ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-567/11/2406
Головуючий у 1-й інстанції: Масюк Л.О.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Кузьмишин В.М.
судді: Мельник-Томенко Ж. М. Залімський І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області про перерахунок пенсії,
В С Т А Н О В И В :
До Кіцманського районного суду Чернівецької області 08.02.2011 року звернулась ОСОБА_2 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про перерахунок пенсії.
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23.02.2011 року адміністративний позов задоволено частково: визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області щодо невиплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 08 серпня 2010 року протиправною; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням його розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 08 серпня 2010 року по 08 лютого 2011 року з проведенням таких же виплат в подальшому; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
При прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підлягають задоволенню з 08.08.2010 року, оскільки позов подано до суду 08.02.2011 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 3 цього ж Закону визначено, що законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що дія вказаної норми не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" встановлюється залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач наполягає на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, заперечення проти позову в цій частині не можуть бути прийняті судом з огляду на те, що згідно зі ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, застосовується прожитковий мінімум, виходячи з вимог Конституції України та законів України. Розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у 2010 р. встановлений ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", згідно з якою розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положення ч. 3 ст. 28 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є підставою для відмови в реалізації громадянами права на встановлену законом державну соціальну допомогу, оскільки соціальне забезпечення гарантується Конституцією України та законами України.
Враховуючи строки звернення до суду, визначені ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту за період з 08.08.2010 року.
На момент звернення позивача до суду нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком проводилось всупереч ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у зв'язку з чим його право підлягає захисту у спосіб, встановлений Конституцією та чинним законодавством України.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про перерахунок виплаченої державної соціальної допомоги позивачу як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" підлягають задоволенню з 08.08.2010 року по день втрати права на таку пільгу.
Також суд вважає за необхідне пояснити наступне: відповідно до чинного законодавства, пенсія є періодичним платежем, виплата якою, за загальним правилом, не обмежена у часі. А тому, колегія суддів, вирішуючи питання про нарахування та виплату пенсії позивачу, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком.
Враховуючи, що зазначені вище порушення не вплинули на правильність вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції, серед іншого, має право змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області задовольнити частково.
Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області про перерахунок пенсії, - змінити.
Абзац 2 та 3 резолютивної частини постанови викласти у наступній редакції:
Визнати протиправними дії та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області нарахувати та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 08 серпня 2010 року по день втрати права на таку пільгу з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович