ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2012 р. Справа № 82529/11 /9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни,-
В С Т А Н О В И Л А :
04.02.2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області (далі УПФУ) в якому просить відновити пропущений строк звернення до суду; визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі передбаченому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити їй підвищення до пенсії отриманої у період з 01.01.2009 року по дату розгляду справи судом відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням ст.28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у підвищенні розміру пенсії, як дитині війни. Зобов'язано УПФУ провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 16.02.2011 року у розмірі встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням виплачених раніше сум. В решті позову відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено, який саме орган та з яких коштів повинен здійснювати виплату підвищення пенсії дітям війни, крім того, законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а відтак, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин мав право на підвищення виплачуваної УПФУ пенсії за віком.
У відповідності до ст.ст.99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подане клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Проте колегія суддів жодних підстав для поновлення строку на звернення до суду не вбачає. Відтак, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки звернувся з позовом лише 04.02.2011 року.
Оскільки стосовно ненарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати піврічний строк звернення до суду.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період до 03.08.2010 року.
Разом з тим, колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 04.08.2010 року по 16.02.2011 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2011 року у справі № 2а-434/11 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги в період з 01.01.2009 року по 03.08.2010 року включно залишити без розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 04.08.2010 року по 16.02.2011 року включно.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за період з 04.08.2010 року по 16.02.2011 року включно.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М.Каралюс
Суддя Р.М.Гулид
Суддя В.З.Улицький
- Номер: 6-а/191/23/15
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2а-434/11
- Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
- Суддя: Каралюс В.М.
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.07.2015
- Дата етапу: 30.07.2015
- Номер: 2-а/201/172/2016
- Опис: про перерахунок пенсії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2а-434/11
- Суд: Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Каралюс В.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.12.2010
- Дата етапу: 06.05.2011