Судове рішення #25154967

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


16 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12124/2012



Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17



час прийняття постанови:


Донецький окружний адміністративний суд в складі:


головуючого судді Дворникова М.С.


при секретарі Воловик Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування вимоги № 20 від 29.08.2012 року про сплату боргу в сумі 778,04 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування вимоги № 20 від 29.08.2012 року про сплату боргу в сумі 778,04 грн., мотивуючі свої вимоги тим, що вона припинила підприємницьку діяльність та не зобов'язана сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду. Просила скасувати вимогу про сплату боргу № 20 від 29.08.2012 в сумі 778,04 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що зазначені в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

На підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе вирішити справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення).

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням.

Згідно зі ст. 1 Положення, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Зазначене Положення визначає, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (стаття 7).

29 серпня 2012 року органом Пенсійного фонду України було прийнято вимогу № 20 від 29.08.2012 року на суму у розмірі 779,04 грн., яка була надіслана позивачу рекомендованим листом.

Не погодившись з даною вимогою позивач звернулася до суду із даним позовом.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом та іншими нормативно-правовими актами прийнятими для реалізації норм вказаного Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону визначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті 20 вказаного Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для таких страхувальників, як позивач, є квартал.

Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: "Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески". Зазначений Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.

У період дії цього Закону та дії частини третьої статті 106 Закону № 1058-IV у підприємця виникла недоїмка зі сплати страхових внесків, а управління ПФУ оформило вимогу про сплату боргу. У вимозі недоїмка була врахована по грудень 2010 року, тобто за період дії Закону № 2461-VI та дії частини третьої статті 106 Закону № 1058-IV.

Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені частиною шостою статті 20 Закону № 1058-IV, щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (у справі, що розглядається, за липень грудень 2010 року до 20 січня 2011 року). Суми несплачених страхових внесків вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону № 2464-VI, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, в якому передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави вважати, що управління ПФУ при формуванні вимоги щодо сплати недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування діяло правомірно.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 3 липня 2012 року у справі № 21-157а/12. Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу

До того ж, суд вважає за доцільне вказати, що норми чинного законодавства не мають обмежень щодо формування вимоги в залежності від тих чи інших обставин, проте чітко визначають, що за наявності недоїмки зі сплати страхових внесків вимога формується щомісяця на всю суму боргу, що і було зроблено органом Пенсійного фонду України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи спірну вимогу № 20 від 29.08.2012 року на суму у розмірі 778,04 грн. відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, у спосіб, встановлений законодавством, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_2.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -


ПОСТАНОВИВ:


У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання дій неправомірними та скасування вимоги № 20 від 29.08.2012 року про сплату боргу в сумі 778,04 грн. - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 16 жовтня 2012 року.

Повний текст постанови складений 19 жовтня 2012 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.




Суддя Дворников М.С.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація