КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2012 № 17/2316
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Новікова М.М.
Мартюк А.І.
при секретарі: Шевченко Я.А.
за участю представників:
позивача: Демиденко В.І. - директор (наказ №5-Д від 17.04.2006р.);
відповідача: не з'явились;
третьої особи: Чернець С.С. - дов. б/н від 22.03.2012р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Хацьки"
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 26.07.2012р.
у справі №17/2316 (суддя Боровик С.С.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Хацьки"
до Виконавчого комітету Хацьківської сільської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача Приватне підприємство „Хацьки-Агро"
про скасування рішення виконавчого комітету Хацьківської сільської ради №71 від 23.11.2006р.
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хацьки" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом про скасування рішення виконавчого комітету Хацьківської сільської ради (далі - відповідач) №71 від 23.11.2006р., яким було доручено Черкаському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво на право власності приватному підприємству "Хацьки-Агро" на комплекс будівель (лазня, сарай, замощення, ємність для пального) по вул. К.Маркса, 2-А в с. Хацьки.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- спірне майно (лазня) належало Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Ватутіна і позивач, як його правонаступник, отримав це майно в користування;
- лазня входить до переліку майна, яке знаходиться на балансі позивача, що підтверджується відповідною довідкою;
- в оскаржуваному рішенні зазначено, що воно винесено на підставі листа Приватного підприємства "Хацьки-Агро", однак позивач не продавав лазню і нікому її не передавав у користування;
- у Приватного підприємства "Хацьки-Агро" відсутні будь-які документи, які б свідчили про перехід до неї права власності на лазню.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку свого представника у судові засідання Господарського суду Черкаської області не забезпечив, у зв'язку з чим справа розглядалась місцевим господарським судом на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.09.2009р., на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Приватне підприємство "Хацьки-Агро" (далі - третя особа).
Третя особа проти позову заперечувала, посилаючись на те, що спірне майно не передавалось позивачу, а тому він не має права на звернення до суду із вимогою про скасування рішення відповідача №71 від 23.11.2006р.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.07.2012р. у справі №17/2316 в позові було відмовлено. При цьому, суд наголосив на тому, що позивач не надав доказів, які б свідчили про те, що спірне майно (лазня) було передано йому в користування чи володіння саме на підставі здійснення повноважень правонаступника Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна та не вказав правове призначення даного майна після ліквідації названого підприємства.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 26.07.2012р. у справі №17/2316 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги ідентичні тим, які наводились в позовній заяві.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2012р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.10.2012р.
01.10.2012р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшла телеграма, в якій було викладено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, призначене на 01.10.2012р.
В судове засідання 01.10.2012р. з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання третьої особи було задоволено, розгляд справи відкладено на 18.10.2012р.
18.10.2012р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії рішення Господарського суду Черкаської області від 05.12.2007р.; копії постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.03.2008р.; копії постанови про порушення кримінальної справи від 08.02.2006р.; копії листа прокуратури Черкаського району від 23.07.2012р. Вищевказані документи були залучені судом до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 18.10.2012р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 26.07.2012р. у справі №17/2316 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник третьої особи в судовому засіданні 18.10.2012р. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представник відповідача в судове засідання 18.10.2012р. не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін та третьої особи не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін та третьої особи про місце, дату і час судового розгляду, колегія суддів вирішила розглядати справи у відсутність представника відповідача.
В судовому засіданні 18.10.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що лазня по вул. К.Маркса, 2-А в с. Хацьки належала Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Ватутіна і в подальшому перейшла до позивача, як його правонаступника. Однак відповідач своїм рішенням №71 від 23.11.2006р. доручив Черкаському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності третьої особи на комплекс будівель, до складу яких включено вищезгадану лазню. На думку позивача, рішення відповідача порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як власника цього майна.
Згідно з ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).
Тобто, в даному випадку встановленню та доведенню підлягає наявність відповідних правовстановлюючих документів, які слугують підтвердженням наявності оспорюваного права власності.
Наказом Міністерства аграрної політики України №63 від 14.03.2001р. на виконання Указу Президента України №62 від 29.01.2001р. «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» було затверджено Порядок оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, яким визначено загальні засади та процедуру передачі правонаступникам майнових прав і обов'язків за зобов'язаннями реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства та документальне оформлення правонаступництва.
Згідно з вищевказаним Порядком реорганізація передбачає створення на базі колективних сільськогосподарських підприємств (далі - КСП) однієї або декількох юридичних осіб-правонаступників в один із таких способів: злиття, поділ, виділення або перетворення. До новостворених юридичних осіб-правонаступників КСП повністю або в межах обсягів правонаступництва переходять майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.
Протоколом зборів уповноважених членів КСП ім. Ватутіна №1 від 03.03.2000р. було прийняте рішення про його реорганізацію.
