ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 жовтня 2012 року м. Київ В/9991/3352/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Калашнікової О.В.

Донця О.Є.

Логвиненка А.О.

Мороза В.Ф.

Сіроша М.В.

розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2012 року (К/9991/6096/12), прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року у справі № 2а-466/11 за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області (далі -Управління) про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про зобов'язання здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 22.05.2008 року.

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 16.03.2011 року позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 та виплачувати її з 22 травня 2008 року з урахуванням виплачених сум, як інваліду другої групи інвалідності, пов'язаною з Чорнобильською катастрофою в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до положень ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_6 за шкоду, заподіяну здоров'ю та виплачувати її з 22 травня 2008 року з урахуванням виплачених сум, як особі віднесеній до категорії 1 інваліду другої групи інвалідності, пов'язаною з Чорнобильською катастрофою в розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком, відповідно до положень ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 року постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 16.03.2011 року скасовано в частині задоволення позовних вимог за період з 22.05.2008 р. по 20.08.2010 р., залишивши позов в цій частині без розгляду. В іншій частині постанову за період з 21.08.2010 року залишено без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 червня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_6 залишив без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року - без змін.

24 вересня 2012 року, згідно поштового штемпеля, ОСОБА_6 направила до Вищого адміністративного суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2012 року у вказаній справі разом з клопотанням про поновлення строку на подання заяви про перегляд, посилаючись на те, що копія ухвали була направлена судом 2 липня 2012 року, у зв'язку з чим просить поновити строк на подання заяви про перегляд.

У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаного рішення Вищого адміністративного суду України ОСОБА_6 ставить питання про його скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування касаційним судом ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, на думку позивача, судами помилково застосовано до правовідносин положення ст. ст. 99, 100 КАС України, а саме щодо задоволення позову в межах шестимісячного строку звернення до суду.

На підтвердження доводів заяви щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції наведених норм заявник посилається на рішення Вищого адміністративного суду України у справах К/9991/22570/11 від 27.03.2012р., К/62072/11 від 26.04.2012р., К/9991/17337/11 від 23.11.2011р., К/9991/40848/11 від 31.01.2012р., у яких, на погляд заявника, касаційним судом по іншому застосовано положення ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та задоволено позовні вимоги за період. з 01.09 2008р., з 22.05.2008р., з 24.07.2008р.

Перевіривши матеріали заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2012 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України встановила наступне.

Статтею 235 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»від 13 грудня 2010 року № 2 (далі -Постанова Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 №2) зазначено, що неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Із вимог заяви ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2012 року слідує, що заявник не погоджується з вказаним рішенням у частині застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 99, 100 КАС України, а саме відносно того, що вимоги позивача підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 21.08.2010 року, оскільки з даним позовом ОСОБА_6 звернулася до суду 21.02.2011 року, що свідчить про відсутність посилання на неоднакове застосування касаційним судом норм матеріального закону.

Водночас, Вищий адміністративний суд України звертає увагу позивача, що пунктом 11 Постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 №2 встановлено, що вимоги про нарахування суб'єктом владних повноважень та проведення встановлених статтями 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплат є публічно-правовими, а не цивільно-правовими. У зв'язку з цим до таких вимог правила позовної давності, встановлені главою 19 Цивільного кодексу України, не застосовуються.

Не підлягають застосуванню до таких вимог положення частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки зазначені приписи встановлюють строки виплати нарахованих пенсій за минулий час і не визначають строки призначення і нарахування пенсій.

Отже, з огляду на викладене під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду з позовами про нарахування та виплату пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судам необхідно керуватися нормами статті 99 КАС України.

Беручи до уваги, що заява ОСОБА_6 містить посилання на порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для допуску справи до провадження.

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про стягнення заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: