ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
УХВАЛА
"22" жовтня 2012 р. Справа № 98/9-2000/9/6-02/17
Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Подоляка Ю.В. та Привалова А.І., розглянувши скаргу Дочірнього підприємства „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у справі
за позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Київтрансгаз"
до Дочірнього підприємства по газпостачанню та газифікації „Києво-Святошинське УЕГГ"
про стягнення заборгованості
За участю представників:
від позивача Ганченко М.О. (дов. б/н від 28.12.2011р.);
від відповідача Богдан С.В. (дов. № 1015 від 05.07.2012р.);
від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 30.12.2009р. у справі № 98/9-2000/9/6-02/17, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2011р. та Вищого господарського суду України від 06.12.2011р., позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу в розмірі 7 404 955,26грн., 3 % річних в розмірі 1 013 971,68грн., судові витрати: 4 210грн. державного мита та 100 000грн. за проведення судово-бухгалтерської експертизи.
04.10.2011р., на виконання рішення господарського суду Київської області від 30.12.2009р. у справі № 98/9-2000/9/6-02/17, видано наказ.
10.09.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від Дочірнього підприємства „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Київоблагаз" надійшла скарга № 1355 від 10.09.2012р. (вх. № 82 від 10.09.2012р.) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у справі 98/9-2000/9/6-02/17, в якій скаржник просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токара Д.А. щодо відмови в закінченні виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 04.10.2011р. у справі № 98/9-2000/9/6-02/17, зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токара Д.А. закінчити виконавче провадження № 33236390 та винести відповідну постанову, оскільки державний виконавець в порушення ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" не закінчив виконавче провадження, тому що відповідачем сплачено 4 210грн. витрат по сплаті державного мита та 100 000грн. витрат за проведення судово-бухгалтерської експертизи, а решту боргу відповідача перед позивачем списано боржником згідно протоколу засідання комісії щодо списання заборгованості за природний газ ДП „Києво-Святошинське УЕГГ" ВАТ „Київоблгаз" № 25 від 27.06.2012р. на виконання Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Згідно розпорядження № 185-АР від 12.09.2012р. скаргу по справі № 98/9-2000/9/6-02/17 передано до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Подоляка Ю.В. та Привалова А.І.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2012р. розгляд скарги призначено на 27.09.2012р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.2012р. розгляд скарги відкладено на 15.10.2012р.
15.10.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшло заперечення на скаргу № 6148/10-02 від 12.10.2012р. (вх. № 16306 від 15.10.2012р.), згідно якого останній визнав доводи скарги на дії державного виконавця безпідставними та необґрунтованими, а також просив суд відмовити у задоволенні скарги на дії державного виконавця, яке прийнято судом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2012р. розгляд скарги відкладено на 22.10.2012р.
22.10.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від позивача надійшло уточнення до заперечень від 22.10.2012р. (вх. № 16724 від 22.10.2012р.), згідно якого останній визнав доводи скарги на дії державного виконавця безпідставними та необґрунтованими, а також просив суд відмовити у задоволенні скарги на дії державного виконавця, яке прийнято судом.
У судовому засідання 22.10.2012р. представник відповідача підтримав подану ним скаргу на дії державного виконавця, представник позивача заперечив проти задоволення вказаної скарги.
Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області в судове засідання 22.10.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".
Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).
Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" (далі -Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ст. 6 Закону Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Частинами першою та другою ст. 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Статтею 17 Закону передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Частинами першою та другою ст. 30 Закону передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Згідно п.п. 8 та 14 ч. 1 ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінчення у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; списання згідно із Законом України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Пунктами 2.1., 2.1.1., 2.1.2 та 2.2. Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено, що на умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню: заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК „Газ України", ДК „Укртрансгаз", ДК „Укргазвидобування", ДАТ „Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом: заборгованість ДК "Газ України" перед Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" (у тому числі реструктуризована) списується в межах сум, списаних підприємствам, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, і суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед ДК „Газ України"; кошти, які надходять суб'єктам господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, від споживачів на погашення заборгованості за спожитий природний газ, що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року, зараховуються на окремий поточний рахунок цих суб'єктів та використовуються ними виключно для виконання інвестиційних програм. Заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
Вказаний закон набирає чинності з дня його опублікування та діє до 30.06.2012р. (ст. 3 Закону України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію").
Відповідно до п. 5 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011р. (далі -Порядок) учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати.
Відповідно до п. 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Суд встановив, що постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження № 233236390 від 05.07.2012р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області № 98/9-2000/9/6-02/17 від 04.10.2011р. про стягнення з боржника на користь стягувача суми основного боргу в розмірі 7 404 955,26грн., 3 % річних в розмірі 1 013 971,68грн., судові витрати: 4 210грн. державного мита та 100 000грн. за проведення судово-бухгалтерської експертизи.
17.07.2012р. відповідач сплатив на рахунок ГУ юстиції в Київській області 100 000грн. витрат за проведення судово-бухгалтерської експертизи та 4 210грн. державного мита, що підтверджується платіжними дорученнями № 436 та № 437 від 17.07.2012р. (а.с. 84-85, т. 7).
27.06.2012р. заборгованість боржника перед стягувачем за поставлений газ, встановлену до стягнення рішенням господарського суду Київської області, було списано, а саме: основний борг -7 404 955,26грн., 3 % річних -1 013 971,68грн., а разом - 8 418 926,94грн., що підтверджується Протоколом засідання комісії щодо списання заборгованості за природний газ ДП „Києво-Святошинське УЕГГ" ВАТ „Київоблгаз" № 25 від 27.06.2012р. (а.с. 80-82, т. 7)
Водночас як вбачається з акту звіряння розрахунків від 30.09.2012р. (а.с. 139, т. 7), підписаного та скріпленого печатками обох сторін договору (а.с. 139, т. 7) заборгованість ДП „Києво-Святошинського УЕГГ" складається з: 1) 180 608,70грн. -за послуги з транспортування природного газу; 2) 1 013 971,68грн. -3 % річних; 4 210грн. -державне мито; 4) 100 000грн. -за проведення судово-бухгалтерської експертизи.
Суд, здійснивши перерахунок 3 % річних, нарахованих за період з 01.08.2000р. по 08.02.2005р. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати 180 608,70грн. боргу за послуги з транспортування природного газу, встановив, що арифметично правильний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 01.08.2000р. по 08.02.2005р. на суму боргу 180 608,70грн. складає 24 538,04грн. 3 % річних.
З огляду на викладене, судом встановлено, що станом на момент судового розгляду скарги на дії державного виконавця заборгованість відповідача перед позивачем складає 180 608,70грн. боргу за послуги з транспортування природного газу та 24 538,04грн. 3 % річних, нарахованих за період з 01.08.2000р. по 08.02.2005р. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати 180 608,70грн. боргу за послуги з транспортування природного газу, загалом 205 146,74грн. заборгованості, яка не сплачена відповідачем на момент судового розгляду скарги на дії державного виконавця та не підлягає списанню в порядку передбаченому Законом України „Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.2011р.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Дочірнього підприємства „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, у зв'язку з її безпідставністю та необгрунтованістю.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Дочірньому підприємству „Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Київоблгаз" у задоволенні скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.
2. Копію ухвали надіслати Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 5/2).
Головуючий суддя П.В. Горбасенко
Суддя Ю.В. Подоляк
Суддя А.І. Привалов