Згідно з п.п.1.1, 1.6, 1.14 статуту позивача останній заснований на базі Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна та на спільній частковій власності фізичних та юридичних осіб шляхом об'єднання їх грошових коштів, майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Товариство здійснює оперативне управління отриманої (придбаної) землі та майна для досягнення статутної мети. Позивач є правонаступником прав і обов'язків Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна.
Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, при перетворенні КСП в інше підприємство, до нього переходять всі майнові права та обов'язки реорганізованого КСП. При чому, обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З метою перевірки обставин, викладених у позовній заяві, місцевий господарський суд своєю ухвалою від 26.06.2012р. зобов'язав позивача надати пов'язані з правонаступництвом КСП ім. Ватутіна документи, зокрема, рішення загальних зборів (уповноважених представників) КСП ім. Ватутіна, передавальний або роздільний баланси.
На виконання вимог суду позивачем були надані Акт прийому-передачі майна позивачу в рахунок погашення кредиторської заборгованості реорганізованого КСП ім. Ватутіна та Акт прийому-передачі резервного майна, яке є спільною частковою власністю співвласників. Однак передавального (роздільного) балансу, за допомогою якого можна було б встановити наявність та обсяги правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП ім. Ватутіна позивач суду не надав.
В позовній заяві позивач посилається на протокол №1 від 03.03.2000р. зборів уповноважених членів КСП ім. Ватутіна про його реорганізацію, Перелік майна, що не підлягає паюванню між членами КСП ім. Ватутіна, до складу якого входить лазня по вул. К.Маркса, 2-А в с. Хацьки, та довідку №92 від 10.09.2009р. про те, що лазня перебуває на балансі позивача.
Відносно протоколу №1 від 03.03.2000р. та Переліку майна, яке не підлягає паюванню, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказані документи без Актів прийому-передачі спірного майна, не можуть свідчити про право власності позивача на це майно, а отже не можуть вважатись належними доказами у розумінні ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач не надав доказів на підтвердження того, що лазня була передана йому в користування чи володіння саме на підставі здійснення повноважень правонаступника КСП ім. Ватутіна та не вказав правове призначення даного майна після ліквідації КСП ім. Ватутіна.
Зібрані у справі матеріали свідчать про те, що лазня по вул. К.Маркса, 2-А в с. Хацьки не передавалась позивачу у володіння, як правонаступнику, під кредиторську заборгованість, під не витребувані паї чи для іншого призначення. Доказів на підтвердження протилежного ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.
Довідка позивача №92 від 10.09.2009р. за підписом директора товариства про те, що лазня перебуває у позивача на балансі і товариство здійснює оперативне управління цим майном не може бути прийнята судом до уваги, оскільки підтвердженням наявності права власності можуть бути, насамперед, правовстановлювальні документи. Перебування майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.
Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження передачі спірного майна у власність позивача суду надано не було.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що третя особа є власником двох Свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП ім. Ватутіна (майнових сертифікатів). В серпні 2006р. третя особа звернулась до комісії по врегулюванню майнових питань співвласників майна КСП ім. Ватутіна із заявою про виділення майнового паю в натурі. Зазначена комісія розглянула заяву, погодила її, а також вирішила питання про проведення загальних зборів співвласників
18.08.2006р. були проведені збори співвласників майна КСП ім. Ватутіна, в результаті яких виділено у власність третьої особи майно згідно з додатком №1 до протоколу №2 від 18.08.2006р., зобов'язано уповноважену особу від співвласників Хандуся М.Я. передати майно і підписати Акти прийому-передачі, що останній виконав 19.08.2006р. (копії протоколу та Акту приймання-передачі наявні у справі). До Акту приймання-передачі №1 увійшло спірне нерухоме майно (лазня).
Статус третьої особи, як фактичного користувача майном, підтверджується договором зберігання від 19.05.2005р. (аркуш справи - 113), укладеним між третьою особою та уповноваженою особою від співвласників Хандусь М.Я.
Приміщення лазні було внесено до переліку пайового фонду майна членів колишнього КСП ім. Ватутіна на підставі протоколу загальних зборів власників земельних та майнових паїв №2 від 05.03.2005р., яким було затверджено уточнений перелік майна.
Згідно з рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 30.01.2007р. у справі №22ц-2349 позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним уточненого пайового фонду колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна, затвердженого зборами співвласників згідно з протоколом №2 від 05.03.2005р.
Судові рішення або інші докази про встановлення факту неправомірності володіння третьою особою на праві власності лазнею по вул. К.Маркса, 2-А у с. Хацьки суду не надано.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладеного у позовній заяві та в апеляційній скарзі.
З урахуванням вищевикладених обставин справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість та непідтвердженість позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 102-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Хацьки" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 26.07.2012р. у справі №17/2316 - без змін.
2. Матеріали справи №17/2316 повернути до Господарського суду Черкаської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя Зубець Л.П.
Судді Новіков М.М.
Мартюк А.І.