ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.10.12 р. Справа № 5006/21/54/2012
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля", м. Добропілля
до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк
про стягнення 8 994,78грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Коровін П.О. - за дов.
відповідача: Ляшко Д.В. - юр.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Державного підприємства "Донецька залізниця" пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит АМ 13-25мм), відправленого 28.01.2012р. (вантажовідправник Державне підприємство "Ровенькиантрацит") за залізничною накладною №53325452 у напіввагоні №65226433 у загальній сумі 8 994,78грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Родинська (станція призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом АЯ 472841/2 від 06.02.2012р. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.
Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що позивачем не вірно визначена вартість нестачі (розрахунок зроблений не на підставі рахунку відправника, що не відповідає ст.115 Статуту залізниць України).
Позивач рахунок відправника до позовної заяви не додав і у судове засідання на вимогу суду не представив.
Клопотання позивача про залучення до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство "Ровенькиантрацит" (вантажовідправник), судом залишене без задоволення, оскільки позивач не довів яким чином дане рішення вплине на його стосунки саме з ДП "Ровенькиантрацит".
Клопотання позивача про виклик у судове засідання представника ДП "Ровенькиантрацит" для дачі пояснень щодо вартості вантажу за спірною відправкою судом залишене без задоволення, оскільки:
- відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу свої вимог;
- позивач не звертався до відправника вантажу за спірною відправкою з проханням надати йому рахунок на відвантажену продукцію.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
28.01.2012р. Державне підприємство "Ровенькиантрацит" (вантажовідправник) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (вантажоодержувач) за залізничною накладною №53325452 у напіввагоні №65226433 зі станції Фащівка Донецької залізниці на станцію Родинська Донецької залізниці відвантажило антрацит марки АМ 13-25мм. За накладною вага нетто у вагоні 69 000кг, брутто - не зазначено, тара - 21 650 кг.
У накладній відправником зроблена відмітка про маркування вантажу вапном двома паралельними смугами шириною 100 по усій довжині вагону.
На станцію Родинська Донецької залізниці (станція призначення) вагон прибув 04.02.2012р., де був складений акт загальної форми № 41 від 04.02.2012р. Підстава складання акту загальної форми: під час огляду було виявлене нестача і скіс вантажу.
На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт АЯ 472841/2 від 06.02.2012р., згідно з яким:
- люки і двері зачинені, витікання вантажу не має;
- навантаження нижче рівня бортів на 100мм;
- від 3-го люка до торцевих дверей скіс 0,8м;
- від 5-го люка до торцевих дверей скіс 0,8м;
- зважування вагону проводилося на 150 т вагоних вагах, які належать «ДТЕК ЦЗФ Октябрьська» два рази, нестача виявилась при кожному зважуванні;
- вага нетто зважування вантажу 61 050кг (брутто 82 700 кг, тари з брусу 21 650 кг), нестача вантажу складає 7 950кг проти даних залізничної накладної.
Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - заступником начальника станції, старшим прийомоздавальником, з боку одержувача - особа яка брала участь у зважуванні.
Зважаючи на те, що:
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.
Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Господарський суд вважає, що позов до перевізника вантажоодержувачем заявлено правомірно, але задоволенню він не підлягає, оскільки позивачем не доведена вартість нестачі вантажу (не наданий рахунок або інший документ відправника, який підтвердив би ціну вантажу).
Посилання позивача на рахунок № 167 від 29.01.2012р., виставлений йому Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (постачальник продукції), є неправомірним, оскільки відповідно до ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, тобто позивач мав надати рахунок вантажовідправника, яким згідно перевізних документів є Державне підприємство "Ровенькиантрацит", а не постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит».
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ст.115 Статуту залізниць України і керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" у задоволенні позову до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу, відправленого 28.01.2012р. за залізничною накладною №53325452 у напіввагоні №65226433 у загальній сумі 8 994,78грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Повний текст рішення складено 17.10.2012р.
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 - позивачу;
1 - відповідачу.
Вик
Тел.381-91-18