджується актом № БР-0000036 здачі-прийняття робіт від 26 лютого 2010 р.; у березні 2010 р. (ПДВ 6666,67 грн.) на підтверджується актом № БР-0000059 здачі-прийняття робіт від 31 березня 2010 р.; у квітні 2010 р. (ПДВ 6666,67 грн.) на підтверджується актом № БР-0000085 здачі-прийняття робіт від 30 квітня 2010 р.
Посилання податкового органу на те, що вказані акти не містять реквізитів виконавця, розшифровки підпису від виконавця та печатки є безпідставними та спростовуються наданими позивачем копіями самих актів (а.с.82-84), які містять повну назву виконавця (товариство з обмеженою відповідальністю "Баракуда і К"), розшифровку підпису від виконавця ( ОСОБА_1.) та печатки обох сторін.
Що стосується відносин позивача з ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", то з матеріалів справи видно, що 30.10.2000 р. між електропостачальною компанією Житомирський РЕМ ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ВАТ "Електровимірювач" було укладено договір на постачання електроенергії № 4. Згідно умов якого енергопостачальна організація забезпечує постачання електричної енергії у відповідності з чинним законодавством і виконує інші умови, визначені цим договором. На підставі даного договору постачальником були виставлені рахунки на оплату активної та реактивної енергії за квітень 2010 р., серпень 2010 р., вересень 2010 р., листопад 2010 р.
Висновок контролюючого органу про те, що дані рахунки не містять печатки та розшифровки підпису виконавця також є безпідставним та спростовуються матеріалами справи (а.с.85-92), з яких видно, що всі вказані рахунки-фактури містять печатку та розшифровку підпису виконавця (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, із змінами і доповненнями, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Досліджені судом акти виконаних робіт та рахунки-фактури повністю відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
В процесі судового розгляду представник відповідача Вікол Ю., яка приймала участь в перевірці, пояснила, що на момент здійснення перевірки вказаних даних в актах та рахунках-фактурах не було, проте доказів на підтвердження своїх заперечень податковим органом не надано, хоча відповідно до ч.2 ст.71 КАС України це є його обов'язком.
Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Проте, відповідач, наполягаючи на залишенні без задоволення адміністративного позову, під час розгляду справи судом жодним чином не спростував реального здійснення господарських операцій між цими суб'єктами, на підставі яких визначено суми податкового кредиту позивача.
Окрім того, відповідно до приписів п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону підставою для відповідальності платника податку є лише відсутність податкових накладних на момент перевірки такого платника податку.
За наслідками укладених господарських операцій позивачем отримані належним чином оформлені податкові накладні, акти виконаних робіт, проведено розрахунки.
Будь-яких зауважень представників податкового органу, що проводили перевірку, до порядку оформлення податкових накладних в змісті акту перевірки не зазначено.
Позивачем як платником податків дотримані вимоги чинного законодавства України, оскільки досліджені первинні документи фіксують факт здійснення господарських операцій, складені в точній відповідності до вимог Закону та містять обов'язкові реквізити, а тому посилання відповідача на порушення ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є безпідставним.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість, а тому нарахування податковим органом основного платежу по податку на додану вартість є неправомірним, що є підставою для задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений судовий збір в розмірі 851,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст.71, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 25.05.2011 р. № 0001732301.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" 851,00 грн. понесених судових витрат.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: В.А. Панкеєва